Харчування у хмельницьких лікарнях: їсти можна, а наїстися – не завжди

Харчування – одна із важливих складових на шляху до одужання хворого. Проте у лікарнях зі стравами не скрізь все безхмарно. Десь причиною стає брак фінансування, десь застарілі підходи до формування меню або ж недбалість самих кухарів.

Нормативи харчування хворих чітко прописані у Наказі Міністерства охорони здоров’я “Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні”. Згідно з ними і формується лікарняне меню: для пацієнтів загальних відділень, гастроентерології, онкохворих, вагітних, породіль та дітей. До слова, дитяче харчування передбачає використання більшої кількості продуктів, що  має позначитися й на різноманітності та калорійності їжі в дитячих медичних закладах.

Хмельницька інфекційна лікарня: все “пропало”?

Вже рік до Хмельницької інфекційної лікарні (ХІЛ) прикута особлива увага, адже саме тут ще з березня 2020 року лікують хворих на коронавірусну інфекцію. Деякі з них перебувають у закладі протягом двох або навіть трьох тижнів та змушені весь час харчуватися лише тутешньою їжею. Яка ж вона? Судячи з відгуків пацієнтів, які перебували у клініці в різний період, цьогоріч тут відбулися суттєві зміни в бік погіршення.

Хмельничанка Алла лікувалася в ХІЛ з 10 до 19 серпня 2020 року. Жінка навмисно сфотографувала лікарняну їжу, щоб запам’ятати хоча б її вигляд. Адже смаку зовсім не відчувала. За словами сусідки по палаті, ці страви були смачними.

“Моя сусідка дуже хвалила і рекомендувала їсти. Їжа була дуже різноманітна. Давали м’ясні і рибні котлети, курячу ногу, пельмені, сосиски, фрикадельки. З овочів – в основному капусту. Але були й помідори з огірками. Напої – чай, компот, іншого не пам’ятаю. Також давали масло і майже щодня твердий сир. Я дуже була здивована. Гарніри, здається, жодного разу не повторилися за 10 днів перебування. Можна за десятибальною шкалою виставити дев’ятку”, – розповідає Алла.

Лесина (ім’я змінене на прохання пацієнтки) історія про цей же заклад геть інша. Жінка потрапила до Хмельницької інфекційної лікарні  у лютому 2021 і перебувала  протягом майже трьох тижнів. Хмельничанка з вдячністю згадує тамтешній медперсонал, особливо доброзичливих й дбайливих санітарок. Але відзначає: меню тут тоді було надзвичайно збіднілим, безбілковим. Овочі – рідкість. Ситуація з напоями – теж не ліпша. Страви з картоплі відсутні. Вся надія, за словами хмельничанки, на передачі від родичів. Окрім питної води, пацієнтам у заклад потрібно було брати і свій посуд та бажано електрочайник, додає Леся.

“На сніданок – велика ложка каші на воді – глевкої, липкої, від якої особисто в мене все всередині склеювалося. Каші, щоправда, різні, але розварені до повної невпізнанності. Хліб. 100 мл чогось, схожого на чорний чай. На обід – овочевий ріденький суп на воді. Знову ложка каші на воді. Хліб. 100 мл узвару – раз на тиждень. Вечеря – ложка каші на воді. Хліб. 100 мл чорного чаю. Іноді до каші додавали чайну ложку буряка або капусти. Спадало на думку: в Україні такого бути не може цих овочів у нас точно вдосталь і за невеликі кошти. Жодного шматка білкової їжі! І тільки по четвергах рибна тефтеля. Бо четвер – рибний день. А які тоді всі решта? Суто вуглеводні?”, – обурюється жінка.

Згідно із наданою керівництвом інформацією, в 2021 році на харчування у лікарні передбачено 1 мільйон 200 тисяч гривень. Це на понад 130 тисяч гривень більше, ніж торік. Одночасно в лікарні можуть перебувати 180 пацієнтів. Отож харчування на один ліжкодень для одного пацієнта тут вартує 18 гривень.

Нині сніданок у клініці складається з каші: ячмінної, вівсяної, гречаної, пшеничної, а також чаю, хліба, масла та сиру. Не щодня тут дають і овочеві салати: з буряком або свіжою капустою.

На обід пацієнти отримують супи: вівсяний, пшеничний, перловий, гречаний, борщ або вегетаріанські щі. На друге, якщо вірити наданому прикладу меню,  можуть бути голубці з рисом та м’ясом, вареники з картоплею, млинці з м’ясом, картопляне пюре з рибною паровою котлетою, плов з відварним м’ясом, перлова каша із сосискою та гречана каша з відварною рибою. З напоїв завжди компот із сухофруктів.

