Карантин карантином, але працювати потрібно. А якщо ти ще й народний депутат, чиї повноваження збіглися в часі з пандемією та не найкращою економічною ситуацією в країні, то працювати треба чи не удвічі більше, ніж в період розквіту держави. Позаяк в останні місяці суспільна увага зосереджувалася переважно на діяльності місцевих політиків, то в передноворічні дні пропонуємо підбити підсумки роботи нардепів-мажоритарників від Хмельниччини у Верховній Раді України – чи виконують вони свої депутатські обов’язки і чи виправдовують у такий спосіб довіру своїх виборців.

Верховна Рада України 9 скликання розпочала свою роботу 29 серпня 2019 року. Сім округів Хмельниччини в цьому складі парламенту фактично представляють депутати-мажоритарники від двох політичних сил. Четверо депутатів від області входять до фракції партії «Слуга народу». Це Микола Стефанчук (виборчий округ №187), Олена Копанчук (виборчий округ №189), Олексій Жмеренецький (виборчий округ №190) та Ігор Марчук (виборчий округ №193). Ще троє, які балотувалися як самовисуванці, – Сергій Лабазюк (виборчий округ №188), Віктор Бондар (виборчий округ №191) та Олександр Герега (виборчий округ №192) – дещо пізніше долучилися до депутатської групи «Партія «За майбутнє».

До основних критеріїв, за якими можна оцінювати, наскільки сумлінно депутати ставляться до своєї роботи у ВРУ, належать відвідуваність ними пленарних засідань, участь в голосуваннях, роботі профільних комітетів, до яких ці депутати входять, законотворча діяльність, використання таких інструментів, як депутатські запити, виступи під час пленарних засідань тощо. Про те, які показники роботи за цими критеріями демонстрували народні депутати, обрані в одномандатних виборчих округах Хмельницької області, – в нашому огляді.

Хто відсутній: як відвідували засідання та голосували нардепи від області

Як свідчить інформація з сайту парламенту, Микола Стефанчук (фракція партії «Слуга народу»), якого від 187 виборчого округу до ВРУ обрали мешканці міста Хмельницького, від початку роботи Ради 9 скликання зареєструвався на 122 засіданнях зі 142, відповідно пропустив нардеп 20 пленарних засідань. Що стосується голосувань, то парламентар брав участь в них, тобто натискав кнопки «за» «проти» чи «утримався», в 82 % від загальної кількості голосувань. До слова, голосувала Рада станом на 24 грудня 2020 року  5 488 разів.

Сергій Лабазюк (депутатська група «Партія «За майбутнє»), який уже втретє представляє у ВРУ 188 виборчий округ, до якого тепер належить частина міста Хмельницького та Хмельницького району (за старим адміністративно-територіальним поділом належав увесь Хмельницький район), від початку роботи парламенту депутат зареєструвався на 108 засіданнях та віддав свій голос, тобто голосував «за», «проти» або ж «утримався», у 37 % голосувань.

Народна депутатка Олена Копанчук (фракція партії «Слуга народу»), яка перемогла на 189 окрузі з центром у місті Красилові, за даними електронної системи, побувала на 125 засіданнях теперішнього парламенту. При цьому народна обраниця проголосувала в 80 % голосувань.

Обраний у виборчому окрузі 190 з центром в місті Шепетівка Олексій Жмеренецький (фракція партії «Слуга народу») відвідав 129 засідань, пропустивши 13. Голосував «за», «проти» чи «утримувався» нардеп під час 87 % голосувань.

Віктор Бондар, який уже тричі здобував перемогу на парламентських виборах у 191 виборчому окрузі з центром у місті Старокостянтинові, наразі є співголовою депутатської групи «Партія «За майбутнє». Згідно з даними електронної системи депутат відвідав 106 засідань парламенту цього скликання. Голосував «за», «проти» чи «утримувався» Віктор Бондар у 34 % голосувань.

Олександр Герега (депутатська група «Партія «За майбутнє»), якому також вдалося переобратися втретє, представляє виборчий округ 192 з центром у місті Дунаївцях. Відповідно до даних електронної системи парламентар відвідав менше половини пленарних засідань – 55, натомість аж 87 засідань він пропустив. Кнопки «за», «проти» чи «утримався» народний обранець натискав лише в 10 % від усіх голосувань в парламенті.

