4 березня депутат від Слуги народу та голова правоохоронного комітету Верховної Ради Денис Монастирський звернувся листом до спікера Дмитра Разумкова із проханням відправити законопроект 4651 (яким посилюється відповідальність за брехню в декларації), до Венеціанської комісії для отримання їхнього експертного висновку. Однак такого рішення профільний комітет щодо законопроєкту не приймав. Таким чином депутати намагаються затягнути із  посиленням відповідальності за брехню в деклараціях. Повідомляє Центр протидії корупції.

Монастирський обґрунтував необхідність направити звернення щодо законопроєкту 4651 до Венеціанської комісії тим, що “на своєму засіданні 03 березня 2021 року (протокол №62) Комітет з питань правоохоронної діяльності розглянув вказаний законопроект та вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні за основу та рекомендувати Голові Верховної Ради України звернутися до Європейської комісії “За демократію через право” (Венеційської комісії) з проханням надати експертний висновок щодо цього законопроекту”.

Після цього листа, 12 березня  Разумков звернувся до Президента Венеціанської комісії з проханням надати експертний висновок щодо цього законопроєкту.

Однак на самому засіданні правоохоронного комітету 3 березня питання про направлення законопроєкту 4651 до Венеціанської комісії на голосування не ставилось, а відповідно і рішення рекомендувати його відправити не могло прийматись.

“Монастирський та Разумков, обрані до Ради від президентської партії, незважаючи на ініціативу президента щодо повернення тюрми за брехню в деклараціях, зробили все, аби не розглянути цей законопроєкт до закінчення періоду декларування за 2020 рік. Тобто у поданих деклараціях немає сенсу шукати брехню, бо за неї депутатам світить максимум обмеження волі. А сума, від якої таке “жорстоке” покарання передбачається дорівнює елітній квартирі в центрі Києва – від 9 млн грн. За брехню на менші суми навіть такого покарання не передбачено, а через мізерні строки давності справи не встигатимуть навіть розслідувати”, –  коментує експерт ЦПК Антон Марчук. 

Під час обговорення нардеп Бакумов, який представляв позицію підкомітету щодо президентського законопроекту, запропонував відправити законопроект до Венеціанської комісії, але лише після прийняття законопроекту від Зеленського у першому читанні. Після цього слово взяв головуючий на засіданні комітету Монастирський: 

“Ми обговорили три законопроекти: перший законопроект президентський, 4651. Саме його я буду ставити першим на голосування, так? Надійшла пропозиція також, паралельно, звернутись щодо усіх трьох законопроектів до Венеціанської комісії, але це не повноваження комітету, а повноваження Голови Верховної Ради, він буде вирішувати про це. Отже, першою ставлю пропозицію підтримати за основу… Перший законопроект – президентський, 4651: хто за те, щоби прийняти і рекомендувати ухвалити висновок комітету і рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу? Законопроект президентський 4651, прошу, хто за?”. 

Відбувається голосування і Комітет підтримує таке рішення. Про направлення президентського законопроекту 4651 до Венеціанської комісії, як видно з цитат Монастирський не зазначав перед голосуванням за нього. Після цього комітет провів ще три голосування стосовно інших пов’язаних законопроектів та перейшов до наступного питання порядку денного, без будь-яких голосувань щодо направлення законопроектів до Венеціанської комісії.

Зауважимо, що законопроєкт 4651 передбачає відновлення ув’язнення за брехню в декларації, адже раніше Конституційний Суд свавільно скасував таку відповідальність. У грудні депутати проголосували за “компромісний” закон, який розкритикувала громадськість та міжнародні партнери через відсутність реального покарання за злочин. 

Раніше Венеційська комісія вже рекомендувала Україні покарання за брехню в декларації у вигляді позбавлення волі. 

Центр протидії корупції звернувся до правоохоронців з вимогою розслідувати ці факти та притягнути до відповідальності тих, хто фальшував рішення комітету.