На Хмельниччині медіа лише в третині матеріалів згадують про жінок як героїнь та експерток. Третина ж матеріалів у стрічках медіа не містить згадок ні про жінок, ні про чоловіків. Хмельницькі медіа надають перевагу посилатись на пресслужбу компетентних органів або ж взагалі на ці компетентні органі. Також частина медіа замість посилання на офіційні сайти компетентних органів практикує посилання на фейсбук-профілі чи телеграм-канали посадовців чи компетентних органів. З позитивного – медіа активно використовують фемінітиви та не продукують гендерних стереотипів, за виключенням одного випадку.

Однак про все по черзі. Цього разу поговоримо про дослідження гендерного балансу, використання фемінітивів та практично відсутність сексизмів чи гендерних стереотипів у хмельницьких медіа.

Деталі моніторингу

Кожного року перед Міжнародним жіночим днем ІМІ проводить дослідження гендерного балансу в українських медіа. Такий моніторинг відкриває завісу того, чи трапляються у стрічках новин сексизми, чи використовують медіа фемінітиви, чоловіків чи жінок частіше запрошують коментувати ті чи інші теми та хто частіше стає героями новин.

Це дослідження ІМІ одночасно проводить у 20 регіонах України. Отже, такий моніторинг цього разу охопив і Хмельницьку область. На Хмельниччині ми досліджували стрічки найпопулярніших онлайн-медіа регіону: сайт “Є”, Всім новини, Незалежний громадський портал, Поділля NEWS  і ХМ-ІНСАЙД. Оцінювалися згадки жінок і чоловіків у новинах, опублікованих починаючи з 5 лютого 2024 року. Всього до вибірки для моніторингу увійшли 250 новин, тобто по 50 новин кожного медіа.

Як виявилось, 30% усіх новин у згаданих медіа, що потрапили у вибірку, взагалі не містять жодної згадки про жінок та чоловіків чи то у ролі героїнь/героїв, чи експерток/експертів. Мова йде про 71 новину із 250 досліджених. У цих новинах, зазвичай, згадуються компетентні органи, як джерело інформації – поліція, прокуратура, СБУ, ДСНС чи суд. Також в деяких новинах медіа відсилаються до установ, які забезпечують жителів, до прикладу, електроенергією чи водопостачанням. Найчастіше в період моніторингу згадували Хмельницькводоканал та Хмельницькобленерго. Аналогічна ситуація із посиланнями на обласну військову адміністрацію, міські ради регіону чи територіальні громади. Щодо останніх, то найчастіше це були новини про прощання із захисниками.

У більшості згаданих органів наявні преслужби із радниками чи то прессекретарями, однак медіа на Хмельниччині воліють, напевно, не ускладнювати собі життя – беруть інформацію з пресрелізів чи телеграм-каналів, які останнім часом стали надпопулярними і серед офіційних структур.

Фемінітиви та поодинокі старі звички

Всі аналізовані медіа використовують фемінітиви. Деякі – на 100% у всіх матеріалах, де згадувались жінки. Втім, у деяких стрічках новин зустрічалися матеріали, де їх не використано. «Суперницями», «водійка», «заступниця», «начальниця», «керівниця», «виконавча директорка», «синоптиця», «мисткиня» – це ті слова, які колись у стрічці новин було годі шукати. Наразі ж це звичне правило для хмельницький медій, що не може не радувати.

Лише у двох медіях були випадки, коли фемінітиви в новинах не використовували. У матеріалі «Любава та Любомир: як хмельничани називали дітей у січні» Всім новини подає коментар експертки та зазначає її як «головний спеціаліст міського відділу ДРАЦС Валентина Телеховська». Також у матеріалі «У податківців Хмельниччини змінилось керівництво» видання Незалежний громадський портал зазначає, що «Сергія Забашту призначили в.о. начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області. Ірина Зленко, за яку колектив податківців писав звернення до центральних органів влади з проханням не допустити її звільнення, стала його заступником». Однак НГП загалом має гарний показник використання фемінітивів, адже у стрічці із 50 новин було 6 матеріалів з їх використанням.

Найбільше матеріалів із фемінітивами у своїй стрічці має сайт “Є”. У моніторинговій вибірці загалом було 6 матеріалів із використанням фемінітивів. 5 матеріалів із фемінітивами має в стрічці із 50 матеріалів Поділля NEWS і по 3 матеріали –  Всім новини та ХМ-ІНСАЙД. Щодо останніх двох медій, то у них просто не було інфоприводів для використання фемінітивів.

Героїні та герої

У стрічках новин лише у 27% випадків згадують про жінок як героїнь. Якщо заглянути у стрічки самих медіа, то ситуація така – найменше згадок про жінок-героїнь мають Поділля NEWS (11 згадок), Всім новини (17 згадок) та ХМ-ІНСАЙД (20 згадок). Дещо краща ситуація у Незалежного громадського порталу та сайт “Є”, у стрічці яких по 29 згадок жінок-героїнь. Поряд з тим це медіа має також першість у кількості згадок чоловіків-героїв (72 згадки). Великий розрив також у НГП, який у стрічці має 71 згадку про чоловіків-героїв.

Якщо ж розглянути тематику новин, то найбільше героїнь та героїв у кримінальних новинах (44 героїні та 102 героя відповідно). Мова тут йде не лише про кримінальні новини, генераторами яких для медіа є правоохоронні органи та суди, а також і надзвичайні ситуації та дорожньо-транспортні пригоди. У цих новинах жінки згадуються у 30% згадок, що свідчить про те, що чоловіки втричі частіше стають героями такої тематики новин.

Наступна тематика, де найбільше згадок про жінок-героїнь та чоловіків-героїв – війна (в т.ч., соціальні наслідки війни, новини з ТОТ). Сюди увійшли усі новини про прощання із захисниками у громадах області. Медіа цю тематику новин висвітлюють регулярно, розповідають про самого захисника і про його родину. Якщо говорити про співвідношення, то тут мова про 29% новини на цю тематику мають згадку про жінок-героїнь (37 та 92 згадки відповідно.) Результат у 35 % має тематика «Суспільство». Тут 7 згадок із 20 згадок загалом було про жінок-героїнь.

Найгірші показники по кількості героїнь у тематиках «Культура» та «Спорт». У першому випадку жінок-героїнь взагалі не було, у другому – 9% або ж лише дві згадки із 23 загалом.

Гендерний баланс зафіксовано у соціальній тематиці, адже згадки чоловіків дорівнюють згадкам жінок. Однак варто зазначити, що наразі ця тематика не надто популярна серед хмельницьких медіа.

Експертки та експерти

Лише 35 новин із 250, що потрапили у вибірку, мають згадку про експерток та експертів, тобто мова йде про трішки більше, як 14% новин у стрічці 5 медіа. Загалом це 45 згадок, розподіл яких знову ж таки не на користь жінок-експерток. Лише 36% усіх згадок стосуються жінок-експерток.

Найбільше матеріалів із експертними думками зафіксовано у трьох медіа: сайт “Є”, Всім новини та Поділля NEWS. Тут було розміщено по 9 матеріалів із згадками експерток та експертів. У стрічці Незалежного громадського порталу 6 новин, а от у ХМ-ІНСАЙД – лише три таких матеріали.

Якщо ж дивитись на співвідношення, то найкраща картина у двох медіа, а саме Поділля NEWS має співвідношення згадок експерток до експертів як 5 до 6, Всім новини – 5 до 7. Гендерний баланс має Незалежний громадський портал, який по 4 рази згадував, як експерток, так і експертів. Великий розрив серед згадок експерток має сайт “Є”. Тут зафіксовано 2 згадки жінок-експерток на противагу 8 згадкам про чоловіків-експертів. Жодної згадки про експерток немає ХМ-ІНСАЙД, тут є лише 4 згадки про експертів.

Щодо тематики, то найбільше експерток було у темах «Здоров’я/ медицина», «Суспільство» (по 4 згадки відповідно), а також «Культура» (3 згадки). Жінок-експертом взагалі не зафіксовано у темах: війна, кримінальні новини, спорт та шоубіз. Хоча, щодо останнього, то новини шоубізу взагалі не поширювались у стрічці новин медіа.

Водночас найбільше чоловіків-експертів згадано у таких темах новин: війна, здоров’я/ медицина, суспільство та політика.

Що ж коментували експерти та експертки? На сайті “Є” головний лікар коментував розповідав про відділення паліативної допомоги, головний санітарний лікар Хмельниччини – про епідситуацію в області. Двічі медіа згадувало синоптикиню Наталку Діденко (в одному матеріалі медіа некоректно вжито фемінітив – “синоптиця”), коли розміщувало новини про погоду та двічі наводився коментар Уповноваженого ВРУ з прав людини Дмитра Лубінця.

У стрічці видання Всім новини коментарі експертів були у матеріалі «У Хмельницькому можуть підвищити тарифи на воду». Тут була згадка і про очільника профільного органу НКРЕКП, і про президента, і про прем’єр-міністра. Коментарі трьох жінок-експерток були у матеріалі про відкриття У Хмельницькому першого хабу гендерної просвіти. У матеріалі про придбання лазера для міської ради згадувався коментар міського голови Олександра Симчишина. Досить об’ємний матеріал вийшов про мобілізацію і відстрочку по-новому. Він був зроблений на основі прямого ефіру на Youtube-каналі адвокатки, керівниця адвокатського центру Жанни Грушко, а в матеріали про імена, які давали малюкам хмельничани наведено коментар головної спеціалістки міського відділу ДРАЦС Валентини Телеховської. Також видання писало про підвищений епідпоріг та згадувало головного санітарного лікаря області.

Не свої матеріали, однак із коментарями експерток, розмістив у своїй стрічці Незалежний громадський портал. Двічі мова йшла про сюжети Суспільного.Хмельницький та один раз – ефір телемарафону “Єдині новини”.

Щодо чоловіків, то коментатором знову був головний санітарний лікар області, протоієрей коментував перехід громади до ПЦУ та заступник голови Хмельницької ОВА – роботу робочої групи з моніторингу публічних закупівель.

Начальниця відділу стратегічного розвитку Іванна Холод була згадана як експертка у матеріалі «На Шепетівщині переселенці вирощуватимуть мікрозелень», а керівниця проєкту Леся Стебло коментувала відкриття Хабу гендерної просвіти у Хмельницькому. Ці теми стосувались економіки та суспільства відповідно.

Це видання знову ж таки, як і попереднє, подало текстову версію сюжету Суспільне Хмельницький, де був експерт та експертка.

Жодної новини, в якій згадується жінка-експертка не зафіксовано у стрічці ХМ-ІНСАЙД. В усіх чотирьох згадках експертами були чоловіка. Головний лікар Летичівської лікарні розповідав про відкриття відділення для важкохворих та головний санітарний лікар про грип на Хмельниччині й смертельний випадок. Аж цілий два посадовці Хмельницької ОВА повідомляли та коментували відкриття ще одного притулку для жертв домашнього насильства у Хмельницькому районі. Цей матеріал важко назвати таким, що містить експертну думку, адже для цих посадовців відвідувати відкриття закладів подібного формату – це звична робота. До речі, медіа зовсім проігнорувало коментар, до прикладу, Меджибізького селищного голови, який розміщувало інше медіа, коли писало про цю ж новину.

Сексизм та гендерні стереотипи

Ситуація в регіональних медіа Хмельниччини, в цілому, хороша, адже зовсім кричущих випадків сексизмів, дискримінації чи стереотипів зафіксовано не було. Однак нами все ж таки було виявлено три випадки із використанням слів для емоційного забарвлення, що потрапляють під гендерну дискримінацію. Так, видання Всім новини подало новину про призначення міським головою директора туристично-інформаційного центру. Цю новину вони доповнили біографією кандидатки та аналізом поданої нею декларації. І от під час останнього було вжито не зовсім коректне формулювання щодо того, що призначена директорка не має власного житла. Замість простих для розуміння слів медіа використало одне слово «бездомна» і цим наповнило новину негативним емоційним забарвленням. Цитуємо: «Судячи з декларації, Христина Шемерда «бездомна», адже будь-якої нерухомості там не вказано». Семантика новини щодо в.о. директорки зневажлива і до додаткової роботи в.о., бо у матеріалі зазначено, що призначена директорка «підробляла репетитором англійської для школярів», хоча в оголошенні про репетиторство вказано, що досвід репетиторства у Христини Шемерди – вже 5 років.

Два медіа розмістило новини про затримання мешканців Полтавської області, які на Хмельниччині займалися розповсюдженням наркотичних речовин. У двох випадках медіа назвали цих осіб «гастролерами». Мова йде про матеріал на сайті “Є” під назвою «У Старокостянтинові затримали наркоторговців-гастролерів з Полтавщини» та матерів ХМ-ІНСАЙД під назвою «У двох містах на Хмельниччині затримали кількох наркоділків із Полтавщини». У першому випадку видання слово «гастролери» згадує у заголовку, а також в тексті лише щодо затриманої жінки, яку вони назвали «гастролеркою». Поряд з тим чоловік згадується в новині без будь-яких негативних підсилень.

У другому ж випадку слово «гастролер» було вже використано стосовно затриманого чоловіка, а от жінку видання назвало «гостею» і використало при цьому лапки. Який зміст несли ці «підсилення» нам незрозуміло, однак негативу і так кримінальній новині вони додали.

Якщо ж говорити про першопричину такого написання, то тут варто згадати поліцію, яка в своїх допис також використовує подібного роду лексику, хоч загалом новини має подавати без додаткових, недоречних, емоційних підсилень. Правоохоронцям також варто було б попрацювати над своїми комунікаціями, щоб подібного роду слова не використовувались та в подальшому не потрапляли у спадок в стрічку новин регіональних медіа, підсилюючи мову ворожнечі і транслюючи некоректну лексику офіційних структур.

Замість висновків

Регіональні медіа на Хмельниччині все менше створюють новини, в яких можна побачити експертний коментар. Все частіше у стрічці видніються згадки на знеособлені установи та пресслужби чи групи у соціальних мережах. Все частіше новини – це переписування пресрелізів чи цитування з профілів посадовців. Якщо ж оцінювати новини, в яких згадуються жінки та чоловіки як герої_ні чи експерт(к)и, то можна зробити висновок, що медіа не дуже відслідковують у своїй новинній стрічці дотримання гендерного балансу. Водночас ситуація із використанням фемінітивів виглядає досить позитивно, адже всі медіа їх активно використовують. І цю картину навіть не зіпсують випадки із гендерними стереотипами. А тому хочеться вірити, що ситуація після таких вузькопрофільних моніторингів буде покращуватись і медіа почнуть з цим працювати.

Альона Береза, регіональна представниця Інституту масової інформації у Хмельницькій області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.