Ввечері на хворих чекає все той же чай і все ті ж каші або вермішелевий суп. І тільки у неділю – до каші додають ще й сосиску та буряковий салат. В обідньому та вечірньому раціоні чомусь не завжди зазначають напої. Однак все одно на папері стравниця видається доволі поживною та різноманітною.

А от, за словами Лесі, м’яса, яєць, фруктів та інших овочів, окрім буряка та капусти, в лютому не давали. Каже, що у лікарню необхідно брати і посуд. Надати його можуть лише у випадку, якщо свій у пацієнтів розбився. Найприкріше, на думку жінки, це брак рідини.

“Якщо покладатися лише на лікарняне меню, то не розраховуйте більш як на 200 мл рідини, придатної для пиття. Якщо ви не здогадалися взяти із собою в лікарню при госпіталізації електрочайник, вам доведеться пити некип’ячену воду з-під крана. Або ж вам щодня будуть передавати пляшку води чи компоту ваші друзі, рідні або колеги. Якщо у вас якась своя, наприклад, білкова дієта (в якій мінімум вуглеводів), вам буде дуже складно вижити там без підтримки родичів та ще й боротись із хворобою”, – вважає Леся.

Жінка спантеличена, адже восени 2020 року в ХІЛ перебувала родичка  її знайомої, яка згадувала про відбивні, котлети, пельмені. Цей опис збігається з відгуком  Алли.

“Кожна людина по-різному сприймає їжу. Для одного, наприклад, сирна запіканка – розкіш, для іншого – щось таке. По-друге, все залежить від шеф-кухаря. Один виходить з формальних позицій, або просто збіглася норма продуктів. А інші пробують щось вигадувати, щоб було різноманітно, привабливо і смачно”, – так коментує ситуацію з харчуванням в інфекційній лікарні начальник міського  управління охорони здоров’я Борис Ткач.

Міська лікарня: з точністю до навпаки

Пані Майя говорить про себе “я прописана в лікарні”. Вже понад 10 років жінка регулярно лікується у неврологічному відділенні. Тому про тутешню їжу може говорити годинами. Цього року перебувала там з 4 до 17 лютого. А до того – рівно рік тому.

“Раніше харчування тут називала просто мороком! Навіть у лютому 2020 року воно було таким. За волоконцями м’яса ми здогадувалися, що це не просто рис, а мав би бути плов. А недавно потрапила туди з ковідом. Я йшла налаштована на те, що доведеться схуднути на лікарняних харчах – приносити домашню їжу ніхто з родичів тоді не міг би. І була дуже здивована. На сніданок завжди давали масло, сосиску з яйцем, або просто яйце. Були всякі крупи: і гречка, і рис, і манка, і вівсянка, і перловка, і кукурудзяна каша. А на обід у тушкованій капусті було чи не більше м’яса, ніж кладуть деякі господині. Приносили і курятину, і яловичину”, – перелічує Майя.

Виявляється, зміни настали тут нещодавно. Адже ще влітку 2020 року лікарняня карта страв була геть іншою. Про це розповідає Алла, яка після інфекційки через пульмонологічні проблеми доліковувалася ще й тут.

“За два тижні єдиним більш-менш їстівним тут можна було назвати овочеве рагу з курячим м’ясом. Разів три було варене яйце. Пару разів – маленька сосисочка, стільки ж – щось рибне. Переважно давали щось несмачне, дуже пісне. Після того харчування варене яйце стало для мене делікатесом. Двічі приносили шматок адигейського сиру . Загальне враження у порівнянні з ХІЛ дуже не на користь міської”, – пригадує Алла.

Схоже на те, що нещодавно у міській лікарні переглянули підхід до харчування пацієнтів у кращий бік. Витрати не це тут зросли на 666 тисяч гривень. У 2021 році на такі потреби передбачено 4 мільйони 350 тисяч гривень. Всього у закладі може перебувати 760 пацієнтів. Отож вартість харчування на один ліжкодень для одного пацієнта навіть після зростання становить всього 15,6 гривень. Тобто ще менше, ніж в інфекційній. У лікарні акцентують: зараз харчування лікарня фінансує із власних зароблених коштів.

Пацієнтів харчують  тричі на добу. Крім того, на підвечірок дають кефір. У закладі надали приклад одноденного підбору. Вранці хворих годують молочними супами: гречаним або макаронним. Виняток: пацієнти з гастроентерологічними проблемами. Їм тут дають макарони та варені яйця. На додачу всім – хліб та чай. На обід тут передбачені вегетаріанські супи, а на друге – ячмінна каша з м’ясною котлетою. У гастроентерологічному відділенні ХМЛ котлету замінюють на гуляш. На обід серед страв також салати – без конкретизації, з  яких саме овочів. На вечерю всім пацієнтам дають геркулесову кашу та вже згадані чай з хлібом. Ветеранам війни в лікарні до загального раціону додають ще одне варене яйце та 100 грамів сметани.

