Дипломатичний десант у Києві: ОБСЄ приїхала нагадати, що вона все ще існує

Поки українська ППО відпрацьовує по реальних загрозах, до Києва завітали майстри «глибокого занепокоєння» та «діалогових платформ». Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс, який з 1 січня героїчно очолив ОБСЄ, разом із генсеком організації Ферідуном Сінірліоглу прибули залізницею, щоб особисто підтвердити свою «готовність підтримувати зусилля».

Зустрічав поважних гостей голова МЗС Андрій Сибіга. Мабуть, саме йому довелося вислуховувати про надважливу роль ОБСЄ як майданчика для розмов у часи, коли одна зі сторін цього «діалогу» розуміє лише мову дронів та артилерії.

Пріоритети швейцарського «миротворення»:

• Вірність принципам: Кассіс запевнив, що він тут заради Гельсінських принципів. Це тих самих принципів, які Росія вже кілька років використовує замість підставки під каву.
• Допоміжна роль: Швейцарія дуже хоче, щоб ОБСЄ взяла на себе «допоміжну роль» у разі деескалації. Тобто, коли (і якщо) всі нарешті домовляться без них, представники організації з радістю приїдуть розставляти таблички на каво-брейках та моніторити те, що вже сталося.
  Справедливий мир: Звісно, на словах все звучить ідеально — «міцний мир відповідно до міжнародного права». Питання лише в тому, чи є у ОБСЄ в кишені щось вагоміше за чергову посаду «діючого голови», щоб це право захистити.

Швейцарія, як країна з багатовіковим досвідом нейтралітету, тепер намагається вдихнути життя в організацію, яка останні роки перебуває в стані клінічної смерті через російські вето. Кассіс наголошує на готовності бути посередником, хоча в Києві вже давно звикли, що найкращим «посередником» у перемовинах з РФ є 155-й калібр.

Втім, візит — це завжди гарна картинка. Тепер ми точно знаємо: ОБСЄ в курсі, що в Україні триває війна, і вони дуже хочуть бути корисними, коли все закінчиться. Або просто коли знову треба буде написати звіт про те, як важливо дотримуватися міжнародного права.