Протягом останніх років спостерігається тривожне явище – активне поширення територією області злісного буряну – амброзії полинолистої, що захоплює щороку все більші плоші, особливо необроблювані.
В Україні амброзія вперше зафіксована в 1914 році, в якості лікарського засобу – замінника хіни її культивував німець на прізвище Крікер. Пізніше амброзія була повторно завезена на південний схід з фуражем для армії Денікіна.
Третя хвиля поширення відбулася у другу світову війну з колесами вантажного транспорту. На батьківщині амброзії в Північній Америці більше шестисот природних ворогів, які стримують її зростання. У нас же для розмноження цього агресора немає ніяких перешкод – ні хвороб, ні шкідників. До того ж, наші кліматичні умови і грунти амброзію цілком влаштовують: вона росте практично всюди. Кожен кущ амброзії дає за сезон від 30 до 150 тисяч насінин, схожість має не тільки дозріле насіння, а й насіння воскової і молочної стиглості. Навіть якщо зрізати і залишити на місці квітуючу рослину, її недозріле насіння здатне прорости, а схожість насіння зберігається протягом 40 років. Амброзія виснажує і висушує грунт: стрижневий корінь здатний проникати вглиб до чотирьох метрів, а сама рослина сягає висоти двох метрів. Розвиваючи таку потужну надземну масу і кореневу систему, бур’ян стрімко пригнічує рослини, які знаходяться поруч. Для того, щоб наростити 1 кг сухої речовини амброзія використовує близько тонни води, забирає з грунту 1,5 кг фосфору і 15 кг азоту. Крім того амброзія затінює корисні рослини, витісняє лугові трави, а якщо бур’ян потрапив в сіно, кормові якості його помітно знижуються, молоко набуває різкого неприємного запаху і смаку.

www.consumerhm.gov.ua

Але головна небезпека амброзії полягає у властивості викликати у людини алергію. Крихітний пилок амброзії є одним з найагресивніших алергенів, який здатний викликати крім алергічної реакції ще й астму. Ніякі інші бур’яни і дерева не мають такого великого спектра впливу пилку на шкіру і слизові людини. Алергічна реакція нaстає при концентрації 25 зерняток пилку на 1 куб.м атмосферногo повітря. А одна добре розвинена рослина дає до декількох мільйонів зерняток пилку. При чому, для контакту з алергеном зовсім не обов’язково, щоб амброзія росла на вашій ділянці чи поблизу: під час атмoсферних циклонів, що супроводжуються сильними вітрами, пилок може долати відстані в декілька сот кілометрів. Симптоми реакції на амброзію подібні до симптомів, викликаних будь-яким пилком дерев і трав, коли він потрапляє в організм або вступає в контакт із шкірою. Найбільш поширені з них: нежить, свербіж та почервоніння очей, сльозоточивість, сверблячка шкіри, кашель або хрипи, біль або першіння в горлі.
Як же боротися з амброзією? Скошування ефективним буде тільки в період бутонізації: у амброзії є підступна властивість – якщо скосити її в період активної вегетації, вона утворює заново в 2-3 рази більше молодих пагонів. Тому, поки вона росте, одноразове скошування призведе тільки до ще більшого відростання. Ефективне багаторазове скошування – не менше ніж 3-5 разів за сезон – для того, щоб не дати рослині можливості плодоносити. Більш ефективним є виривання рослин амброзії з коренем – якщо територія невелика, то амброзії таким методом можна позбутися майже повністю. На значних же територіях слід використовувати рекомендовані гербіциди, а на сіножатях, пасовищах і біля місць утримання худоби варто розміщувати посіви багаторічних бобових і злакових трав або їх сумішей.

Сергій Пептюк – головний спеціаліст відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики і аналізу ризиків ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області

Повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області