Вибори після війни: українці хочуть голосувати, але висувають жорсткі вимоги до кандидатів

Результати опитування Центру Разумкова, проведеного за підтримки Фонду Конрада Аденауера, демонструють складну динаміку суспільних настроїв. Попри загальну готовність брати участь у виборах, в Україні спостерігається певне зростання політичної апатії та виразний запит на справедливість щодо права голосу.

Готовність до голосування: тренд на зниження

Хоча понад дві третини українців планують прийти на дільниці, цей показник поступово падає порівняно з минулим роком:

Президентські вибори: Готові голосувати 69,5% (у червні 2024-го було 75,6%).

Парламентські вибори: Участь планують 67,7% (раніше 73%).

Місцеві вибори: Рівень готовності коливається від 65,8% до 67,1%.

Відмова від участі: Кількість тих, хто вже вирішив не йти на вибори, зросла майже вдвічі — до 11%.

Хто має право обирати?

Суспільство розділилося у питаннях виборчого права для тих, хто не брав безпосередньої участі у захисті держави або виїхав:

Порушники кордону: Більшість (61,6%) категорично проти надання права голосу тим, хто виїхав незаконно і не повернувся.

Ухилянти та біженці: Від 47% до 50% респондентів вважають, що право голосу мають зберегти ті, хто не оновив дані в ТЦК, відмовився від мобілізації через релігію або законно виїхав за кордон.

Законна міграція: 40% опитаних виступають за позбавлення права голосу навіть тих, хто виїхав легально, але залишається за кордоном.

Хто має право обиратися?

Найбільш жорстка позиція українців стосується права громадян бути обраними до органів влади:

71–76% опитаних проти того, щоб люди, які провели війну за кордоном і не повернулися до її завершення, могли балотуватися в президенти, депутати чи мери.

Лише 12–16% допускають таку можливість, хоча цей показник дещо зріс порівняно з 2024 роком (тоді було близько 10%).