Як Хмельниччина медицину реформує: у Старокостянтинівському районі відкритий саботаж?

Фото: Місто

У 2016 році в Україні  фактично розпочали впроваджувати медичну реформу. Наприкінці осені того року Уряд ухвалює 10 ключових постанов, які фактично створюють фундамент для впровадження нового підходу до роботи медичної галузі в державі.  І ось вже восени 2017 року Парламент схвалив багатостраждальний Закон України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».  І саме його активно почали впроваджувати в регіонах вже у січні 2018 року. Тобто весь минулий 2018 рік проходив під гаслами нової медреформи. Перші зміни торкнулись саме первинної ланки цієї галузі.

Тож як бачимо, про зміни і пацієнти, і медики знали, чи принаймні чули щонайменше протягом року перед тим. Тобто цього часу мало б вистачити для того, аби підготуватись до нових правил роботи і докласти максимум зусиль, аби реформа пройшла швидко та безболісно.  Однак, у середині системи виявились ті, хто з тих, чи інших причин, не поспішав втілювати нову концепцію на місцях. Ми спробуємо проаналізувати, як справлялись  у Хмельницькій області.

Що таке медреформа?

Медреформа  змінює сам принцип фінансування галузі: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

Наші читачі про медреформу знають лише зі сторони пацієнта. З телеекранів, газетних сторінок, соцмереж, Інтернет-видань, оголошень  подоляни дізнались, що навесні розпочнеться масштабна кампанія укладання декларацій із сімейними лікарями.

Відповідно до інформації, яку на наш запит, надала Хмельницька ОДА, станом на 23 листопада лише 35,14 % жителів області, а це 575 270 чоловік, уклали декларації з лікарями. Як бачимо, активність досить посередня. Для пацієнта укладання цієї декларації означало – визначитись з тим лікарем, якому доведеться довірити своє здоров’я. Для медика – новий рівень заробітної плати. Здавалось – зацікавлені всі. Але ні…

Нові умови і нові переваги

Медична реформа – це не лише нова зарплата медиків і укладання декларацій, це ще й нові можливості для самих медзакладів.

«Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою,» – роз’яснює у своєму блозі Регіональний представник Центру політичних студій та аналітики, координатор руху ЧЕСНО в Хмельницькій області, голова ГО “Хмельницька ініціатива” Олег Черненко.

Першопрохідці

Першими наближати медицину до пацієнтів взялись у Полонському районі: КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Полонської міської ради ОТГ» утворили у січні 2018 року. Фактично навіть раніше до того часу, як набув чинності закон Супрун. На кінець листопада сімейні лікарі цього району уклали декларацій із  76,93% жителями.

12 лікарів з Полонської  КНП ЦПМСД станом на кінець листопада уклали максимальну кількість договорів. Не гіршими темпами мед заклад і перейшов до етапу укладання договорів із Національною службою здоров’я України. Цей договір уклали вони 15 серпня. А перші кошти отримали у жовтні – 1 768 012, 67 грн, трохи більше у листопаді  – 1 808 984, 33 грн.

Весна можливостей

У квітні змінив свій статус ЦПМСД у м. Нетішин. І вже у червні потрапили у першу хвилю укладання договорів з Національною службою здоров’я України. Вклавши у створення Центру  911 400 грн, вже у листопаді  КНП «ЦПМСД Нетішинської міської ради» отримав за новими умовами оплати – 6 626 000 грн.

Загалом у першу хвилю укладання договорів з НСЗУ із зареєстрованих 31 ЦПМСД –  лише 9 не зволікали і уклали угоди. І вже у жовтні отримували кошти за новим принципом. Ще 13 медзакладів перейшли на новий рівень вже у серпні. І відповідно вже восени змінився принцип фінансування.

Пасуть задніх

До кінця року 2018 на сайті НСЗУ так і не з’явились угоди ще 9-х Центрів ПМСД:

  • КНП «Старосинявський центр первинної медико-санітарної допомоги» –статус: перевіряється;
  • Комунальне підприємство «Волочиський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» – статус: перевірено, угоди нема;
  • КНП «Старокостянтинівський центр первинної медико-санітарної допомоги Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області» – статус: перевірено, угоди нема;
  • Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги Чорноострівської селищної ради» – статус: перевірено, є недоліки;
  • КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Меджибізької селищної об’єднаної територіальної громади» – статус: перевірено, угоди нема;
  • КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Сатанівської селищної ради» – статус: перевірено, угоди нема;
  • КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Наркевицької селищної ради» – статус: перевірено, угоди нема;
  • КНП «Шепетівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Шепетівської міської ради» – статус: перевірено, угоди нема;
  • КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Гуменецької сільської ради Кам’янець-Подільського району Хмельницької області», статус: перевірено, угоди нема;

Із медзакладами об’єднаних територіальних громад ситуація більш-менш зрозуміла. До прикладу, Наркевицька, Чорноострівецька, Сатанівська та Гуменецька ОТГ розпочали створення закладів лише у 2018 році.  То чим займались весь час керівники чотирьох медзакладів, які створювались на базі вже існуючих?

