До Теофіпольського районного суду звернулася керівниця магазину з позовом до колишньої працівниці й просила стягнути з неї 11934 грн. За її словами, за 4 місяці роботи на посаді продавця та допустила нестачу на таку суму, тому має її відшкодувати, як матеріально відповідальна особа.
Місцевий суд у задоволенні позову відмовив. Суддя зауважив, що акт ревізії, який надала позивачка, не містить відомостей щодо конкретного виду, кількості та вартості товару, який обліковується за продавцем згідно з даними бухгалтерського обліку, тому не може бути доказом нестачі товарно-матеріальних цінностей, що виникли саме з вини цієї продавчині.
Підприємиця оскаржила рішення до апеляційного суду: просила його скасувати, як незаконне, та задовольнити позов. Вона запевнила, що ніхто не чинив психологічного тиску на працівницю, аби та визнала факт недостачі, ревізію проводили з її відома та в її присутності.
Суд встановив, що у день звільнення продавчині у магазині провели інвентаризацію товарів. У акті ревізії комісія, зокрема, перерахувала кількість усього товару в магазині, визначила його загальну вартість за актуальними цінами, вартість поверненого товару, збільшення або зменшення вартості товару після переоцінки та сум виторгу.
Водночас з’ясувалося, що різниця сум між розрахунковим залишком та фактичним залишком товару становить 11934 грн, яку керівниця магазину вважала нестачею. Продавчиня ж відмовилася підписувати акт ревізії й надавати роботодавиці письмові пояснення.
Колегія суддів ХАС зазначила, що у трудовому праві діє презумпція невинуватості працівника і тягар доводити його провину та розмір заподіяної шкоди лежить на роботодавцеві.
На думку апеляційного суду, керівниця магазину не довела, що саме діями продавчині їй заподіяно майнову шкоду.
«Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин щодо нестачі конкретних товарно-матеріальних цінностей, які були ввірені [відповідачці] згідно з трудовими обов`язками продавця непродовольчих товарів. Сам по собі висновок ревізії щодо різниці у вартості залишку товару, реалізацію якого здійснювала відповідач, не може свідчити про його нестачу», – констатував апеляційний суд.
Відтак суддівська колегія погодилася з рішенням місцевого суду – залишила його в силі та відхилила апеляційну скаргу.
Leave a Comment