Звертаючись до суду, позивач, котрий працював апаратником оброблення зерна на Чотирбоцькому елеваторі, пояснив, що 3 червня 2020 року він отримав тяжку виробничу травму: під час огляду перехідної галереї між зерноскладами провалився та впав з висоти 5,7 м.
Майже тиждень він лікувався у Шепетівській ЦРЛ, ще понад два тижні – у Київському інституті травматології та ортопедії. Керівник зерноскладу, наряд якого він виконував, коли травмувався, спочатку обіцяв сплатити усі витрати на лікування й просив лиш не повідомляти, що випадок стався на виробництві, та коли почув суму, необхідну для операції на хребті, – близько 100 тисяч гривень, допомагати відмовився. Гроші йому на лікування збирали небайдужі люди.
Експертна комісія присвоїла чоловікові ІІІ групу інвалідності з втратою 35% професійної працездатності. Унаслідок каліцтва він втратив можливість повноцінно працювати, пересуватися й спати. При цьому на утриманні має двох неповнолітніх дітей й старшого сина, студента-контрактника. За словами чоловіка, крім фізичної травми, він зазнав і моральних страждань, які оцінив у 100 тис. грн.
ТОВ-відповідач заперечило проти задоволення позову. Його представниця пояснила, що працівник упав з галереї того складу, де не повинен був знаходитися. Замість піти безпечним шляхом для переходу між складами, він обрав коротший – дерев’яним містком, який не освітлювався. Відтак порушив усі правила безпеки та охорони праці на підприємстві, нехтуючи власним життям і здоров’ям.
Як встановив суд, після спеціального розслідування комісія управління Держпраці визнала нещасний випадок з важкими наслідками, що стався на Чотирбоцькому зерноскладі, пов’язаним з виробництвом. Особою, що допустила порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці – керівника зерноскладу, який залучив до виконання робіт не передбачених трудовою угодою працівника, що не мав відповідної професійної підготовки, не пройшов навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, а також не забезпечив утримання в належному технічному стані містка (проходу) для безпечного обслуговування стрічкового транспортеру верхньої галереї зерноскладу.
«Так, посадовою інструкцією апаратника оброблення зерна та актом розслідування нещасного випадку встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач був залучений до роботи не за професією, тому суд дійшов висновку, що позивач не був обізнаний про допущення конструктивного недоліку під час закриття отвору у підлозі верхньої галереї зерноскладу №14, оскільки за характером виконуваної роботи (за трудовим договором) не мав обов’язку знати про такий недолік, що стало супутньою причиною каліцтва позивача», – йдеться у рішенні суду.
Суд зазначає, що через отримане трудове каліцтво чоловік втратив 35% професійної працездатності, отримав групу інвалідності, через тяжку травму хребта відчуває моральні й фізичні страждання, не може вести звичний спосіб життя, вільно рухатися, забезпечувати своїх дітей. Тому, на думку суду, вимогу про стягнення моральної шкоди з товариства, що не створило належні умови праці, внаслідок яких настав нещасний випадок, слід повністю задовольнити.
Рішення не набрало законної сили та може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду.
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду
Leave a Comment