Між стабілізацією та ілюзією: Україна тримає фронт на тлі крихкого «перемир’я» Трампа

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга офіційно заявив про стабілізацію лінії фронту та значні успіхи в посиленні протиповітряної оборони. Це відбувається на фоні оголошеного Дональдом Трампом триденного «перемир’я», яке попри анонсований масштабний обмін полоненими, не зупинило бойові дії повністю, а лише дещо знизило їхню інтенсивність.

Україна входить у середину травня з обережним оптимізмом на зовнішньополітичній арені, але під шаленим тиском на полі бою. Очільник МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя наголосив, що Силам оборони вдалося не лише вирівняти ситуацію на передовій, а й суттєво просунутися у питанні «закриття неба». Втім, аналітики британського видання The Times налаштовані більш прагматично: за їхніми підрахунками, для повної стабілізації та реального перелому у війні Києву все ще критично бракує близько 250 тисяч військовослужбовців. Цей кадровий дефіцит стає особливо гострим на тлі планів ворога — за даними розвідки та Генштабу, російське командування наказало своїм військам будь-якою ціною вийти на околиці Краматорська до кінця травня, намагаючись пробити шлях до останнього великого поясу міст-фортець Донбасу.

Паралельно з цим світ спостерігає за спробою Дональда Трампа виступити в ролі «миротворця». Оголошене ним за посередництва США перемир’я з 9 по 11 травня стало приводом для анонсованого Володимиром Зеленським масштабного обміну полоненими у форматі «1000 на 1000». Проте, як констатують аналітики ISW, реальна тиша на фронті так і не настала. Російські війська продовжують наступальні операції, і хоча інтенсивність вогню дещо впала, ворог не полишає спроб атакувати Слов’янськ, Краматорськ та Костянтинівку. Таке «паперове» перемир’я виглядає радше як коротка пауза для перегрупування, ніж як реальний шлях до завершення війни, що ставить під сумнів дипломатичні зусилля Вашингтона за нинішніх умов.