Документи автора всесвітньо відомого “Щедрика” зберігаються у фонді хмельницького архіву

У фонді Державного архіву Хмельницької області зберігаються два документи українського композитора Миколи Леонтовича. Це копії свідоцтва про закінчення Подільської духовної семінарії у Кам’янці-Подільському, де упродовж семи років навчався автор “Щедрика”.

Про це розповів начальник відділу публікаційної та науково-видавничої роботи Державного архіву Хмельницької області Юрій Олійник.

За його словами, в одній копії свідоцтва допущена помилка у написані прізвища, а в іншій — років навчання в семінарії.

“Дві копії свідоцтва — це атестат, який засвідчує, що Микола Леонтович закінчив навчання у Подільській духовній семінарії. У ньому виставлені оцінки. Є копія, де вказані неправильні роки навчання композитора. У документі написано 1892-1898, а по-справжньому він закінчив семінарію 1899 року. В іншому екземплярі є помилка у написанні прізвища. Якщо звернути увагу на оцінки, то “відмінно” поставлено тільки з предмета, що пов’язаний з музичним мистецтвом, а з інших дисциплін були трійки й четвірки”, — пояснив Юрій Олійник.

Начальник відділу публікаційної та науково-видавничої роботи зазначив, Микола Леонтович мав бути священником. У семінарії вчилися його дід і батько, а пізніше — молодший брат Олександр.

“Роки семінарського навчання стали поворотними для Миколи Леонтовича у виборі власного шляху та сформували у нього бажання серйозно займатися музикою. У навчальному закладі майбутній композитор вивчав теорію музики й хоровий спів у Є. Богданова, вихованця навчальних класів Петербурзької придворної капели, та І. Лепехіна, диригента чоловічого хору в Кам’янці-Подільському”, — розповів Юрій Олійник.

З його слів, під час навчання у Подільській духовній семінарії майбутній композитор, крім отримання теоретичних знань з музичного мистецтва, зміг практично втілив свої творчі напрацювання.

“Микола Леонтович навчився грати на скрипці, фортепіано, деяких духових інструментах. Крім того, почав обробляти записані у селі Білоусівці Брацлавського повіту, куди переїхали батьки, народні мелодії, беручи за взірець популярні на той час обробки М. Лисенка. У семінарії він нерідко керував хором семінаристів, у виконанні якого вперше прозвучали його обробки пісень “Гандзя”, “Ой чия ж то причина, що я бідна дівчина”. Після закінчення навчання Микола Леонтович почав працювати вчителем, водночас самостійно удосконалюючи знання з музики”, — зазначив Юрій Олійник

Начальник відділу публікаційної та науково-видавничої роботи розповів, працівники архіву оцифрували дві копії свідоцтва, адже серед науковців є попит на ці документи.