Представник 193 виборчого округу з центром в місті Кам’янець-Подільський Ігор Марчук (фракція партії «Слуга народу»), відвідав 124 засідання ВРУ, не зареєструвався на 18. Голосував депутат у 90 % голосувань.

Законотворчість: які закони ініціювали нардепи від Хмельниччини

Микола Стефанчук за час роботи в парламенті став автором та співавтором 51 законопроєкту. З цієї кількості чинними стали 15 проєктів законів та постанов:

• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності;
• про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії (постанова);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності;
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді;
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров’я;
• про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я;
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права фізичної особи на зміну по батькові;
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині;
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж);
• про деякі питання організації роботи Верховної Ради України на період дії карантину в Україні (постанова);
• про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);
• про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо продовження строків завершення підготовки кандидатів та докторів наук;
• про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо графіку проведення пленарних засідань;
• про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документу;
• про проведення парламентських слухань на тему: «На шляху до справедливого судочинства в Україні» (18 листопада 2020 року) (постанова).

У доробку нардепа Сергія Лабазюка 37 законопроєктів, у яких він зазначений як один із ініціаторів, проте підтриманими стали лише 4 з них:

• про сільськогосподарську кооперацію;
• про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству;
• про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів;
• про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України.

Олена Копанчук вказана серед ініціаторів 41 законопроєкту. З них лише 7 стали чинними законами та постановами:

• про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік (постанова);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції;
• про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (постанова);
• про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо Фонду розвитку підприємництва (постанова);
• про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка»;
• про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вживання невідкладних заходів для забезпечення безпечного освітнього процесу в умовах карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова);
• про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди (постанова).

Народний депутат Олексій Жмеренецький зазначений з-поміж ініціаторів 74 законопроєктів. Чинними стали лише 5:

• про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії (постанова);
• про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців;
• про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду;
• про внесення змін до п.3 розділу Х «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі;
• про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

За час роботи в Раді 9 скликання Віктор Бондар разом з колегами-депутатами ініціював 29 законопроєктів. Наразі стали чинними теж лише 4:

• про висловлення недовіри Генеральному прокурору Рябошапці Р.Г. (постанова);
• про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України на період дії карантину в Україні» (постанова);
• про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (постанова);
• про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України.

Прізвище нардепа Олександр Герега вказано серед ініціаторів 43 проєктів законів та постанов. Водночас стали чинними знову ж таки лише 4 з них:

• про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності);
• про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців;
• про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19);
• про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України.

Ігор Марчук від старту роботи в парламенті разом з колегами-депутатами ініціював 37 законопроєктів, на цей час чинними з них стали 5, як і в колеги по фракції Олексія Жмеренецького:

• про внесення змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України;
• про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом);
• про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів;
• про висловлення недовіри Генеральному прокурору Рябошапці Р.Г. (постанова);
• про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019).

Депутатські запити: які місцеві проблеми вирішували депутати

Микола Стефанчук інструментом депутатського запиту скористався лише тричі. Як свідчать відомості з сайту ВРУ, нардеп звертався до Кабінету Міністрів України та Міністерства соцполітики із запитом про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу» від 9 серпня 2017 р. № 526-р в частині зміни окремих положень розділу «Очікувані результати» щодо припинення до 2026 року діяльності всіх типів закладів інституційного догляду та виховання дітей та неприпустимості закриття спеціальних шкіл для дітей зі сліпотою чи глухотою, навчально-реабілітаційних центрів для дітей зі складними/комбінованими порушеннями. Крім того, подавав запит до Кабміну щодо скасування абонентської плати за транспортування природного газу для побутових споживачів. Для вирішення проблем, безпосередньо пов’язаних з округом депутата, Микола Стефанчук запитів, на жаль, не реєстрував.