Від квітня 2020  року перетворені на комунальні неприбуткові підприємства лікарні самі відповідають за фінансування, зокрема, й на харчування. Частина коштів, в залежності від кількості пацієнтів, надходить від Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Іншу частину – заклад заробляє сам. Всі ці гроші опиняються на рахунку  лікарні.

“Тобто кошти від НСЗУ та від платних послуг” падають” на один рахунок. І вони ними розпоряджаються самі. Якщо коштів недостатньо, НСЗУ можуть дофінансовувати. Але це вже не кошти міського бюджету”, – пояснює механізм фінансування Борис Ткач.

Міська дитяча: фрукти щодня

У Хмельницькій міській дитячій лікарні на харчування цьогоріч передбачено майже на 700 тисяч більше, ніж торік – 3 мільйони 840 тисяч гривень. Таким чином, ці витрати на один ліжкодень тут складають 29 гривень.

Згідно з наданим тижневим меню, на сніданок дітям дають переважно різні види каш: гречану, ячмінну, молочну пшоняну, рисову, манну, вівсяну. Або ж протерті круп’яні супи. В один з днів – омлет з овочами та зеленим горошком, салат з буряка та грецького горіха. Щодня вранці є фрукти: або банан або запечене яблуко. А також твердий сир, батон та чай.

На обід тут може бути борщ, розсольник, вівсяний, рисовий або гречаний суп. На друге найчастіше картопляне пюре. З м’ясного: або м’ясо по-домашньому, фарш, куряче стегно або тефтеля. Годують пацієнтів лікарні й різноманітними овочевими стравами: салатом з моркви, інколи з додаванням кукурудзи, тушкованою капустою, квашеними огірками. З напоїв на обід переважно узвар.

На вечерю найчастіше знову фігурує картопляне пюре. Чотири рази на тиждень – страви з риби. А також або каша, або протертий круп’яний суп. Майже щодня – салати, зазвичай – з буряком. Один раз – з пекінської капусти та кукурудзи. В один з днів пацієнти можуть посмакувати макаронно-сирною запіканкою з овочами. З напоїв, як і на обід, узвар. У дитячій лікарні є і друга вечеря. Найчастіше це какао та випічка.

До речі, за нормативами МОЗ, харчування пацієнтів-дітей дійсно має бути калорійнішим та насиченішим. Окрім яловичини, птиці та риби, дітям можуть давати свинину та баранину. Порції різняться за п’ятьма  віковими категоріями. Найбільші передбачені для пацієнтів 15-18 років. Також дітям мають давати кисломолочні продукти: кефір, йогурт, наріне. Окрім того,  ще й свіжі фрукти та сухофрукти, кондитерські вироби та йодована сіль.

Енергетична цінність щоденного раціону суттєво відрізняється: від 1 651 калорій для 1-3-річних до 3 274 для 15-18 річних.

У 2018 році за 2,5 мільйона гривень у лікарні зробили  ремонт харчоблоку та придбали  нове кухонне обладнання, зокрема, індукційні плити, що дозволило цілком відмовитися від використання природного газу.

Міський перинатальний: вода, зафарбована у колір молока

Міський перинатальний центр – чи не єдиний з міських медзакладів, де витрати на харчування цьогоріч стали меншими: замість 1 мільйона 383 тисячі – 1 мільйон 100 тисяч гривень. Заклад може прийняти 200 пацієнток. Тож  один ліжкодень тут вартує всього 15 гривень. Таке скромне фінансування позначається і на стравниці. На сніданок – лише молочна рисова, ячмінна, вівсяна каша або молочна вермішель  з  чаєм. Обід різноманітніший: протягом тижня тут можуть давати на перше різні види супів з крупою або борщ, а на друге – плов, картоплю по-домашньому, ячмінну кашу з рибою, вермішель з відбивною.

На вечерю в перинатальному в різні дні тижня можуть давати різноманітні страви: вареники з картоплею, запіканку, вінегрет з олією, молочну кашу, картопляне пюре з тушкованою капустою.

Відгуки жінок, яким довелося народжувати в міському перинатальному, різняться. Наприклад, Дарина, яка перебувала тут на початку січня, відзначає: самі страви її цілком влаштовували, а от деякі організаційні моменти – ні.

