Собаче життя: як у Хмельницькому вирішують проблему безпритульних тварин?

“Зграї бродячих собак в центрі міста!”. Короткий допис з фото в одній з хмельницьких груп. 321 реакція, 18 поширень, понад пів тисячі коментарів. Сварять чи захищають тварин, нарікають на владу. Дехто стверджує, що знає кожного песика у цьому колективі. Важко уявити якусь іншу тему, яка б провокувала таку ж потужну реакцію.

Скрін – зграя собак

Поміняли “Добро” на “Надію”

Знайти зграю, яку так завзято обговорювали хмельничани, не складно. Звірі гуртуються на перетині вулиць Проскурівська та Проскурівського підпілля. Помічаючи спроби сфотографувати, одна з тварин – велика руда самиця – делікатно ховається за бетонну тумбу. У її вусі жовта кліпса. Це означає: тварина більше не може розмножуватися, оскільки стерилізована.

фото авторки

Власне, те, що у нас звикли називати собачим притулком, офіційно називається “Центр поводження з тваринами”. І виконує він насамперед функцію тимчасового квартирування собак після стерилізації. У Хмельницькому аж до 2016 року за заклад відповідали приватні особи, на яких неодноразово скаржилися волонтери через жорстоке ставлення до підопічних. Разом з дворнягами у притулку тоді жили хазяйські алабаї та свині. Безпритульних собак погано годували, багато з них були схожі на бранців концтабору.

Лише 5 років тому притулок перетворили на комунальний, під опікою КП “Спецкомунтранс”. Тоді ж у місті створено нове комунальне підприємство з обнадійливою назвою – “Надія”. Очікувалося, саме на нього виділятимуть з міського бюджету кошти, за які комунальники мають утримувати Центр, пропагувати проведення кінологічних та інших заходів, займатися евтаназією тварин, знаходити для чотирилапих нових господарів. Проте відтоді “Надія” залишилася радше віртуальним утворенням, ніж повноцінним Центром. Гроші на ці потреби й донині виділяють на КП “Спецкомунтранс”.

“Ні копійки на “Надію” не виділяли. Створили його, бо тоді трошки більше грошей було у міської ради. І таке було бачення у попереднього заступника міського голови, що то має бути окреме комунальне підприємство. КП “Надія” як юридична особа була проголосована міською радою, був також проголосований статут. Але ні керівника, ні фінансування цього підприємства не було через відсутність фінансової можливості”, – прокоментував заступник міського голови, директор департаменту інфраструктури міста Василь Новачок.

Операція “стерилізація”

Даних про кількість безпритульних тварин на території обласного центру та Хмельницької територіальної громади наразі немає. Натомість відомо: за 2016-2020 роки у місті простерилізували 2 994 бродячі тварини. У 2016 починали з 283 собак, у 2020 кількість зросла до 1 100 особин. Зростали і суми на стерилізацію – від 70,8 тисяч гривень у 2016 до 572 тисяч гривень у 2020.

“Оплата послуг із стерилізації тварин проводиться відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг. Виконавцем послуг, згідно з укладеними угодами, є ТОВ “Хмельницька перша міська ветеринарна лікарня”. Відлов тварин для стерилізації здійснює Центр поводження з тваринами, який входить у структуру ХКП “Спецкомунтранс”. Центр діє згідно із рішенням четвертої сесії Хмельницької міської ради від 9 лютого 2011 року № 5 “Про затвердження концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Хмельницькому”. Рішення на місцевому рівні, в свою чергу, прийняли після затвердження Закону України про жорстоке поводження з тваринами”, – повідомив начальник управління комунальної інфраструктури міста Василь Кабальський.

Після стерилізації тварин відправляють до Центру за адресою: вул. Дейгена, 5А. Він призначений лише для тимчасового перебування собак (до 15 діб). Відлов здійснюють щоденно працівники закладу, враховуючи власні спостереження та звернення жителів. На виконання цих послуг задіяні 10 штатних працівників.

фото авторки

За ці послуги підприємство за 2016-2020 роки отримало з міського бюджету кошти на суму 1 мільйон 960 тисяч гривень. Найменше (165, 9 тисяч гривень) – у 2016 році. Найбільше (795,9 тисяч гривень) – у 2020 грн. За перші три місяці 2021 року фінансування складає 190,6 тисяч гривень.

Вже навесні 2017 депутати міськради прийняли ще одне рішення: про виділення земельної ділянки для спорудження сучасного центру поводження з тваринами з тою ж назвою, що і згадане віртуальне підприємство – “Надія”. Місце розташування – вулиця Заводська, 165. Тож після стерилізації собаки мали би перебувати вже в оновлених умовах.

Нова “Надія”

Наприкінці 2018 року управління житлово-комунального господарства розробило проєктно-кошторисну документацію на зведення нового об’єкту на Заводській. Спорудження передбачало дві черги. Згідно з технічними умовами об’єкт має включати в себе вольєри, ізолятор, господарську будівлю, приміщення охорони, станцію біологічної очистки стоків на 10 кубометрів на добу, очисні споруди дощових стоків, дизенфікаційну споруду, каналізаційну насосну станцію, трансформаторну підстанцію. Окрім того, за планом – підведення електропостачання, облаштування під’їзної дороги, встановлення металевої огорожі висотою 2,2 м. Завершити будівельні роботи збиралися до 31 жовтня 2020 року.

