Доступ до публічної інформації на Хмельниччині: поки що стало гірше

За перші пів року представництво Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Хмельницькій обл отримало вже 55% звернень від кількості звернень, що були розглянуті минулого року. Тож, можна спостерігати тенденцію на збільшення звернень щодо порушення прав на доступ до публічної інформації. Втім, частина справ, які розглядалися в судовому порядку, мають ознаки спамовості. При цьому сама кількість судових справ за цей період зменшилася. Тож, розглянемо детальніше, як виглядає ситуація з доступом до інформації у Хмельницькій області.

Скарги Омбудсману

Всього представництво Уповноваженого в Хмельницькій області отримало 48 звернень і скарг про порушення права на доступ до публічної інформації розпорядниками. У 15 випадках, або 31% звернень, воно допомогло запитувачам поновити право на отримання запитуваної інформації. Ще у 23 надало роз’яснення про законодавство з питань доступу до публічної інформації. На шість звернень представники Представництва направили свої запити та провели перевірки. Наразі там розглядають ще чотири звернення. Також представники Уповноважено в області склали два протоколи про адмінправопорушення за статтею “Порушення права на інформацію та права на звернення”.

Позов до податківців Хмельниччини

Ще на початку року до Уповноваженого звернулася громадянка, у якому зазначила всі обставини своєї неодноразової комунікації через інформаційні запити з представниками обласної податкової служби. Вона запитувала інформацію про кількість відпусток, виплачених грошових сум за невикористані відпустки і грошові компенсації при звільненні однієї з посадових осіб.

Розпорядник інформації відмовив заявниці, бо відніс цю інформацію до конфіденційної. Представництво визнало це рішення податківців неправомірним та зобов’язало розпорядника повторно розглянути запити.

Скриншот інформації з офіційної сторінки Представництва в Хмельницькій області

Міська рада та перешкоджання доступу до інформації

Ще одне звернення стосувалося того, що громадянин звернувся до Представництва через порушення посадовцями Кам’янець-Подільської міськради вимог законодавства про доступ до публічної інформації. Один із запитів стосувався отримання інформації та копій розпорядчих документів про результати проведення міськрадою службового розслідування відносно своєї ж посадової особи. Ще один запит стосувався затвердженого міськрадою документа та копії посадової інструкції відповідальної особи за доступ до публічної інформації.

За інформацією Представництва, міська рада не надала запитувачу достовірну, точну та повну інформацію. Тож, їм надіслали листи із роз’ясненнями положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» та вимогою повторно розглянути інформаційні запити заявника.

В результаті, Кам’янець-Подільська міськрада повторно розглянула запити громадянина, однак, на думку Представництва, не поновила право заявника на отримання інформації, хоч цього разу вже розглянула запит і надала на нього відповідь. Однак розглядаючи повторний запит, посадовці надали лише розпорядчий документ з питань доступу до публічної інформації без посадової інструкції. Тож, відносно посадовця, який готував відповідь на запит, склали протокол про адміністративне правопорушення – неповне надання інформації (ч. 2 ст. 212-3 КУпАП). Його вже направили на розгляд до Кам’янець-Подільського міськрайонного суду.

Ненадання інформації селищною радою

Ще одна громадянка направила до Чемеровецької селищної ради запит, щоб отримати копії розпорядчих документів про обстеження земельних ділянок на території громади. Відповіді на нього вона не отримала. Представництво направило до селищної ради лист із роз’ясненнями положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» та вимогою проінформувати представників Уповноваженого про розгляд інформаційного запиту заявниці.

Скриншот інформації з офіційної сторінки Представництва в Хмельницькій області

Селищна рада, розглядаючи запит, не надала запитувачці повну інформацію та ще й розглянула її запит з порушенням строків, які передбачені чинним законодавством. Тож, представництво Уповноваженого знову втрутилось, після чого рада надала запитувачці достовірну, точну та повну інформацію.

Позовні заяви до суду

За цей проміжок часу ми знайшли сім рішень Хмельницького окружного адмінсуду про доступ до публічної інформації. У більшості випадків, мова про п’ять справ, суд відмов у задоволенні позовних вимог, в одній справі позов задовольнили та ще у одній – задовольнили позов частково.

Так, громадянка звернулася до суду з позовом до Апарату Верховної Ради, в якому просила визнати протиправною відповідь управління з питань звернень громадян та зобов`язати надати інформацію на її запит. У лютому 2024 року вона направила запит на адресу Апарату щодо отримання інформації про відрядження за межі України ряду нардепів, а також компенсації за ці відрядження. 14 лютого їй відповіли, що інформацію надати неможливо, бо вона не була створена і відсутня у розпорядника. Тобто структурний підрозділ вважав, що його працівникам додатково потрібно аналітично обробляти та узагальнювати інформацію, аби надати запитувачці. І, загалом, у них відсутній документ, який може містити запитувану інформацію. Поряд з тим, відповідач вважав, що він не розпорядник інформації у цьому випадку.

Втім суд не погодився з такими твердженнями і вирішив, що відповідь протиправна. Адміністративний позов суд задовольнив та зобов’язав Апарат Верховної Ради України надати інформацію. Однак на початку липня Сьомий апеляційний адмінсуд скасував рішення суду першої інстанції  та прийняв нове, відмовивши задовольняти позов через неналежного відповідача, якого на цьому етапі не можна замінити. Однак позивачка має право звернутися до суду знову з тим самим позовом, але вже до належного відповідача.

