У Хмельницькому водосховищі втопили майже 150 000 грн?

З року в рік якість води у Південному Бузі погіршується. Цвітіння часто є першою візуальною ознакою забруднення води побутовими стоками. Синьо-зелені водорості, які спричиняють цвітіння, можуть також генерувати сильні токсини (наприклад, мікроцистин). Але цього літа забороняли купання не через це (токсини синьо-зелених водоростей в нас навіть не визначають і не вміють це робити), а внаслідок перевищення ГДК по кишковій паличці.

 

 

Що ж робить міська влада для поліпшення якості води? Видається, що зовсім не те, що потрібно.

 

Уже третій рік поспіль комунальники вносять у воду «пасту хлорели». Це така зелена мікроводорость, яку спритні торгівці оголосили мало не чудодійним засобом, і продають по 1000 грн/кг. Хмельницький щороку купує цієї «зеленки» майже на 50 000 грн.

 

Але яка її ефективність? Аналіз наукової літератури (саме наукової, а не рекламної!) показує, шо ніякого очищення чи зменшення цвітіння хлорела при внесенні у природні водойми не дає. Наприклад, науковець Володимир Триліс у статті «Досвід боротьби з «цвітінням» природних водойм за допомогою внесення концентрату хлорелли (chlorella vulgaris beijer.)» дослідив внесення хлорели на одній з заток Дніпра у 2019 році. Висновок: внесення концентрату хлорели до природної водойми, в кількості та в терміни, рекомендовані виробником, не вплинуло на перебіг процесів синьо-зеленого цвітіння у даній водоймі.

 

Європейські науковці Dr inż. Łukasz Weber – Specjalista ds. inżynierii środowiska та Sebastian Szklarek у своїх коментарях також скептично оцінювали розрекламований ефект від внесення хлорели у природні водойми.

Наостанок, Павло Везденецький, фасилітатор Європейського молодіжного водного парламенту та член правління ГО «Річки Хмельниччини» звернувся до Інституту гідробілогії НАН України з проханням прокоментувати ефективність хлорели.

 

У офіційній відповіді, директор Інституту гідробіології НАН України, член-кореспондент, д.б.н., професор Сергій Афанасьєв чітко називає заходи із внесення хлорели «не тільки марними з точки зору фінансових витрат, але й шкідливими для водойми».

 

Але читати наукові статті комунальники не збираються. Не бажали зрозуміти зауваження і хмельницькі посадовці-екологи… Керівник управління з питань екології та контролю за благоустроєм ХМР Олександр Луков хотів би купити хлорели «на 200 000, як це робить Тернопіль». Іще раз скажемо: хоч і на мільйон можна купити хлорели, річку це не вилікує. Тільки збагатить продавців хлорели. Ця водорость гарно «працює» лише в спеціальних біореакторах, та у деяких видах корпусних очисних споруд, не у водосховищах. Але в біореакторах вона додатково підсвічується лампами, і там підтримується оптимальна для її розвитку температура та умови живлення. Біомаса хлорели, що поглинула сполуки азоту і фосфору, з біореактора вилучається. У водосховищі же хлорела за кілька днів гине, і сполуки азоту та фосфору повертаються назад у воду, в цикл цвітіння.

 

Що ж тоді треба робити? Вирішувати проблеми водосховища комплексно. Розпочати із встановлення водомірних рейок. Зайнятися дотриманням «Правил експлуатації водосховища». Відновити нормальний моніторинг стану води, опрацьовувати і публікувати його результати! Ліквідувати скид стоків у Південний Буг в Дальніх Гречанах, і не тільки там. Правильно розбудовувати мережу дощової каналізації (із влаштуванням спеціальних ділянок для очистки води). Замовити наукове вивчення нашого водосховища в українських науковців та запросити до співпраці європейських – на це ЄС виділяє чимало коштів. Але таку роботу чиновники самі робити не хочуть, а нашій громадській організації не дають – постійно відмовляються надавати документи, граються у футбол запитами.

 

ГО “Річки Хмельниччини” надіслала відповідний лист міському голові, з усіма додатками.