На Хмельниччині через забруднення та надмірну зарегульованість стоку річок спостерігається погіршення якості поверхневих вод

Здійснюючи державний моніторинг поверхневих вод Хмельницької області, ми спостерігаємо поступове погіршення їх якості. Зміна кліматичних умов, зменшення водності рік, збільшення підприємствами об’ємів скидів недостатньо очищених стічних вод внаслідок незадовільного стану очисних споруд сприяє збільшенню вмісту забруднюючих речовин та біогенних елементів у воді.

Басейн Південного Бугу займає одне із перших місць в Україні за кількістю штучних ставків і водосховищ. На річці та її притоках створено більше 8 тис. штучних водойм (188 водосховищ і 8,4 тис. ставків) із загальною площею водного дзеркала 79 тис.га. Це вдвічі перевищує площу природного водного дзеркала. В штучних водоймах акумулюється 40% річного стоку  басейну (від 20 до 70% місцевого стоку).

Більшість ставків  належать до категорії «малі». Вони мають площі до 5 га і переважаючи глибини 0,5 – 1,5 м, що призводить до їх інтенсивного заростання водяною рослинністю.

Надмірна зарегульованість стоку річок басейну Південного Бугу водосховищами та ставками призвела до зниження швидкості течії та сприяла акумуляції в водних об`єктах відходів промислових підприємств, забруднених стоків з сільгоспугідь та урбанізованих територій.

Самовільне будівництво ставків, порушення правил їх експлуатації призводять до швидкого обміління та заростання русла, зміни рівня ґрунтових вод, підтоплення лук і посилення процесів заболочення. Численні ставки на річках перехоплюють повеневу воду, заважаючи її розливанню по заплаві, що також перешкоджає збагаченню заплавних лук.

Шведським агентством міжнародного розвитку (SIDA) та Шведським агентством з охорони довкілля (SEPA), за участю фахівців Держводагенства України в рамках Українсько-Шведського співробітництва було проведено аналіз стану басейну Південного Бугу.

В рамках даного проекту, який впроваджувався впродовж 2009-2013 рр. були розроблені стратегічні цілі, завдання та заходи.

Одним  із пунктів стратегічного плану є: «Зменшення рівня зарегулювання річок басейну (до 40% від довжини кожного водотоку – величини, яка є граничною для екологічної безпеки річки та можливості збереження природних річкових комплексів)».

Реформування галузі водного господарства з метою реалізації державної політики у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, розвитку водного господарства та наближення законодавства України до права і політики ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища дає надію на виконання намічених цілей, завдань та заходів.