“ХАЕС не повторить сценарій Чорнобильської, бо вона найбезпечніша з усіх”: експертка з безпеки АЕС

Про те, чому сусідство з Хмельницькою АЕС вважає безпечним для людей, Суспільне Хмельницький розповіла кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН (Національна академія наук) України Олена Паренюк.

“На ЧАЕС був РВПК (реактор великої потужності канальний). Реактор був захищений блоками біологічного захисту. Ці блоки біологічного захисту не герметично прилягали до реактора. І плюс — РВПК реактори використовувалися для продукування плутонію (збройного). І Чорнобильська АЕС була єдиною атомною станцією з реакторами типу РВПК, які були на території України. Всі інші РВПК знаходяться в Росії. А в Україні – ПВР (водоводні реактори), і в них абсолютно інша конструкція”, — пояснила старша наукова співробітниця.

“Якщо на Чорнобильській АЕС медіатором нейтронів був графіт і всі ми бачили ці страшні історії про радіоактивний палаючий графіт, який викидало з Чорнобильського енергоблока, то на реакторах типу Хмельницької АЕС (на ВВЕР) уповільнювачем є вода”, — зазначила Олена Перенюк.

За її словами, в енергоблоках є три контури.

“Перший контур – це труби, які розташовані навколо ядерного палива в реакторі. Вони забирають температуру з реактора. Температура з палива ще ділиться, і потім передають її на воду другого контуру. Труби другого контуру розташовані навколо труб з водою першого контуру. Ці дві води одна одної не торкаються, просто торкаються труби. І таким чином вода першого контуру може бути радіоактивною, а вода другого контуру не є радіоактивною. І є ще вода третього контуру – це та вода, яка охолоджує воду другого контуру. Вони також торкаються одна одної лише трубами, а води не змішуються. Тому на Хмельницькій АЕС не може бути такого вибуху, як на Чорнобильській АЕС. І це є безпечно”, — розповіла Олена Перенюк.

“Тепер і ми вже враховуємо досвід Фукусіми. Там аварія сталася через виключення зовнішнього електроживлення. Якщо виключається зовнішнє електроживлення, то включаються дизель-генератори. І от на Фукусімі виключилося це живлення, а генератори, які мали надавати аварійне живлення – залило водою. І після цієї аварії надійність дизель-генераторів в атомних станцій по всьому світу підвищилася, в тому числі й на Хмельницькій та Запорізькій АЕС. Тому що це була вимога МАГАТЕ. Саме завдяки досвіду Фукусіми Запорізька АЕС досі не вибухнула. Тому що там дуже підвищилася надійність дизель-генераторів. І ми можемо говорити про те, що Хмельницька АЕС є супер безпечною саме тому, що були враховані всі попередні помилки”, — пояснила Олена Перенюк.

“Реактори на Хмельницькій АЕС надійно захищені від вибухів”

“Тому ситуацію, коли ракета потрапить в енергоблок, розглядати не треба. Тому що з дуже великою ймовірністю цього не станеться. Навіть якщо це якимось чином станеться, то реактори після Чорнобильської аварії всі знаходяться в контейнерах — це такий саркофаг, який був побудований після ЧАЕС, над четвертим енергоблоком. То зараз вже всі ректори в таких саркофагах, в цих контейнерах, які можуть витримати сильний вибух зсередини. Тобто, фактично цей контейнер захищає довкілля від вибуху зсередини реактора, і він автоматично захищає реактори від вибухів ззовні. Тому ми можемо казати, що реактори у безпеці”, — пояснила старша наукова співробітниця.

• “По-перше, якщо ти живеш поруч з Хмельницькою АЕС, то в тебе є електроенергія. Тому що в багатьох містах країни наразі діють віялові відключення. А життя поруч з таким потужним генератором електроенергії – це лише плюси.
• По-друге, це велике промислове підприємство, яке дає можливість мати первинні та вторинні робочі місця. А це певна стабільність, якої не мають багато людей в інших містах. Бо Хмельницька АЕС точно працюватиме.
• По-третє, люди, які живуть поруч з ХАЕС можуть бути впевнені, що радіаційний фон там в нормі. Тому що він постійно контролюється. Є спеціальні датчики підвищення радіаційного фону. Є лабораторії, де щоденно досліджуються проби ґрунту, води для того, щоб переконатися у відсутності витоків”.

Ймовірність аварії на ХАЕС така ж сама, як і на АЕС у Франції чи Словаччині

Олена Перенюк пояснила, ймовірність того, що на ХАЕС станеться аварія — дуже низька.

“На випадок, якщо це все ж таки станеться, Хмельницька АЕС має дуже детальні протоколи безпеки. Співробітники ХАЕС є високопрофесійними, які кожні пів року проходять тренінги на випадок, як діяти, якщо щось станеться. І ймовірність того, що інцидент (аварія) вийде за межі проммайданчика, що буде якесь забруднення навколишнього середовища – вона вкрай мала. Ця така ж сама ймовірність, як, наприклад, аварія АЕС на території Франції, Словаччини. Тобто, ймовірність така ж сама”, — зазначила старша наукова співробітниця.

Що відомо про будівництво енергоблоків на ХАЕС

• Будівництво п’ятого та шостого енергоблоків розпочали на Хмельницькій атомній електростанції. Після їх розбудови Хмельницька АЕС стане найбільшою атомною електростанцією в Європі.
• 2 квітня 2024 року уряд схвалив законопроєкт щодо добудови третього та четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС та передав його на розгляд парламенту.
• За інформацією Міністерства енергетики України, реалізація проєкту здійснюватиметься виключно коштом “Енергоатому” із залученням кредитних можливостей і без використання грошей з державного бюджету України.
• У жовтні 2023 року Суспільне Хмельницький надсилало до “Енергоатому” та Хмельницької АЕС запити щодо стану будівництва третього та четвертого енергоблоків. У відповіді тоді зазначили: готовність третього енергоблока з моменту припинення будівельних робіт — 75%, четвертого — 25%.
• Будівництво двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС розпочали наприкінці 80-х років минулого століття, а припинили в 1990 році через накладений Верховною радою України мораторій.