фото авторки

У квітні 2019 року стало відомо: тендер на спорудження Центру у Хмельницькому виграло місцеве ПП “Укр Захід Буд Сервіс”. Підприємство з-поміж шести учасників закупівлі запропонувало найменшу суму – 14 мільйонів 949 тисяч гривень.

Це приватне підприємство засноване хмельничанином Сергієм Ковальовим в 2007 році. Основниц вид його діяльності – організація будівництва будівель. Підприємство має на своєму рахунку наразі 12 договорів на загальну суму 105,07 мільйона гривень й реалізує тендери на території Тернопільської та Хмельницької областей.

Територія з майбутнім собачим закладом межує з кінологічним центром Головного управління Нацполіції в області. На перший погляд, ця ділянка досі порожня.

фото авторки

Проте подалі від паркану видно опалубку майбутніх комунікацій. А на краю ділянки помітно: ґрунт тут сильно підсипали, адже Центр споруджують просто на болоті. Це підтверджують і в управлінні комунальної інфраструктури Хмельницької міськради.

фото авторки

“Позаминулого року в нас було завезення ґрунту, оскільки там болотиста місцевість. У деяких місцях насип – до 2 метрів. Торік проклали мережі зовнішнього водопроводу – до 150 метрів. Це підведення з вулиці Заводської аж до ділянки забудови. Забили 139 паль і зробили стрічковий фундамент на 4 приміщення. Це дві великі зони – на 30 та 25 вольєрів, а також ізолятор на 4 вольєри та господарська будівля. Залитий фундамент під трансформаторну будку, придбано трансформатор та будку охоронця”, – розповідає начальниця відділу з благоустрою управління інфраструктури міста Тетяна Циб.

фото авторки

Цьогоріч, за словами чиновниці, будівництво відновиться, лише якщо зміниться фінансова ситуація – надходження до міського бюджету зменшилися через ситуацію з коронавірусом. Прогнозувати строки завершення робіт в управлінні інфраструктури не беруться.

“Роботи там продовжуватимуться. Просто не такими швидкими темпами, як ми хотіли. Ніхто там морозити наглухо нічого не буде», – запевняє Василь Новачок.

Наразі приватне підприємство, що виграло тендер на будівництво Центру, отримало від профільного управління вже 17 проплат на загальну суму трішки більше як 3,9 мільйона гривень.

Собака буває кусачою?

Поки нового центру немає, собаки перебувають у старому. Він розташований на місці колишнього недоброго “Добра”. Це обнесена парканом територія колишньої тваринницької ферми у мікрорайоні Дубове поблизу озера.

фото авторки

Хвіртку прочиняє директор закладу Олег Кошовий. Звідусіль чути гавкіт собак – так вони реагують на незнайомців. Багатьох чотирилапих керівник називає на клички та описує характер: лагідна Мія з лимонними очима, діловий Портос з білим хутром, поважна Надія Іванівна, посудомийниця Бася.

“Вона вже старенька – 15-16 років. Вилизує всі каструлі з їжею так ретельно, що їх після того майже й мити не треба”, – пояснює Олег Кошовий.

Наразі тут мешкає 185 собак. Вольєрів вистачає менше як для півтори сотні. Тож ще близько 40 бігають територією. Після стерилізації записують час надходження тварини до притулку та місце, де її знайшли. За місяць до Центру потрапляє в середньому по 30 самиць і самців. Тут зазвичай вони перебувають 15 днів після стерилізації. Проте бувають і винятки. Наприклад, спокійну біло-коричневу самицю із сумними очима намагалися отруїти мешканці села Богданівці. У центрі її вилікували і тепер тварина чекає, поки її заберуть у добрі руки.

фото авторки

Безіменний собака, на якому нині бандаж, у притулку опинився надовго через невдалу стерилізацію. Після процедури його традиційно відпустили, але у рану потрапила інфекція, утворився гній. Тому небайдужі хмельничани привезли собаку назад до притулку.

фото авторки

Найстаршим тутешнім мешканцем, за словами Олега Кошового, вважається пес, який прожив 19 років. Хазяї залишили його на дорозі, інші люди підібрали та привезли до притулку, де він пробув до смерті ще півтора року.

“Буває, після стерилізації собаки залишаються й довше. Особливо це стосується крупних тварин, у яких шви заживають гірше. Також сюди потрапляють проблемні собаки, на яких були скарги. За два з половиною роки, відколи я тут, таких привезли близько 70. З них залишилося менше 10. Інших розібрали. Тобто проблема виявилася не у тваринах, а в людях. Таких, яким не подобаються не лише собаки, а, напевно, й весь світ”, – каже Олег Кошовий.

