https://imi.org.ua
Коли медійникам можна фотографувати, знімати відео чи робити аудіозапис у суді, як не порушити презумпцію невинуватості й при цьому виконати свій професійний обов’язок. Про це йшлося під час онлайн-тренінгу “Висвітлення в медіа судових процесів”, який організував журналістський регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Хмельницький”.
Розвінчувала міфи про висвітлення судових процесів і пояснювала, як має бути відповідно до чинного законодавства керівниця юридичного напряму Інституту розвитку регіональної преси, адвокатка Оксана Максименюк.
Оксана Максименюк: “Висвітлення судових процесів не може бути заборонене у зв’язку з воєнним станом”. Фото Оксани Максименюк
У Цивільному, Адміністративному та Господарському процесах під час розгляду справ про адмінправопорушення фотозйомка, відео- та аудіозапис судового засідання з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів здійснюється без отримання окремого дозволу суду.
Трансляція судового засідання (у тому числі “стрім” у соціальних мережах) здійснюється з дозволу суду.
У кримінальному процесі присутні у залі судового засідання можуть вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписувальні пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо та телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається на підставі ухвали суду, постановленої з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
У резонансних справах онлайн-трансляція здійснюється на вебсторінці суду на порталі “Судова влада України” та на Youtube-каналі “Судової влади України” за клопотанням зацікавлених осіб, поданих не пізніше ніж за три робочі дні, або за ініціативою суду.
Суддя не може заборонити знімання себе під час судового процесу, аналогічно не можуть цього зробити прокурор і адвокат.
Керівниця Медіабази Хмельницький Ольга Загоруйко під час онлайн-тренінгу “Висвітлення в медіа судових процесів”. Фото авторки
Адвокат — це особа, яка виконує представницькі функції однієї зі сторін справи. Вона виконує свої функції відповідно до Закону України “Про адвокатуру”, не є приватною особою, і її дії не стосуються приватного життя, тому вимоги такої особи не знімати та не публікувати не стосуються приватного життя, а стосуються її публічної функції.
Якщо в репортажі із зали суду ви використовуєте матеріали, які містять інформацію з обвинувального акту, ухвали суду, або ж виступи певних учасників, для уникнення відповідальності журналіста за порушення презумпції невинуватості краще використовувати повне й дослівне цитування.
Заборонено прямо чи опосередковано вказувати на вину особи до рішення суду. Варто писати, що особу затримали за звинуваченням. Таке формулювання не порушує презумпції невинуватості.
Відповідно до чинного законодавства, спілкування журналістів з суддею до винесення рішення по справі неможливе, оскільки суд має бути неупередженим. Для коментарів суди апеляційної та касаційної інстанції створюють пресцентр, а в менших судах впроваджують посаду судді-спікера, які мають право комунікувати з медіа.
Коли суд розглядає справу, в якій є інформація про державну таємницю, лікарську таємницю, адвокатську таємницю чи таємницю усиновлення, він має виносити ухвалу про розгляд процесу у закритому судовому засіданні. Відповідно, він буде недоступний для медіа.
Окрім випадків, коли справа слухається у закритому судовому процесі, судові рішення завжди мають проголошуватись відкрито. Якщо справа слухається у закритому судовому процесі, то й оголошення рішення прилюдно теж неможливе, оскільки воно може містити інформацію про таємницю.
Відповідальність за розголошення таємниці не може бути покладена на журналіста. Відповідно до законодавства, відповідальними за розголошення інформації, яка містить таємницю, є ті особи, які мають зберігати цю таємницю. Журналіст внаслідок виконання ним своїх обов’язків не може володіти цією інформацією.
На сьогодні суттєвих змін в законодавстві, пов’язаних саме з висвітлення судових процесів під час дії воєнного стану, не було. Тобто діє те саме законодавство, яке діяло до введення воєнного стану.
Обмеження доступу до суду, до зали суду, до відкритих судових засідань у зв’язку з воєнним станом явно є такими, що не відповідають вимогам закону, і є незаконними. Журналісти мають право на вільний доступ до судових приміщень, залів судових засідань і засідань, які слухаються у відкритому режимі.
Марія Турчина, комунікаційниця Медіабази Хмельницький
Дорожньо-транспортна пригода сталася сьогодні, 29 травня, близько 12:00 години по вул. Вінницьке шосе.
Після початку воєнного стану в частині адмінбудівель на Хмельниччині посилили пропускний режим. Тепер аби потрапити всередину, треба попередньо погоджувати візит,…
Працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування щодо командира 211-ї бригади Збройних Сил України, який не реагував на факти знущання…
Зоокуточок у парку імені Михайла Чекмана в місті Хмельницькому залишається одним із найулюбленіших місць відпочинку для дітей і дорослих.
Поліцейські припинили діяльність спільників, які організовували виїзд чоловіків призовного віку за межі України під виглядом супроводження хворих родичів.
За позовом Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Господарський суд Хмельницької області зобов’язав місцевого забудовника перерахувати до бюджету міста більш як 1,2 млн…
Leave a Comment