Ярмолинецький районний суд  продовжив онукам, які не знали про заповіт бабці, строк для  прийняття спадщини. З позовом до селищної ради дві жінки звернулися через 16 років після смерті заповідачки. Суд визнав поважною таку причину, яка завадила їм вчасно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Про це повідомляє прес-служба Хмельницького апеляційного суду.

Першою до суду звернулась онука, яка проживає в Одеській області. Вона стверджувала, що, передивляючись сімейний фотоальбом, випадково знайшла заповіт, датований 2002-м роком. Бабуся за півтора місяці до смерті заповіла свій будинок у Ярмолинцях двом онукам. Проте ні вона, ніхто інший з родини про це їм не розповів. Жінка одразу звернулась до нотаріуса. Він відмовився оформляти спадщину, бо вона пропустили 6-місячний строк для подачі заяви.

Далі у справу із своїми самостійними вимогами на будинок вступила і друга спадкоємиця. Як третю особу залучили юридичну власницю будинку.

Ярмолинецький суд мотивував своє рішення тим, що необізнаність спадкоємця про існування заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Крім того, свобода заповіту є фундаментальним принципом спадкового права. Суд установив, що після смерті бабусі спадкова справа не заводилась, тому спадкоємців за заповітом ніхто до нотаріуса не викликав. Відтак, про його існування вони не знали.  На додаток врахував, що одна із позивачок проживає в Одеській області, а інша на момент смерті бабусі була неповнолітня. Жодних доказів про те, що між позивачками та іншими родичами були якісь домовленості щодо розподілу спадково майна, суду не подали.

Відтак, позивачам дали 3 місяці з дати набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини.

Наразі рішення законної сили ще не набрало і його можна оскаржити до апеляційного суду.