Хмельничанин, який перехворів на COVID-19, добивався великої компенсації з інфекційної лікарні

Хмельницький міськрайонний суд залишив без задоволення позов місцевого мешканця до комунального підприємства «Хмельницька інфекційна лікарня».

Про це сказано у рішенні від 21 квітня, повідомляє НГП.

Чоловік хотів стягнути з медзакладу компенсацію коштів, витрачених на лікування гострої распіраторної хвороби на суму 5158 грн. 37 коп. та моральну шкоду у розмірі 112 тис. грн.

У позові він вказав, що з 1 жовтня 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні під наглядом свого сімейного лікаря з підозрою на гостру респіраторну хворобу СОVID-19. Однак, за його словами, лікар зволікала з призначенням лікування та направленням для проведення лабораторних або інструментальних досліджень. Враховуючи погіршення стану здоров`я, позивач був змушений за власний кошт пройти ПЛР-тестування та комп`ютерну томографію для підтвердження діагнозу.

6 жовтня після отримання позитивного результату на захворювання коронавірусом хмельничанин звернувся до оперативної диспетчерської служби «103» для госпіталізації до закладу охорони здоров`я. На що оператор йому повідомив: госпіталізація до закладу охорони здоров`я відбувається тільки після попередньої домовленості між пацієнтом та головним лікарем. Тільки після того, як позивач усно в телефонному режимі домовився з головним лікарем про можливість стаціонарного лікування, його шпиталізували.

Крім того, 8 жовтня дружину та двох дітей позивача було доставлено до Хмельницької інфекційної лікарні з підозрою на СОVID-19. В подальшому, як наголосив позивач, працівники лікарні змушували пацієнтів за власні кошти купувати всі лікарські засоби, необхідні для надання їм медичної допомоги.

У судовому засіданні представник інфекційної лікарні проти позову заперечила. Пояснила, що перебої з постачанням лікарських засобів виникли не з вини медзакладу, а в результаті недофінансування лікарні; купувати ліки за власні кошти позивача ніхто не змушував, лікар лише цікавилась, чи має він змогу придбати ліки, яких не вистачало в медзакладі.

Натомість суд з’ясував, що позивач лежав з “ковідом” у лікарню протягом двох тижнів. Мав відносно важкий перебіг захворювання і йому було призначено лікування: киснева терапія (7 днів); антибактеріальні препарати (амоксил К+гентаміцин, дексаметазон, муколван, фленокс, верошпірон, флюконазол). Усі призначення були здійснені, згідно протоколу лікування СОVID- 19.

Епідеміологічна ситуація, яка склалась у вересні-жовтні 2020року, призвела до різкого збільшення кількості людей із захворюваннямна СОVID-19,які були госпіталізовані інфекційної лікарні. Через дефіцит фінансування, а також того, що оплата послуг комунальному підприємству Національною службою здоров`я України за жовтень 2020 року надійшла лише у другій половині листопада 2020 року, це призвело до перебоїв у постачанні лікарських засобів до лікарні.

На момент призначення лікування позивача  медпрепарати на кшталт амоксилу К, верошпірону, флюконазолу в лікарні були в недостатній кількості. Лікуючий лікар в ситуації, яка склалась не могла призначити лікування препаратами, які були в наявності у відділенні, а саме цефтріаксон та азимітроцин, оскільки ці ліки хворий приймав, коли перебував на амбулаторному лікуванні, і його стан не покращувався.

Лікуючий лікар, пояснивши цю ситуацію хворому, запитав, чи має він змогу придбати медичні препарати, які на той момент були в недостатній кількості. Позивач погодився, крім того постійно цікавився у лікаря, які ліки він отримує та інформував, що хоче купити найкращі препарати, якщо це необхідно.

За період лікування позивача в інфекційній лікарні його стан поступово покращувався, нарікань на роботу персоналу у хворого не було. Після стабілізації стану здоров’я 16 жовтня чоловіка виписали з лікарні у стані середньої важкості із покращеними показниками гемодинаміки (Sat. 98%, покращенням рентген-картини) для продовження амбулаторного лікування під наглядом дільничного лікаря.

У підсумку суд дійшов висновків, що з моменту госпіталізації до Хмельницької інфекційної лікарні та до дня виписки позивача, йому надавалась якісна та своєчасна медична допомога на безоплатній основі. При цьому він не довів, що у нього незаконно вимагали оплату за надання медичної допомоги в комунальному закладі охорони здоров`я.

Крім цього, суд у рішенні навів цікаву статистику: згідно з розрахунками Національної служби здоров`я України, рекомендоване навантаження на одну команду, яка працює з СОVID-19, становить20 пацієнтів. Саме з такого показника розраховувалися тарифи на оплату послуг медичних закладів. У комунальному підприємстві «Хмельницька інфекційна лікарня» Хмельницької міської ради було створено на жовтень 2020 року сім команд. НСЗУ, виходячи із такого розрахунку, здійснювала фінансування за 140 пролікованих випадків за вересень та 140 випадків за жовтень. Проте, фактично у вересні було проліковано 423, а у жовтні – 469 випадків. Перерахунку пролікованих випадків договором з НСЗУ не передбачено.

“Враховуючи викладені обставини справи, не вбачається, що перебої з постачанням лікарських засобів виникли з вини комунального підприємства «Хмельницька інфекційна лікарня», оскільки мало місце значне недофінансування лікарні”, – наголосив суд.