У Нетішині проводять реконструкцію будівлі стародавнього млина

У Нетішині проводять реконструкцію стародавнього млина, який має статус пам’ятки історії місцевого значення та є найстарішою будівлею міста.

Про це Суспільному розповів заступник директора міського краєзнавчого музею Тарас Вихованець.

Власник земельної ділянки, де знаходиться млин, депутат Нетішинської міськради Сергій Вознюк розповів Суспільному, що проводить реконструкцію млина зі збереженням фасаду об’єкту.

Заступниця начальника департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій області Валентина Лукашук каже, для проведення будівельно-реставраційних робіт потрібне погодження.

“Це погодження з органами охорони культурної спадщини про проведення реставраційних робіт на основі проєктної документації. На даний час до департаменту не надходило звернення щодо погодження проєктної документації на сам об’єкт. Можливо, це проводяться роботи щодо впорядкування даного об’єкта, які можуть з нами і не погоджувати”, – говорить Валентина Лукашук.

Нетішинські млини “Маримонти”

Стародавні нетішинські млини, що розташовувалися на річці Горинь, згадуються у літописах 17 століття. Тоді тут були так звані млини “Маримонти”, розповідає краєзнавець Тарас Вихованець.

“Про те, що в Нетішині були “Маримонти”, говорить автор 19 століття, відомий у нашому краї краєзнавець Юзеф Дунін-Карвіцький. Це була особлива назва млинів, які продукували високоякісне питльоване борошно. А назва походила від назви польського містечка неподалік Варшави – Маримонт”, – говорить Тарас

Наприкінці 19 століття старі млини згоріли. Тоді нетішинський поміщик Вільгельм Леві розпочав будувати цегляний млин, частина якого збереглася донині, каже Тарас Вихованець.

“Млин продукував до семи ґатунків різного борошна, працювали в різний час різна кількість людей. В дореволюційний період, до 1917 року борошно експортували до Німеччини”, – додає краєзнавець.

За радянських часів до млина звозили молоти зерно з навколишніх міст та сіл, тут виробляли крупи. Млин функціонував до початку 1970 років 20 століття, згадує Тарас Вихованець. Додає, в післявоєнний період при млині почала діяти гідроелектростанція.

“Гідроелектростанція давала електрику для Нетішина, в той час ще села, та 10 інших сусідніх населених пунктів. Її послугами користувалися до початку 1960 років. Пізніше, стало не вистачати цієї електрики. Було прокладено високовольтну лінію, і північ Хмельниччини приєднали до цієї лінії. Потреба в маленькій ГЕС відпала, її у 60-х роках закрили”, – розповідає Тарас Вихованець.

За його словами, млин з гідроелектростанцією стали попередниками теперішньої атомної електростанції.