Депутатські запити нардеп Сергій Лабазюк подавав 25 разів, здебільшого – до Кабміну (всього 16 запитів). Для вирішення місцевих проблем спрямовано було 10 запитів: щодо раціонального формування нового проекту перспективного плану Хмельницької області; щодо недопущення протиправного нарахування абонентської плати інвалідам І та ІІ групи за послуги електрозв`язку; щодо вжиття заходів із збільшення кількості місць в дошкільних навчальних закладах та загальноосвітніх навчальних закладах у місті Хмельницькому; щодо реконструкції Хмельницького політехнічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка»; щодо фінансування об’єктів регіонального розвитку міста Хмельницького; щодо необхідності негайного підвищення пенсій педагогічним та медичним працівникам; щодо питань використання коштів на державну програму «Доступні ліки» у 2020 році; щодо включення до списку обміну полоненими громадянки України Юрчак Марини Анатоліївни; щодо необхідності продовжувати реформу децентралізації в Україні; щодо проблем, які необхідно вирішити для ефективного розвитку територіальних громад та продовження реформи децентралізації.

Олена Копанчук зареєструвала в Раді 11 запитів. Найбільше, 6 запитів, до Кабміну. Місцевих питань стосувалися 3 запити: щодо вжиття заходів з добудови 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС; щодо вжиття заходів з встановлення відносин між державним бюджетом та бюджетами об’єднаних територіальних громад, у яких у 2019 році відбулись перші вибори органів місцевого самоврядування, зокрема, новостворених Заслучненської та Сахновецької об’єднаних територіальних громад Хмельницької області з метою забезпечення належного фінансування; щодо перевірки можливих протиправних дій за час виконання обов’язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Климка Ю.О., вжиття відповідних заходів реагування з повернення земель державної та комунальної власності її власникам.

Народний депутат Олексій Жмеренецький підготував 43 запити. Найбільше, 16 запитів, керівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Щодо місцевого контексту, то з ним пов’язано 8 запитів: щодо ситуації, яка склалася з приводу заборгованості ДП «НАЕК «Енергоатом» перед підприємствами; щодо недопущення скорочення працівників управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області; щодо можливого звільнення працівників локомотивного депо міста Шепетівка; щодо недофінансування закладів охорони здоров’я міста Шепетівка; щодо встановлення газових теплогенераторів в багатоповерхових будинках міста Славута; щодо розрахунків населення за комунальні послуги; щодо розслідування зловживань керівництва Полонської об’єднаної територіальної громади; щодо розрахунків населення за комунальні послуги; щодо боргів приватної компанії за спожитий природний газ.

Від початку роботи Ради 9 скликання нардеп Віктор Бондар скористався інструментом депутатського запиту лише раз, коли звертався до Офісу Президента України щодо розтрати службовими особами Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області бюджетних коштів.

Олександр Герега зареєстрував 24 депутатські запити, більшість – 19 запитів – адресовані Кабінету Міністрів України. Понад половина, а саме 13 запитів депутата безпосередньо пов’язана із проблемами області та є реакцією на звернення виборців: щодо фінансової підтримки організацій УТОС; щодо фінансування Державного історико-культурного заповідника «Самчики», який знаходиться у селі Самчики Хмельницької області; щодо збільшення призначень Хмельницькій ОДА на 39,6 млн. гривень для покриття дефіциту по обов’язкових складових заробітної плати працівників райдержадміністрації; щодо збереження Плужнянської санаторної школи Хмельницької обласної ради для дітей та підлітків з малими та неактивними формами туберкульозу; щодо збереження дитячого спеціалізованого санаторію «Світанок» Хмельницької області; щодо пільг на безкоштовний проїзд в автомобільному транспорті; щодо фінансування протитуберкульозної служби за рахунок Державного бюджету України; щодо завершення реалізації проєкту «Реконструкція очисних споруд та напірного колектору» у м. Дунаївці Хмельницької області; щодо відновлення руху потягу Гусятин – Городок – Ярмолинці – Хмельницький – Київ; про критичну ситуацію із забезпеченням населення Хмельницької області скрапленим (у балонах) газом; щодо збільшення фінансування на лікувальні засоби для осіб, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання; щодо встановлення систем індивідуального опалення в будинках; щодо законності підвищення ціни на газ для побутових споживачів шляхом приведення його об’єму до стандартних умов.

