«Визнати невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст.185 КК України та виправдати у зв’язку із відсутністю в його діях складу злочину», – такий вирок ухвалив Шепетівський міськрайонний суд обвинуваченому у крадіжці нетішинцю.

За версією досудового слідства, раніше судимий 35-річний житель Нетішина 8 листопада 2018 року в магазині у Шепетівці вкрав дитячий рюкзак вартістю 438 гривень. Наступного дня подарував його невстановленій особі. Правоохоронці кваліфікували дії чоловіка за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України – крадіжка.

У суді обвинувачений свою вину не визнав. Пояснив, що того дня дійсно був у магазині, але купував шкарпетки. До дитячого відділу не заходив, рюкзак побачив вперше у відділ поліції. Заявив, що зізнався у злочині під тиском поліцейських. А під час слідчого експерименту, який проводився без понятих, розповідав обставини зі слів самих правоохоронців. Захисником його також не забезпечили.

Власник магазину у суді розказав, що крадіжку рюкзака виявили в кінці дня під час інвентаризації. Про це він обмовився поліцейському, що заходив в магазин зі службових справ. Згодом працівники поліції сказали йому, що крадія знайшли. Тоді підприємець офіційно написав заяву про вчинення злочину. Під час впізнання вказав на обвинуваченого, бо бачив його на відеозаписі в день крадіжки в магазині. Та слідчі сказали, що він зізнався. При цьому додав, що поліцейські відео з камер спостереження не вилучали. Сам він на записі бачив, що рюкзак з полиці бере рука, схожа на жіночу. І жінка, котра ходила того дня у дитячому відділі, виходила з повним пакетом повз касу, не заплативши.

Жінка з відео у суді засвідчила, що рюкзак вкрала вона і подарувала доньці своєї знайомої. Із обвинуваченим 8 листопада зустрілася в магазині у Шепетівці, позичила йому 50 гривень. Про свій намір вчинити злочин не розповідала і не знала, що в тій крадіжці звинуватили його.

«Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. А також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини», – констатує у вироку суд, визнавши недопустимими доказами протоколи пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол слідчого експерименту. І додає: «Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду.

Прес-служба Хмельницького апеляційного суду.