Нова соляна столиця України: як Бессарабія може замінити втрачену «Артемсіль»
Південь Одеської області буквально «плаває» на мільярдах тонн унікального мінералу. Як повідомляє видання SEEDS, між містами Ізмаїл та Кілія розташоване масштабне Ізмаїльське родовище кам’яної солі. Про унікальний потенціал регіону розповів завідувач кафедри морської геології ОНУ ім. І. Мечникова, кандидат геологічних наук Сергій Кадурін.
За описом науковців, місцева сіль візуально дуже приваблива — вона прозора, іноді біла або навіть має шляхетний рожевий відтінок. Структура пластів варіюється від дрібнозернистої до великих гігантських кристалів розміром понад 10 міліметрів.
Утім, у своєму природному («сирому») стані ізмаїльська сіль дещо відрізняється від звичної харчової: вміст NaCl у ній коливається в межах 91,7–96,2%, а також присутні домішки ангідриту та сульфатів кальцію. Через це первинний продукт вважається технічним і є ідеальною сировиною для хімічної промисловості, котелень або зимового утримання доріг.
Фахівці заспокоюють: технічний статус — це не вирок для кухні. Якщо цю сіль розчинити та виварити (технологія виробництва солі класу «Екстра»), Україна отримає харчовий продукт найвищої якості, який легко перевершить дорогі імпортні аналоги.
Геологи наголошують, що це єдине велике родовище в усій Бессарабії, тож Ізмаїльщина автоматично стає регіональним монополістом. Соляні пласти тут надійно затиснуті між шарами ангідритів, немов у сейфі. Це захищає ресурс від розмивання підземними водами та гарантує стабільність його структури.
