На Хмельниччині оголосили найвищий рівень гідрологічної небезпеки через маловоддя

Впродовж 16-30 вересня 2026 року на річках басейнів Дністра рівень води може знизитися до критичних показників. Ряд регіонів України, в тому числі і Хмельниччина, наразі потерпає від посухи, тому гідрологи оголосили третій рівень небезпеки — коричневий.

Як розповіла Суспільному завідувачка кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету, кандидатка технічних наук Ольга Єфремова, третій — найвищий рівень гідрологічної небезпеки означає, що рівні води можуть знижуватися до найменших значень за весь період спостережень, а місцями навіть нижче історичних мінімумів.

«Зараз вже на окремих ділянках малих річок Дністровського басейну можлива і тимчасова відсутність того. Це не означає, що річка обов’язково має висохнути, або вона висохне завтра, але ситуація вже наближається до екстремальної і може створювати ризики як для природних екосистем, так і для водопостачання та водокористування. Сьогодні ми говоримо вже не просто про сильну посуху, а саме про гідрологічне маловоддя, яке цього року набуло дуже серйозного масштабу і безпосередньо стосується Хмельниччини».

За словами заступника начальника відділу техногенно-екологічної безпеки Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області Михайла Молчанова, третій рівень небезпеки має ознаки моловоддя на річках, в тому числі по Дністровському водосховищу.

«Йде щоденний спад рівнів води. На даний період на понад 9 метрів впав рівень води у Дністрі. Наразі водозабір з Дністровського водосховища поки працює в штатному режимі. Населення і підприємства забезпечуються водою у Кам’янець-Подільському».

Михайло Молчанов зазначив, така ситуація виникла у зв’язку з тим, що цього року випала недостатня кількість опадів — набагато нижче норми.

«Починаючи із зими, були малі запаси снігу, і, відповідно, не проходила весняна повінь, що вплинуло на запаси підземних вод. А живлення річок здійснюється від опадів і від інфільтрації підземних вод».

Ольга Єфремова також підтвердила, нинішня ситуація формувалася не за один місяць, оскільки весняне водопілля було слабким.

«Влітку в басейні Дністра також випало досить мало опадів — близько 50-60 % від норми. При цьому були високі температури. Все це посилило випаровування і призвело до зменшення водних запасів. Коли річка міліє, то зменшується її глибина, швидкість течії, вода починає швидше прогріватися і в ній стає менше розчиненого кисню».

Екологічні наслідки можуть виявлятися у зниженні водності річки, заростанні русел, погіршені якості води, зменшені вмісту кисню та зміні умов існування водних організмів, додала Ольга Єфремова.

«Наприклад, ситуацію в басейні малої річки Хомора Регіональний офіс водних ресурсів вже називає напруженою. З неї здійснюється водозабір для Полонного. Там рівень води знизився до найнижчих показників. Тобто це вже небезпека водогосподарська».

За словами голови громадської організації «Річки Хмельниччини» Віктора Карвана, болота є основним акумулюючим фактором для того, щоб річки в такі засушливі періоди отримували приток води з грунтових вод.

«Більший вплив на маловоддя має ліквідація боліт та заплав. Третій рівень небезпеки гідрологи оголосили для того, щоб, в першу чергу, не забирали воду з водозаборів. Є ж водокористувачі, які воду відбирають з річок, наприклад, різні підприємства».

Як розповіла завідувачка кафедри екології та біологічної освіти ХНУ, повністю зупинити природну посуху неможливо, але можна значно зменшити її наслідки.

«Тут головний принцип не просто боротися з обмілінням вже у руслі, а утримувати воду в усьому басейні річки. Потрібно зберігати заплави, болота, прибережні захисні смуги, рослинність, відновлювати джерела і малі притоки, не допускати надмірного забору води у періоди малої водності і правильно регулювати роботу ставків та водосховищ».

Також важливим є утримання дощової води в ландшафті, додала Ольга Єфремова.

«Тобто вона не повинна якомога швидше відводитись каналами, а проникати у ґрунт і поповнювати запаси ґрунтових та підземних вод. Таким чином стоїть завдання — не намагатися штучно додати воду у річку, а максимально зберегти воду в її водозборі».