Сьогодні, 16 травня, у Хмельницькому попрощались із 29-річним військовослужбовцем Віктором Марценюком. Боєць служив у 36 окремому стрілецькому батальйоні, що сформувався на Хмельниччині.

Про це Суспільному розповів його побратим “Бистрий”.

За його словами, Віктор був командиром взводу, планував стати командиром роти.

“З Віктором служили спочатку на Донецькому напрямку, далі перейшли на Харківський. Він тримав всіх в кулаці. Не боявся сказати, був командиром, виконував всі бойові завдання”, — розповів “Бистрий”.

29-річний Віктор Марценюк з перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати Батьківщину, зазначив його побратим із позивним “Псих”.

«Віктор мене пораненого двічі виносив з поля бою. В те місце, де ми проходили службу, скинули з дрона гранату чи вога. Буквально пару хвилин – і він на всіх крилах, на всій швидкості прибіг. Мене завантажили, вивезли. Я пройшов лікування, повернувся знову. Вдруге я наступив на міну — знову хлопці винесли. Теж він дуже оперативно спрацював, що ніякого страху за себе. Він був справжнім чоловіком”, — розповів побратим.

За словами першої вчительки загиблого Ірини Михальчук, Віктор Марценюк родом із села Котюржинці Теофіпольської громади. Він брав участь в АТО. На початку повномасштабного вторгнення перебував на заробітках за кордоном та повернувся задля захисту України.

“Вже будучи на війні, я теж зустрічалась із ним, приходила до нього додому. Завжди він хотів розказати щось приємне. Ніколи не говорив про сумне, завжди говорив: “Все буде добре”, — пригадує Ірина Михальчук.

Віктор Марценюк, за словами його побратимів, загинув 13 травня 2024 року на Харківському напрямку. В нього залишились мама, дружина, дочка та двоє старших братів. Поховали бійця на Алеї слави в обласному центрі.