На Хмельниччині попи московського патріархату влаштували суперечку з військовими

У селі Великій Березні на Хмельниччині священник, який підпорядковується московському патріархату, не дозволив відспівати загиблого під час війни під Харковом 32-річного Сергія Цимбалюка. Чоловік помер 23 квітня, і сім’я не могла його поховати протягом 190 днів — тіло вдалося забрати з Харківської області лише після деокупації частини регіону.

У селі є лише одна церква, і вона підпорядковується мп, проте родина відмовилася ховати його за участю священників Московського патріархату та запросили до храму богослужителя ПЦУ. Однак настоятель храму Ігор Бондарук не одразу дав на це згоду, попри вмовляння місцевої влади та правоохоронців. Зрештою, він погодився, однак за умови, що священник ПЦУ не зайде до престолу в церкві.

Військовослужбовця поховали, проте після інциденту частина жителів села вирішила ініціювати збори щодо переходу храму з упц мп до ПЦУ.

Вони відбулися у суботу, 19 листопада. На них був присутність отець Андрій, який відспівував Героя. А також правоохоронці, місцеві жителі та прихильники московського патріархату. Останні в один голос повторювали – церква не має нічого спільного із росією. Натомість решта присутніх доводили протилежне.

Загалом всі люди розділилися на дві категорії – ті, хто “за” ПЦУ і ті, хто проти. Зрештою розпочалося голосування. Як розповіла сестра загиблого Вікторія Цимбалюк, перехід церкви до ПЦУ підтримали більшість присутніх. Проте,  для виходу з московського патріархату необхідна кількість голосів має складати ⅔ від мешканців села, пише видання «ВСІМ».

Під час зібрання стався конфлікт за участю священників місцевого храму московського патріархату та бійцями українського спецпідрозділу Національної поліції “Сафарі”. Військові приїхали до села під час першої за час служби відпустки. Представники духовенства ображали бійців, дорікаючи тим, що вони не на передовій. Про це у своєму телеграм-каналі повідомив один з представників “Сафарі”, депутат Полонської міськради Віталій Головня.

«До чого пост? До того, що ми щодня ризикували життям за тих хто вдома, А ЗНАЄТЕ, ЩО ПОЧУЛИ ПІД СТІНАМИ ЦЕРКВИ МП В ДЕНЬ ЗБОРІВ ЖИТЕЛІВ СЕЛА, ЯКІ ІНІЦІЮВАЛИ ПЕРЕХІД ДО ПЦУ ТА ТИХ, ЯКІ НЕ ХОТІЛИ ТОГО?

“Що ви робите вдома?”

“Чому не на передовій?”

Найбільшою образою від прихильників руzкого міра стала втіха від того, що люди села, які прагнули переходу, не набрали достатньої кількості голосів. Їхній радості не було меж.» – йдеться у його дописі.

Аби довести справу до кінця, в селі планується проведення ще одних зборів. Коли це відбудеться – поки не розголошують.