Чи відпускати тварину після стерилізації за два тижні, вирішує штатний лікар Центру, який оперує собак у клініці в Раковому. Крім лікаря та директора, у закладі працюють два годувальники, заготівельниця кормів, помічник та три охоронці. Всі працівники рахуються в штаті КП “Спецкомунтранс”, але гроші їм надходять напряму з міського бюджету.

За бюджетні кошти фінансується й собаче харчування. Тварин тут годують двічі на день: зранку це сухий корм, другий прийом їжі – каші на м’ясних чи рибних бульйонах з додаванням ковбасок. Часто з харчами допомагають учні хмельницьких шкіл.

Каструлі з собачим обідом. Фото авторки

Холодильник, де зберігають продукти. Фото авторки

А от на матеріали з облаштування території кошти доводиться вишукувати в благодійників.

“За своєю ініціативою допомагає “Спецкомунтранс”, або ж небайдужі хмельничани. Дві нові секції побудували за кошти, зібрані хмельничанкою. Вона працює у військовій частині, де керівник торік наказав отруїти собак. Деяких з них вдалося врятувати. Тепер вони тут”, – пояснює керівник Центру.

фото авторки

За місяць вдається прилаштувати у добрі руки від трьох до п’яти песиків різного віку. Хоча директор визнає: частіше обирають молодих тварин. Інколи з притулку чотирилапих забирають до Німеччини. Таку ініціативу іноземців директор пояснює тим, що у їхній країні немає бродячих тварин. Перед виїздом на таких собак заводять паспорт, чіпують та вакцинують. Німці, за словами Олега Кошового, висилали відеозвіти, де хмельницькі собаки з ними не лише вдома, а й подорожують світом. Проте нині через карантин такої можливості для підопічних притулку вже нема.

Центр – переповнений, визнає керівник. Наразі сюди привозять собак і з усіх сіл Хмельницької міської територіальної громади. Тому тут постійно потребують допомоги з харчуванням та матеріалами для благоустрою.

Директор з собаками. Фото авторки

Після закінчення терміну перебування більшість собак з притулку відвозять туди, звідки забрали. Це важливо, адже ці тварини ділять місто на своєрідні прайди, куди не пускають звірів з іншої зграї. Тому коли мешканці просять вивезти собаку на іншу територію, це, за словами директора, погана ідея.

“На місце стерилізованої собаки прийдуть інші, не стерилізовані. Можливо, це будуть злі кобелі, або самиці, які знову народжуватимуть цуценят. Тобто замість однієї тварини з’явиться ще більше. Тому краще жителям підлаштовуватися. Багато собак, які потрапляють у заклад, взагалі колись мали господаря. Зараз українці їздять на заробітки, сім’ї розпадаються, продають будинки, помирають, переїжджають. Щодня до 5-10 дзвінків може бути з проханням забрати. Вважаю, треба прийняти нормальні закони, коли люди будуть відповідальними за тих, кого приручили. Зараз немає норми, яка би жорстко це контролювала”.

Замість висновків

У країні, де за межею бідності перебуває більше половини мешканців, складно чекати бодай якихось системних кроків щодо бездомних собак. У Хмельницькому ця проблема поступово вирішується. Як видно із темпів підтримки будівництва за два попередні роки – дуже повільно. Разом з комунальним закладом собаками опікуються і волонтери. Подібна ситуація притаманна й іншим містам України, де далеко не завжди у місцевих бюджетах відшукують кошти на спорудження комунальних притулків.

Світлана Русіна
Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

 

Вперше опубліковано на сайті ГО “Жіночий Антикорупційний Рух

Leave a Comment

Останні новини

Хто більше: які статки задекларували депутати Хмельницької обласної ради?

У складі Хмельницької обласної ради 8 скликання сім фракцій таких політичних партій: «Команда Симчишина» (13 депутатів), «За майбутнє» (12 депутатів),…

3 дні тому

Як піариться обласна влада на Хмельниччині: інтерв’ю, урочистості, покладання та “паркети”

А ви колись думали про різницю між Хмельницькою обласною державною адміністрацією та Хмельницькою обласною радою? От скільки разів пробігали повз…

2 тижні тому

Субвенції на округи: гроші на розвиток територій чи на політичну рекламу?

Минулого року розподіл субвенцій на округи відбувався за зміненим порядком, мета якого – зробити виділення державних коштів на соціально-економічний розвиток…

1 місяць тому

У Мельничука під час карантину знову заробляють на чужому смітті?

Чергові вантажівки з чужими відходами  зафіксували жителі Старокостянтинова. Відповідний допис про це з’явився у  спільноті «Старокостянтинів небайдужий» «23 квітня. 9…

2 місяці тому

Гроші – з повітря, або Як можна непогано заробити на системі подачі кисню

Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни має статус комунального некомерційного підприємства – КНП. Отже, й сама його назва промовисто говорить, що…

2 місяці тому

Передвиборчі заяви нардепів: чи чекати виборцям обіцяного

Йдучи на вибори до Верховної Ради України в 2019 році, кожен із кандидатів пропонував виборцям свою передвиборчу програму. Минуло понад…

2 місяці тому