“Я люблю лікарняну їжу. І м’ясне давали, здається. Мій фаворит у перинатальному центрі – це рибний суп у післяпологовому відділенні. Я такий почала навіть вдома готувати. Єдине – у мене є питання щодо платної сімейної палати. Чому не підняти вартість так, щоб для тата (чи іншого партнера на пологах) теж була передбачена їжа? Бо це дивно: пандемія, сильно нікуди не вийдеш, а їжу несуть тільки породіллі. А що робити батькові? А якщо немає нікого в місті? Хоч бери і доставку із закладів замовляй для чоловіка”, – зазначає Дарина.

Інша хмельничанка, Юлія,  яка в грудні народжувала втретє, зізнається: лікарняні харчі тут стабільно несмачні. Проте якщо раніше їй частіше передавали домашню їжу родичі, то цього разу таки довелося спробувати тутешні страви.

“Макарони схожі на якусь мучну мазанину. Як на мене, вони зварені на воді  й просто потім ще залиті молоком. Саме  молоко – гидотне. Суп – це просто вода і трошечки тих же макаронів. Довелося вилити його в унітаз. Салатів не давали. Я у житті люблю дієтичну правильну їжу. Але це все було схоже на помиї. Добре, що я там була лише два дні. І ввечері мені чоловік привозив домашню їжу. А в інший час я їла печиво “Марія” і пила чай з термоса. Я не думаю, що вони так годують, тому що в породіль має бути якась супер дієта. Це все через економію”, – вважає Юлія.

Чому ж породіль годують настільки скромно? Раніше типовим поясненням було те, що суворі гастрономічні обмеження необхідні для правильного грудного вигодовування. Зараз позиція ВООЗ та МОЗ інакша: жінки, що народили та годують грудьми, не потребують дієти. Навпаки – їм необхідно повноцінно харчуватися, споживати свіжі овочі, фрукти, ягоди, м’ясо та рибу, яйця, бобові, горіхи і насіння. Не треба також уникати ні риби, ні морепродуктів. А такі дитячі проблеми, як акне пов’язані не з харчуванням матері, а з її гормонами, які надходять з молоком та не залежать від харчування. У старшому віці причиною висипки може бути інфекція.

“По перинатальному центру в нас уже виникали питання. Вони обіцяли виправитися. Пологовий та міська дитяча  розташовані поруч. Тому ми їм пропонували: один харчоблок міг би обслуговувати два заклади.  І тоді  перинатальний центр закуповував би цю послугу в дитячої лікарні. Проте чи втілять це вже цього року, не відомо”, – каже Борис Ткач.

А що за нормативами?

Згідно із Наказом МОЗ, є шість видів норм харчування: для пацієнтів загальних відділень (хірургічних та терапевтичних), для хворих дитячого відділення, для онкохворих та тих, хто має гастроентерологічні недуги, для вагітних та породіль.

За цими нормами, наприклад, пацієнт загального відділення має отримувати не лише крупи, макарони  та картоплю, а й до 600 грамів овочів на день. І не тільки у складі супів, а й у салатах та овочевих гарнірах. Овочами можуть бути не лише капуста, морква, буряк та квашені огірки, а й зелень, помідори, кабачки, гарбузи, цибуля. Установлено також до 70 грамів птиці, стільки ж риби або риб’ячого фаршу або яловичина у вигляді фаршу, ковбасних виробів та сосисок, обов’язково першого ґатунку.

Щодня раціон таких пацієнтів може передбачати яйце, до 200 грамів кефіру та стільки ж молока, 200 грамів фруктів – як у складі компотів та киселів, так і у свіжому вигляді. А ще 15 грамів сметани, до 55 грамів м’якого сиру. А окрім какао, у лікарні можуть давати цикорну каву. До речі, для породіль передбачено майже такий самий набір. Із  приміткою: калорійність щоденного раціону жінок, які перебувають  у пологових відділеннях, зростає на 350-500 ккал. Додатково до щоденного раціону харчування породіллі мають отримувати 600 мкг фолієвої кислоти та 200 мкг йоду у вигляді дієтичних добавок. Та чи часто бачимо бодай наближене до цих вимог лікарняне меню? Питання наразі радше риторичне.

Одним з виходів для економнішого використання коштів лікарнями могла би стати система медичного аутсорсу. Коли послуги, наприклад, з приготування страв передають іншим виконавцям. Це допомогло би медичному закладу заощаджувати на фонді оплати праці та комунальних платежах і водночас пропонувати пацієнтам поживніші, різноманітніші й смачніші страви. Проте нині жодна з хмельницьких лікарень поки за такою схемою не працює. Якщо ж ні, то економія коштів повинна відбуватись не за рахунок харчування пацієнтів, яким і так не легко під час перебування в медичному закладі.

Світлана Русіна

Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Вперше опубліковано на сайті ГО “Жіночий Антикорупційний Рух