На Хмельниччині під Меджибізьким замком знайшли дитячий скелет і артефакти XVII-XIX століть

Скелет півторарічної дитини викопали під час археологічних досліджень під північно-східним муром Меджибізького замку на Хмельниччині. Кістки на 20-сантиметровій глибині лежали головою на захід. Подібні розкопки на цій ділянці муру проводять вперше.

Про це Суспільне Хмельницький розповів завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” Віктор Вєтров.

Ілля Гуцул студент Хмельницької педагогічної академії. Разом зі своєю групою з історичного факультету бере участь в археологічних дослідженнях під північно-східним муром Меджибізького замку. Поділився, що віднайшов два артефакти XVII-XVIII століть.

“Працюю півтори години. За цей час було знайдено декілька шматків кераміки”.

Щодня заглиблюється на штик лопати, наголосив студент.

“Під час розкопок іноді трапляються такі знахідки, як сьогодні – кілька уламків від донної частини глечика. Тут же ми виявили й металеву пряжку, яка кріпилася до одягу та виконувала роль ґудзика”.

“Кістки тварин, кераміка кахлі”.

Шостий рік поспіль студенти проходять археологічну практику у заповіднику “Межибіж”, розповів доцент кафедри Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Сергій Семенюк.

“Головне завдання нашої практики, це простежити як артефакти із розкопу стають музейними експонатами. Через чистку, через камеральну роботу, через реставраційні роботи”.

У першому шурфі, зазначив, завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” Віктор Вєтров, знайшли дитячий скелет.

“На рівні 20 сантиметрів від поверхні було поховання дитини, приблизно рік-півтора. Розташовано вздовж стіни головою на захід. Вірогідне датування, приблизно 200 років”.

“Чому чорне заповнення, тому що це була будівельна траншея під час закладання муру. Зробили траншею, відсипали каміння, залили нижню цокольну частину розчином. І вже далі йшло мурування”.

Заглибившись ще на 40 сантиметрів, поділився археолог, планують дістатися нижньої частини фундаменту. Товщина цього замкового муру сягає півтора-два метри.

“У верхній частині. А в нижній частині ми його не дослідили”.

Саме у цій частині північно-східного муру Меджибізького замку розкопки проводяться вперше, розповів Віктор Вєтров.

“До цього часу тут не проводили жодних шурфів чи розкопок, тож обставини будівництва цього муру залишаються для нас загадкою. Шурф №2 дозволяє дослідити місце, де мур з’єднується з бастеєю, а ще один шурф ми заклали на ділянці з бійницями та тріщинами в стіні, щоб зрозуміти, як саме зводили цей фрагмент та вирішити цілий комплекс питань”.

“Ще цікава знахідка, це кресало XVII сторіччя. Як і за часів Київської Русі таким металевим кресалом висікали з креміння вогонь. Брали шматок кремінню, вдаряли кресалом, іскри падали на трут, вогонь запалювався. Такі, мобільні сірники”.

Головним завданням цих археологічних досліджень, поділився Віктор Вєтров, є пошуки нижньої частини муру і нижньої частини бастеї.