Дипломатичний тупик: Кремль малює нові «червоні лінії», поки переговори переїжджають до Женеви

Мирні переговори між Україною, США та РФ перетворилися на справжній політичний трилер із елементами детективу. Поки Київ чекає на конкретику, Москва вмикає режим «важких переговорників», висуваючи умови, які більше схожі на ультиматуми, ніж на компроміс.

Пєсков у пошуках місця, Лавров — у пошуках «логіки»

Речник Кремля Дмитро Пєсков знову розвів руками: мовляв, ані термінів, ані місця нової зустрічі немає. Сонячний Абу-Дабі, який раніше фігурував як головний майданчик, офіційно списали з рахунків «зі зрозумілих причин». На тлі цього затишшя Пєсков запевнив, що Путін з Трампом поки навіть не збираються зідзвонюватися.

Тим часом Сергій Лавров вирішив повправлятися у філософії. За його версією, анексія українських територій — це «не про географію», а про «думку людей». Головний дипломат РФ навіть приплів сюди Дональда Трампа, стверджуючи, що той нібито визнав необхідність враховувати «реалії на землі». Паралельно Лавров не втримався від улюбленої платівки: звинуватив Європу в «захисті нацистів» і заявив, що існування будь-якої «мілітаризованої України» для Москви — це нічний жах.

Що відбувається за лаштунками?

Попри войовничі заяви, певний рух є. Глава Офісу Президента Кирило Буданов повідомив про прогрес у військовій підгрупі, що займається контролем демілітаризованої зони. РФ навіть нібито готова прийняти американські гарантії безпеки для України.

Але є величезне «але»: за даними Bloomberg, росіяни готові поставити підпис під мирним меморандумом лише за однієї умови — повної деокупації (виводу українських військ) Донеччини. Фактично, Москва вимагає капітуляції на папері.

Женева замість Абу-Дабі та холодний душ від експертів

3 березня Володимир Зеленський констатував: переговорний процес фактично застопорився. Зустріч, яку планували на 5-6 березня, тепер може «переїхати» з Еміратів до Женеви.

Військовий експерт Іван Ступак закликає зняти рожеві окуляри. На його думку, заяви про «близький кінець війни» — це скоріше метафора, ніж реальний дедлайн. Шлях у тисячу миль тільки розпочався, і скільки кроків ще доведеться зробити під вогнем та за столом переговорів — не знає ніхто.

Підсумок: Росія продовжує торгуватися, використовуючи кожне медіа-поле для тиску, а дипломатичний марафон переміщується до нейтральної Швейцарії.