Перейменування населених пунктів Хмельниччини: що думають місцеві жителі

Село Москалівка, що в Ярмолинецькій територіальній громаді, увійшло до переліку населених пунктів, які Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала перейменувати. Про це Суспільному Хмельницький розповіла староста села Майя Бойко. За її словами, поки місцева влада роз’яснень стосовно початку процедури перейменування не надає.

Віра Павлишина народилась та все життя проживає в селі Москалівка Ярмолинецької громади. Жінка говорить, що згідна з рішенням про перейменування села.

“Я згідна. Я чула колись, що Москалівка, пішло від “москаль”, — сказала Віра.

Ще одна корінна жителька Москалівки Діана Мазур також згідна з перейменуванням через асоціацію з державою-агресором. На запитання, якою бачить нову назву, відповідає: “На честь якогось воїна назвати, можливо його прізвищем. Щось таке, щоб гідне було наше село до цього”.

Леся Горобець говорить, в процедурі перейменування Москалівки занепокоєна можливими проблемами з документацією.

“Настає таке питання, що багато документації, доведеться змінювати. І це на даний час трохи проблематично”, — каже жителька Москалівки Леся.

Період заснування Москалівки — приблизно XV-XVI століття, коли ці землі були під владою Польщі. Частина сучасної території села тоді мала назву Вихватинці, розповіла вчителька історії місцевої школи Лариса Петращук.

“Коли на ці землі прийшли російські завойовники, то, мабуть, назва села пов’язана з назвою солдата російської армії — москаля. Він поселився у віддаленій частині Вихватинці, яка стала називатись Москалівка. Згодом ця частина розширилась і об’єдналася з Вихватинцями. Вихватинці й Москалівка стали єдиним цілим”, — говорить Лариса Петращук.

Нині Москалівка є центром одного зі старостинських округів Ярмолинецької громади та об’єднує кілька сіл із населенням понад тисячу жителів, говорить староста Майя Бойко: “Москалівка, Коритна і Верхівці. В центрі села Москалівки знаходиться школа, в якій вчиться 100 дітей, також є дитячий садок, будинок культури, пошта”.

Адвокатка Руслана Слободянюк розповідає, за висновком Національної комісії зі стандартів державної мови територіальна громада рішенням сесії може перейменувати населений пункт, але цьому обов’язково має передувати громадське обговорення серед його жителів. Не врахування думки жителів є підставою колективного оскарження перейменування в суді.

Якщо з’явилась така ініціатива когось, наприклад, щодо перейменування, то потрібно, щоб орган місцевого самоврядування оприлюднив це в себе на сайті. Всі інші його бачать, обговорюють і дивляться, чи їм це підходить, чи ні”, — каже адвокатка.

На громадському обговоренні жителі населеного пункту також мають право самі обрати нову назву, якщо вона не суперечить нормам української мови та чинного законодавства. Можливих проблем з документацією після перейменування Руслана Слободянюк, говорить — не вбачає.

“Немає законодавчої вимоги стосовно зміни всієї документації кожного мешканця громади. Тільки тоді є зміни в документації, коли особа має відчужити майно. Тому що в такому випадку, коли це буде договір купівлі-продажу, оформлення спадщини чи договір дарування, будуть вноситися зміни до єдиного державного реєстру права власності на нерухоме майно. Коли вже є рішення дійсно і змінено по цьому рішенню назву населеного пункту, особа має право зібрати ці документи, документ, який підтверджує свою прописку в місці реєстрації, до ЦНАПу”, — пояснила Руслана Слободянюк.

За її словами, якщо назва населеного пункту підпадає також під Закон про декомунізацію, рішення має приймати Верховна Рада України.