Від себе особисто та разом з іншими нардепами Ігор Марчук подав 8 депутатських запитів, зокрема 5 до Кабміну. Місцевих проблем стосувалися лише 3 запити: щодо необхідності здійснення позапланової перевірки належності та ефективності виконання ректором Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка посадових обов’язків; щодо розробки та впровадження державної стратегії з підтримки та лікування хворих із рідкісними (орфанними) захворюваннями та необхідності запуску Національного реєстру хворих на рідкісні (орфанні) захворювання; щодо діяльності з неефективного використання ресурсів комунального підприємства та перевищення владних повноважень керівництвом Комунального підприємства «Міськтепловоденергія».

Виступи в Раді: як часто й про що говорили народні обранці

На порталі ВРУ є інформація про 7 виступів Миколи Стефанчука в сесійній залі. Він виступав з трибуни у перший день роботи Ради 9 скликання щодо скасування депутатської недоторканності, пізніше також звертався до колег з інших партій з приводу скасування депутатської недоторканності, виступав щодо ініціативи Президента про створення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради, був доповідачем щодо законодавчих ініціатив про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності та про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання несприятливому впливу забруднення повітряного середовища на здоров’я населення. Водночас впадає у вічі те, що всі виступи депутата датовані минулим 2019 роком, натомість у 2020 році Микола Стефанчук жодного разу не виступав.

Сергій Лабазюк впродовж цієї каденції виступав по суті 8 разів, ще двічі передавав слово колезі. Виступи нардепа стосувалися теми ринку землі та сільського господарства, зокрема проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, проєкту Закону про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України, а також проєкту Закону про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів.

На сайті ВРУ є інформація про 5 виступів депутатки Олени Копанчук. У одному випадку вона передавала слово іншому нардепу, в інших вибачалася за кнопкодавство, висловлювалася з приводу закопроєктів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи та про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Олексій Жмеренецький виступав двічі – з приводу законопроєктів про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон і про віртуальні активи.

Найчастіше з-поміж колег від Хмельниччини виступав у сесійній залі Віктор Бондар. На сайті Верховної Ради України є інформація про аж 93 його виступи. Так, він брав участь в обговоренні кандидатури прем’єр-міністра в перший день роботи Ради 29 серпня, висловлювався щодо ризиків проєкту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес, висував пропозиції до проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), тощо. Ймовірно, така кількість виступів може бути частково пов’язана з тим, що нардеп є співголовою депутатської групи, тож висловлює її позицію.

Олександр Герега, як зазначено на порталі ВРУ, двічі мав нагоду виступити в сесійній залі, проте обидва рази передавав слово іншим нардепам. На цьому все.

У хронології виступів Ігоря Марчука зазначено 14 спічів: 12 з трибуни та 2 з місця. Депутат, до прикладу, висловлював свої міркування щодо проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання космічної діяльності, а також 11 разів виступав з трибуни щодо проєкту Закону про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями.

Як бачимо з наведених показників, хтось із народних обранців більш сумлінно виконував свої обов’язки та активно користувався депутатськими інструментами, а хтось – навпаки. Так, лідером за кількістю відвіданих пленарних засідань став Олексій Жмеренецький, який, за даними електронної системи, зареєструвався на 129 засіданнях ради зі 142. За показником участі в голосуваннях, першу позицію займає Ігор Марчук: він натискав кнопки «за», «проти» чи «утримався» в 90 % від усіх голосувань. Найбільше законопроєктів у доробку Олексія Жмеренецького, який вказаний серед ініціаторів 74 проєктів законів. Утім найбільша кількість законопроєктів, які стали чинними законодавчими актами, а саме 15 підтримок законодавчих ініціатив, – у Миколи Стефанчука. Депутатські запити, індивідуальні та колективні, найчастіше подавав Олексій Жмеренецький, їх він зареєстрував аж 43. Проте серед мажоритарників Хмельниччини  найбільша кількість запитів, пов’язаних із місцевими проблемами, на рахунку в Олександра Гереги – 13. Що стосується виступів у Раді, то цим своїм правом найчастіше користувався Віктор Бондар, який 93 рази виступав під час засідань парламенту.

І хоча повної картини роботи нардепів-мажоритарників від області ці показники не дають, адже діяльність народного депутата охоплює значно ширше коло обов’язків та повноважень, проте за ними виборець уже може робити певні висновки: чи докладав його обранець зусиль, щоб зробити життя мешканців округу та й загалом українців ліпшим, чи просто вряди-годи бував на засіданнях.

Оксана Банкова

Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.