Ненадання інформації про укриття в навчальних закладах

Ця ж громадянка пізніше звернулась до суду з позовом до Департаменту освіти та науки Хмельницької міськради. У позові вона просила визнати протиправної діяльність розпорядника та зобов’язати його розглянути запит, який стосувався сканованих копій актів огляду об`єктів щодо можливості використання їх для укриття населення, а також дізнатися, на підставі яких рішень об’єкти взяті на облік як найпростіші укриття на територіях закладів освіти.

Департамент відповів, що надати інформацію неможливо, бо на період дії воєнного стану ця  інформація має обмежений доступ (є службовою інформацією), і її поширення може призвести до більшої шкоди, ніж та, яка пов`язана з обмеженням доступу до неї. Суд погодився, що її розповсюдження може загрожувати інтересам нацбезпеки, громадського порядку, охорони здоров`я населення, створенню безпечних умов перебування у закладах освіти з урахуванням збройної агресії Російської Федерації. Втім, на думку суду, відповідач не підтвердив належними доказами,  що запитувана інформація на даний час віднесена до службової інформації. Тож, суд задовольнив позов частково, визнавши необгрунтованою відповідь та скасував її, а також зобов’язав департамент повторно розглянути інформаційний запит та надати обґрунтовану відповідь з урахуванням висновків суду. На рішення першої інстанції на момент написання матеріалу подано апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Спамові позови до суду

Тенденція, яка збереглася з минулого року, – так звані спамові позови. Так, громадянин, а також ще й депутат Красилівської міської ради, як і в минулому, так і в цьому році продовжив судитися із багатьма розпорядниками. Однак в цьому році це були позови про випадки, в яких розпорядники надали інформацію. Запитувач, подаючи позовні заяви, вважав оформлення відповідей на запити не такими, як було йому потрібно, і в усіх позовах просив стягнути моральну шкоду – від 100 гривень до 500 гривень.

До прикладу, він звертався до суду з позовом до Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Нацполіції, щоб отримати копії двох протоколів та документів, які підтверджують їх надсилання до Красилівського райсуду.  Розпорядник надав інформацію, однак громадянин подав позов, адже вважав, що відповідь мала бути підписана електронним цифровим підписом. Суд у задоволенні позову відмовив.

Тричі він же звертався до Хмельницького окружного адмінсуду з позовами до обласного Держгеокадастру. Наприклад, наприкінці березня 2024 року він звернувся до суду із першим позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Він був не задоволений тим, що у відповіді на запит, в якому містилася запитувана інформація, лист паперу з назвою «Заява» є незаконним. Суд у задоволенні позову відмовив.

Уже в червні Хмельницький окружний суд розглянув ще два позови того ж самого громадянина до обласного Держгеокадастру (перший позов та другой позов). В обох випадках позивач запитував інформацію щодо перебування в оренді (користуванні) земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб та отримав її. Незадоволеним відповідями,  які він отримав, він знову звернувся до суду. І суд у задоволенні позову знову відмовив.

Також інформацію про цю ж саму ділянку чоловік запитував у держреєстратора Красилівської міськради, а опісля подав позов. Вимоги аналогічні – визнання відповіді протиправною, зобов’язання розглянути повторно запит та 100 гривень моральної шкоди. Суд не погодився, позивач подав апеляційну скаргу, а Сьомий апеляційний адміністративний суд вже відкрив апеляційне провадження. Справа розглядається.

Варто зазначити, що цього громадянина, депутата Красилівської міськради Володимира Тіхонова, мова про якого йде вище, суд нещодавно визнав винним у допущенні реального конфлікту інтересів та оштрафував на 3,4 тисячі гривень, оскільки він звернувся до Державного бюро розслідувань не як фізична особа, а як депутат. Так, у квітні 2023 року обранець через суд зобов’язав цей правоохоронний орган зареєструвати кримінальне провадження проти службових осіб Хмельницької окружної прокуратури. Після цього на фірмовому бланку депутата він направив звернення на ДБР із текстом про негайне виконання ухвали та надання витягу з реєстру, а також про особисте повідомлення його стосовно цього на електронну скриньку та на домашню адресу.

Замість висновків

Питання доступу до публічної інформації періодично піднімається в регіоні. Одні запитувачі звертаються по допомогу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, інші  подають позови до суду. Щодо практики розгляду, то, виходячи з проведеного аналізу, більш успішною вона є при зверненні до Представництва Омбудсмана.

Якщо ж говорити про ситуацію з доступом загалом, то, за період від початку повномасштабного вторгнення, вона погіршилась. Лише Представництво Омбудсмана на Хмельниччині фіксує кожного року збільшення кількості зверненнь до себе. Поряд з тим, судова ж практика незначна, а якщо оцінювати якість судових позовів, то більшість з них мають ознаки спамовості та відхиляються судовою інстанцією, а ті що частково задовольняються чи навіть повністю – не завжди допомагають запитувачам в отриманні необхідної інформації.

Альона Береза, регіональна представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.