Нафта — не вода: чому США раптом стали «добрішими» до російських танкерів

Геополітика — штука тонка, а ціни на бензин у США — ще тонша. Міністерство фінансів США вирішило трохи привідкрити санкційні дверцята й дозволило завершити угоди з російською нафтою, яка вже бовтається в морі. Офіційно це називається «запобіганням потрясінням», а неофіційно — Вашингтон дуже не хоче, щоб цифри на заправках зіпсували настрій виборцям.

Нова ліцензія дозволяє продавати російську сировину, якщо її завантажили на судна до 12 березня. У трейдерів є час до опівночі 11 квітня, щоб «прилаштувати» ці вантажі. У Білому домі божаться: це не зміна політики, а просто короткий перепочинок. Мовляв, ми не даємо Кремлю заробляти, ми просто… даємо завершити розпочате.

Чому ж Вашингтон раптом згадав про гуманізм до нафтових контрактів? Відповідь шукайте в Ормузькій протоці.

Загрози від Ірану: Тамтешні вартові ісламської революції натякнули, що можуть перекрити головну нафтову артерію планети.
Нерви ринку: Коли через протоку проходить 1/5 світового експорту, навіть косий погляд у той бік підіймає ціни до неба.
Резерви на стіл: Щоб вгамувати пожежу, 30 країн терміново «роздрукували» свої стратегічні запаси на 172 мільйони барелів.

Поки США намагаються втримати баланс, у Москві вже дістають калькулятори. За оцінками Financial Times, через стрибок цін на нафту Росія може отримувати до $150 мільйонів додаткового доходу щодня. Якщо нафта марки Urals триматиметься в районі $70–80, російський бюджет може розпухнути на зайві $3–5 мільярдів за місяць. Для порівняння, ще нещодавно вона коштувала близько $52. Виходить, що санкції — санкціями, а дефіцит на ринку грає на руку агресору.