“Косачку” привезли до Хмельницького: пластична вистава від жінок і про жінок

Уперше виставу презентували у Києві 3 грудня 2023 року. Роботу над проєктом продовжили й показали вдруге в Києві й уже в Хмельницькому. 

Не завжди початок — це початок. Іноді все вже розпочалося, а глядач розуміє це пізніше. Так і розпочалася вистава “Косачка”. Глядачі заходили в залу, де вже розвіювався серпанок туману, а одна з акторок нерухомо сиділа на сцені. Хоча відразу її можна було й не помітити: сиділа нерухомо й беззвучно. Але вона є. Цікаво, що в реальному житті теж буває, що не помічаєш жінку і її дії, а вони є. До речі, перфоменс присвячений українським мисткиням, репресованим за часів радянського союзу, матерям та бабусям. І насамперед жінкам, які зараз боронять країну. Їх не завжди і не всі помічають, а вони є. Станом на січень 2024 у ЗСУ понад 62 000 жінок.

Вистава не класична. Імовірно, деякі глядачі теж не звернули уваги на слово “пластична” й очікували чогось звичного. У пластичній же виставі основними засобами вираження є рухи тіла й міміка. Тож за 40 хв не пролунало жодної репліки звичним способом. Були світло, музика, гра звуків, мелодія бандури, танець тіл і спів. Якщо не готуватися до перегляду, то є всі шанси не зрозуміти всю глибину задуму.

Що означає назва “Косачка”?

Відповідь крилася в одному з епізодів, коли акторки заплітали одна одній косу. Що це було? Сестринство й звичайна турбота одна про одну? Підготовка до бою? Власне, обидва варіанти мають право на життя. 

Самі ж виконавиці говорять так: вона заплітає в косу жорстокість цього світу й трансформує її у силу. Заплітає любов і трансформує її у рішучість. Заплітає випробування і трансформує у віру. Вона відчуває себе частиною найменшого, але є суттю найбільшого в цьому світі. Хіба не з неї цей світ починається?

Косачками або косачами в українській міфології називали амазонок, які заселяли низ Дніпра, причорноморські й приазовські степи з ІІІ до І тисячоліття до нашої ери. Про них пишуть як про вправних воїтельок, які мали довгі коси. Ось через ці коси амазонок і називали косачками.

Тому й така назва вистави. Жінки теж на фронті. Теж беруть до рук зброю й боронять свою землю, свої родини, нашу свободу. 

Хто працював над виставою?

Режисерка Юлія Лопата

Хореографка Галина Пеха з командою Procontemporary

Танцівниці: 

Катерина Бишева

Катерина Курман

Тетяна Рябцун 

Дарина Самойлова

Надін Купець 

Композиторка Олена Шикіна

Вокалістка Соломія Кирилова

Художниця Ася Сутягіна 

Продюсерка Поліна Булат

Глядачі про враження 

Мені було цікаво простежувати метафори: якщо кров зрозуміла відразу, то момент заплітання кіс ще лишив відголос у думках. Буду досліджувати це додатково, — поділилася враженнями після перегляду глядачка Ірина.

Те, що бачать очі, сприймається глибше під впливом музичного супроводу. Звуки, які нагадували вибухи, трохи лякали. Я розуміла, що це спецефекти, але тривожність все ж виникала. Тривожність і мурашки, — додала до слів її подруга.

Це мистецтво, його необов’язково розуміти, — трохи іронічно заявив юнак із кучерявим чубом, як тільки стихли оплески.

Підготувала Ірина Самара