У Чемерівцях на Хмельниччині у ґрунті для клумб та газонів знайшли кераміку, яка відноситься до трипільської культури, пише краєзнавець Дмитро Полюхович.

“Біля музичної школи, по Гусятинському шосе, та ніших місцях, де комунальна служба Чемеровець привозила ґрунт, помітила в ньому кераміку. Схоже, що це – трипільська культура. Так, нею нікого не здивуєш, але, раптом маємо велике поселення”, – розповіла Наталя Гребенович сторінці “Роксоланин край” у Facebook.

Під постом одразу з’явилася велика кількість тематичних коментарів.

Так, за словами користувача Володимира Гуменюка, ґрунт привезений із Жабинецького кар’єру, де було трипільське поселення площею більше 15 га.

“Обласний “охоронець” історичної спадщини там був, бачив, сфотографувався і пропав, хоча це поселення згадувалося ще в історичних документах…”, – зауважив він.

Nataliia Grebenovych

Коментарі щодо побаченого надав і науковець, археолог, кандидат історичних наук Ігор Старенький, який нині боронить нашу країну у лавах ЗСУ.

«Трипільське поселення в Жабинцях відоме в літературі, зокрема і в довідкових матеріалах зафіксоване. Якщо поселення руйнується кар’єром – його треба розкопувати. Інше питання – а хто гроші на розкопки дасть.

Інформацію про те, що матеріали трипілля потрапили в Чемерівці з привозним ґрунтом треба фіксувати інакше потім комусь доведеться голову ламати  – звідки кераміка при стратиграфічний відсутності культурного шару.

По пам’яті не скажу чи трипільське поселення в Жабинцях має якийсь пам’яткоохоронний статус, але, якщо пам’ять не підводить, то наче ні.

Щоб пам’ятка не руйнувалася, то вона має входити до Реєстру (але в наших реаліях закон не захищає навіть поселення зі статусом пам’ятки по суті). Статус пам’ятки надається Мінкультом за поданням областей. Але в Мінкульті документи роками лежать і припадають пилом. Часто ініціатива, яка проявляється на місцях не підтримується на верхах, а без статусу пам’ятки археологічні поселення беззахисні, бо по закону їх по суті немає”, – додав фахівець.