Законодавство про доступ до публічної інформації в Україні існує з 2011 року. Загалом воно є надзвичайно хорошим та працюючим. Однак активно цим надбанням громадяни розпочали користуватись значно пізніше. Десь опісля Революції гідності. Тоді й активно розпочала формуватись практика розгляду інформаційних запитів розпорядників, а Пленум Вищого адміністративного суду України для забезпечення однакового застосування адміністративними судами положень законодавства про доступ до публічної інформації своєю постановою зафіксував практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації. Однак, як виявляється, це не зупиняє розпорядників на шляху до надання незаконних відмов запитувачам публічної інформації. В тому числі на Хмельниччині. І, як виявилось, від цього не застраховані навіть журналістів.

Хочете Ви знати про діяльність місцевих органів публічної влади чи не хочете? Хочете Ви читати про черговий здобуток якогось посадовця чи не хочете?На жаль, такого запитання відних Ви не почуєте. Однак в Україні вже давно є установленою практика передбачення коштів на висвітлення діяльності того чи іншого органу публічної влади. І от кожного разу, плануючи бюджетні видатки на наступний рік, місцеві ради чи адміністрації не забувають про виділення Ваших податків для Вашого інформування про свою діяльність.

Практично кожного дня ми можемо читати новини про те, що той чи інший орган проводить засідання з карантинними обмеженнями. Деякі органи публічної влади навіть запроваджують обмеження доступу журналістам до своїх засідань. На фоні проведення перших сесій новообраними органами місцевого самоврядування, до яких зараз прикута вся увага, ми ж вирішили поцікавитись форматом роботи чотирьох судів на Хмельниччині.