Відповіді на запит від Волочиського району  та Старосинявської ОТГ «Новини. Хмельницький» так і не отримали. Шепетівський міський голова  у своїй короткій відповіді проігнорував запитання про джерела фінансування медзакладу.

М.Т

Не вірять у реформу?

А ось що стосується Старокостянтинова, то вони на запит відповіли. Жодних пояснень, чому Центр тягнув до останнього, звісно, ми не знайшли. Але ось запевнення, що від 28 листопада медики Старокостянтинівського районного Центру ПМСД запрацюють за новими правилами були. Попри це все, станом на 10 січня 2018 року угоду на сайті НСЗУ так і не з’явилась.

Скріншот із офіційної сторінки Національної служби здоров’я України від 10.01.2019

Аналізуючи відповіді на запит, «Новини.Хмельницький» звернули увагу на те, що саме у приведення до відповідності Центру ПМСД саме у Старокостянтинові підійшли за принципом «з миру по нитці – голому сорочка».

Скріншот відповіді від Старокостянтинівської РДА

Як гроші на ноутбуки збирали?

Все починалось доволі непогано: в березні купівлею системного блоку за майже 4 тисячі гривень. Наступне придбання Центр зробив вже аж у вересні 2018 року – ноутбук за 7436 грн. Тобто це все відбувалось після завершень двох хвиль укладання договорів з НСЗУ. Фактично до нових умов керівник медзакладу готуватись не поспішав, чи взагалі не хотів. Але з одним доволі посереднім за потужностями ноутбуком та системним блок реформу впроваджувати не можливо.

Тож наприкінці серпня та протягом осені міська та сільські ради почали «скидатись» на Центр. Звісно, не грошима, а обладнанням.  Хто у користування надав багатофункціональний пристрій, хто чотири комп’ютери та чотири принтери. Але і цього для отримання договору з НСЗУ явно не вистачало. Почали збирати грошима.

Тисяча до тисячі…

46 200 грн зібрали з решти сільрад, які не захотіли давати техніку. І за ці гроші, а тут ми акцентуємо вашу увагу, шановні читачі, Старокостянтивський Центр ПМСД у день подачі документів для укладання договору з НСЗУ, а це 26 листопада 2018 року, купує 2 ноутбуки та 3 багатофункціональні пристрої. При всій повазі, головний лікар Центру ПМСД Анатолій Швець взагалі немає менеджерських здібностей.

Адже саме ось цей факт скидання коштів та техніки в останній момент, а точніше навіть після дедлайну (ще 7 ноутбуків купували 7 грудня), є нічим іншим, як спробою місцевої влади втрутитись у бездіяльність і хоч якось втримати марку.

І поки головний лікар, тобто менеджер Анатолій Іванович мав би вирішувати основні завдання, які ставила перед ним медична реформа, лікарі Старокостянтинівської ЦРЛ сумлінно виконували поставлені завдання: підписували декларації та намагались вийти на новий рівень обслуговування пацієнтів, щоправда, із старою зарплатою.

Одні реформують, а інші – чекають

У своїй статті «Півроку медичної реформи: що кажуть про нововведення лікарі та пацієнти Старокостянтинова»  сайт Старкон.city опитав і лікарів, і пацієнтів.  Далі цитуємо дослівно:

«Після підписання декларацій додалось більше роботи. Люди стали частіше звертатись, хочуть більш якісних медичних послуг. Але оскільки ще не підписано договору з Національною службою здоровя, то немає змоги у повній мірі надавати встановлені послуги. Це стане можливим у лютому 2019 року,» – завідувач амбулаторії загальної практики сімейної медицини №4, сімейний лікар Анна Грень для  Старкон.city.

Цей матеріал був опублікований 16 жовтня, якраз тоді, коли інші райони вже отримували кошти від НСЗУ. Тобто сімейним лікарям надходили вже нові «реформовані» зарплати.

Таки саботаж?

Тим часом за нашою інформацією, 16 жовтня головний лікар Старокостянтинівського Центру ПМСД ще був впевнений, що «забавки Супрун» от-от скасують. Наші співрозмовники також зазначали, що головний лікар Анатолій Швець відверто саботував впровадження реформи від початку. А на тих підлеглих, які намагались реалізовувати завдання на місцях, чинив моральний тиск і навіть погрожував фінансовими санкціями.

Про саботаж усередині системи часто зазначали і на нарадах представники Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА. Такі прецеденти пояснювали, як правило, віковими особливостями медиків, які відмовлялись вірити у те, що реформа зможе щось змінити.

Звісно, ніхто не вимагає від лікарів сліпого виконання вказівок зверху, адже ми не живемо у тоталітарній країні. Однак і займатись відвертим саботуванням реформи теж справа доволі гидка. Ймовірно, якщо людина так відверто не вірить у справу, яку робить, можливо варто задуматись про нове місце роботи чи у випадку Анатолія Швеця відпочинок на пенсії?

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне