Стара формація міських голів, які вже декілька термінів поспіль обрані на посади мерів міст та містечок України, це справжній анахронізм для нової України воєнної та повоєнної епохи. 

Місцеве самоврядування в Україні переживає чергову кризу. Після вдалої реформи децентралізації Володимира Гройсмана територіальні громади отримали чимало інструментів, які давали можливість реалізувати плани, робити громади спроможними та управляти отриманими фінансами відповідно до потреб місцевих населених пунктів. 

Війна змінила ставлення громадян до діяльності міських голів та органів місцевого самоуправління. Те, з чим мирилися до війни, зараз викликає тотальний спротив та бажання ледь не лупцювати чиновників, які замість допомоги фронту, витрачають кошти громади на бруківку чи ще якісь закупівлі, на яких легко отримати «відкат». 

Отримуючи постійний зворотний зв’язок від наших читачів, ми вирішили звернути увагу на нетипову для України територіальну громаду Хмельниччини, яка, на відміну від більшості ТГ, має впродовж багатьох років суттєву підтримку. Мова про Нетішинську міську територіальну громаду та її міського голову Олександра Супрунюка (на фото). 

Скриншот із сторінки Олександра Супрунюка

Чим же «нетиповим» відрізняється Нетішинська МТГ від інших громад? В першу чергу тим, що є містом-супутником Хмельницької АЕС, бюджетоутворюючого підприємства не лише Нетішина, але й регіону. По-друге, проблемами, якими переймається міський голова Нетішина, а вони, ці проблеми, суттєво різняться з тими, які є у переважної більшості міських територіальних громад. Мова про життєзабезпечення мешканців, а саме – водовідведення та водопостачання, забезпечення теплом у осінньо-зимовий період. Для Нетішина ці питання вирішуються енергопідприємством, яке у своїй структурі має цілий підрозділ, що займається питаннями комунального господарства міста. Отже, у міського голови Нетішина голова з цього приводу не болить, бо він знає, що про воду, тепло та каналізацію подбають місцеві атомники. Ось така «нетиповість», на нашу думку, і зіграє злий жарт з місцевим мером Олександром Супрунюком. 

Супрунюк уже третій термін перебуває на посаді міського голови Нетішина. Вперше його обрали мером 25 травня 2014 року на позачергових виборах. Через півтора року, 25 жовтня 2015-го, він був обраний міським головою вдруге. Тоді, як і 2020 року, безпартійний Олександр Супрунюк балотувався на міського голову як висуванець політичної партії “Воля”. 

Не применшуючи заслуги Супрунюка, як організатора 38 сотні Майдану 2014 року та його особистої участі у подіях на Майдані 2013-2014 років, спробуємо розібратися, чим запам’ятається нинішній міський голова Нетішина його мешканцям. Звісно, за стільки років у Супрунюка існує група підтримки, але є чимало людей, котрі критично ставляться до діяльності мера. І саме до цих людей варто прислухатися. 

Кажуть, що Супрунюк – «крепкий організатор». Для історика, який тривалий час вчителював, організаційні здібності виявилися великим плюсом, адже допомогли йому свого часу започаткувати бізнес (ТОВ та ПП “Укркомінбуд”), а згодом потрапити у громадсько-політичний рух Олександра Прогнімака, члена партії регіонів, який 2010 року прикупив політичну партію та назвав її «Зелені». З цією політичною силою Олександр Супрунюк розпочав свою політичну кар’єру, а згодом став прихильником політичної партії Юрія Дерев’янка «Воля». З цього моменту – досить політики. Олександр Супрунюк вміє дбати про власний імідж, береже репутацію та записує «відосики», таким чином спілкуючись з громадою. Іноді «відосики» грають злі жарти з мером Нетішина, як ось у вересні цього року, коли він, образившись на те, що не потрапив на територію ХАЕС, як робив це раніше, бо перепустку перевірили і заблокували, записує ображене відео, де каже ключову фразу: «це кінець стосункам з Хмельницькою АЕС». 

Власне, найбільше цікавить господарська діяльність міського голови, його вміння ефективно управляти бюджетом громади, який, нагадаємо, формує Хмельницька АЕС та її працівники, які сплачують ЄСВ до місцевого бюджету, отже, мають право запитати, наскільки ефективно використовуються їхні податки. Один з епізодів «господарювання», який трапився 2023 року та стосувався критичного стану укриття у навчальних закладах Нетішина, пропонуємо розглянути детальніше. Візьмемо для прикладу проєкт з  капітального ремонту частини будівлі (найпростішого укриття в підвальному приміщенні) Нетішинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 (нині – академічний ліцей). 

Договірна вартість робіт – 4 499 251,73 гривні. Кошти на ремонт укриття для ліцею були виділені на початку серпня 2023 року. Відповідно, з  місцевого бюджету 1 396 857 гривень та з обласного 3 259 331 гривня. Тендер виграло ТОВ “Компанія Барбакан”. За умовами договору здача об’єкта будівництва мала б відбутися 15 жовтня 2023 року. Цього у зазначений термін не сталося, але Супрунюк впевнено наполягав у своїх відеозверненнях до громади, що об’єкт здадуть до кінця 2023 року. 16 жовтня 2023 року  була створена міжфракційна депутатська комісія Нетішинської міської ради з питань дотримання термінів будівництва укриття. Було ініційовано колективне депутатське звернення на ім’я начальника Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради (далі – УКБ) щодо дотримання термінів виконання робіт.

Фото депутатського звернення

На 23 жовтня 2023 року підрядник не отримав оплати за виконаний обсяг робіт. Депутати роблять висновок, що УКБ не здійснювало відповідний контроль за дотриманням термінів виконання робіт, якістю, вартістю та обсягами.

Відповідь Управління капітального будівництва виконавчого комітету Нетішинської міської ради на депутатське звернення

Була підписана додаткова угода з підрядником, згідно з умовами якої терміном завершення будівництва було затверджено 31 грудня 2023 року. Але станом на 8 січня 2024 року роботи в укритті гімназії  не були завершені, кошти з обласної субвенції не були освоєні, відповідно відбулось повернення субвенції до обласного бюджету. На сьогодні підряднику не заплатили 1,6 млн грн. Весь тягар оплати бере на себе місцевий бюджет. Як ви думаєте, хто, окрім бездіяльного УКБ,  винен у цій ситуації, і хто першим піариться на фінальному етапі робіт? Відповідь знайдете у публікації  на офіційній сторінці Виконкому Нетішинської міської ради на Фейсбук. Звісно, історію зі шкільними укриттями Олександр Супрунюк провів у засаді, але як тільки почав з’являтися результат, міський голова поспішив скористатися цим, для власної реклами. Інакше для чого ця публікація? 

Фото зі сторінки виконавчого комітету Нетішинської міської ради

25 жовтня 2023 року, коли відголос ракетно-шахедних прильотів дістався Нетішина,  містяни відчули на собі, що значить не мати укриття. З того часу у соцмережах почали ставити незручні  запитання міському голові, які досить часто видалялися, адже  складна ситуація з укриттями не лише  в академічному ліцеї Нетішина, але й у всьому місті. 

Скриншот зі сторінки виконавчого комітету Нетішинської міської ради

Слід зазначити, що це ще не вся історія, бо ситуація з укриттями в Нетішині залишається складною, саме тому вона зараз знаходиться під контролем військової адміністрації. А що ж мер Супрунюк, чиє гасло «Моя хата всюди»?

Напевно, не дарма він так ревно поставився до створення Нетішинської міської військової адміністрації. Адже за три терміни перебування на посаді проблемних питань для громади певно побільшало. І відповідати, чому їх вчасно не вирішували, мабуть, комусь доведеться.

Петро Костюк