Озеленення по-хмельницьки: багаторічний хаос з надією на покращення

Фото: https://zhar.org.ua/

Зелені насадження  не лише прикрашають місто, а й поліпшують його санітарно-гігієнічний стан, позитивно впливають на формування клімату. А також знижують шум в умовах житлових кварталів, виховують любов до довкілля і є запорукою нашого здоров’я.

Створення зелених зон у Хмельницькому – процес з багатьма підводними каменями. З одного боку, ми регулярно дізнаємося про виділення нових земельних ділянок для відпочинку. З іншого – реально  ці локації так і залишаються диким полем. Є й незрозумілості з озелененням: далеко не всі з  висаджених дерев і кущів приживаються, у місті зносять не лише хворі, а й здорові  рослини.

За останні три роки у Хмельницькому рішенням сесій виділили 30 ділянок під зелені насадження. Отож в обласному центрі мали би  з’явитися 20 скверів, 1 об’єкт благоустрою, декілька  нових парків. Загалом протягом 2018-2020 років у Хмельницькому під зелені зони відвели майже 150 гектарів.  У реальності ж поки не все настільки оптимістично.  В управлінні комунальної інфраструктури міської ради визнають: за цей час вдалося цілком облаштувати лише один сквер – імені Степана Бандери у мікрорайоні “Виставка”.

Чи не найбільшого резонансу набула ситуація на розі Прибузької та Свободи, де навесні цього року зрізали 24 дерева заради нового  скверу. Його за домовленістю з міською радою має облаштувати забудовник житлового комплексу поруч. Виникали питання в хмельничан і стосовно дивного вигляду новоствореного Нового парку на вулиці Трудовій, де наразі не збереглося жодного з висаджених у 2020  році дерев.

Локація ім. Степана Бандери: сквер, чи площа?

Про появу скверу на Степана Бандери у 2019 році розповідали всі місцеві медіа. Тоді на розі вулиць Зарічанської та Бандери з’явився новий простір, спроєктований архітекторами Оленою та Дмитром Райфшнайдерами. Це локація з клумбами, лавками, велопарковками, ємностями для сортування сміття. За даними міського управління інфраструктури, лише протягом 2020 року  тут висадили близько 200 дерев та кущів. От лише місцевість  все одно радше нагадує забетонований плац, ніж сквер. Домінування бетону на цій частині вулиці настільки очевидне, що чимало хмельничан стали обурюватися через це.

“Фактично тут місце, де можна влітку перебувати лише ввечері. Тому що під палючим сонцем сидіти неможливо, а тіні дерева тут поки не дають. Мало того, поруч дуже жвава вулиця. Якби тут було достатньо  дерев, вони глушили би звуки. А так шум дороги не додає затишку”, – ділиться враженнями мешканка мікрорайону “Виставка” Анна.

За словами директора департаменту інфраструктури Василя Новачка, на цьому місці раніше взагалі не було дерев. При спорудження скверу знесли лише одну таку рослину. Натомість висадили три одиниці глоду рожевого, три платани західні, ще три купрессоципариса, одну сливу дрібнопильчасту, один клен гостролистий. Окрім того,  319 кущів: бірючина круглолиста, самшит вічнозелений, бересклет Фортуна, барбарис Тунбегра, спірея японська, лаванда Сентіва, дерен білий, самшит шар.

Чому були розмови, що це насправді не сквер, а площа – питання до  директора департамента інфраструктури міста Василя Новачка. 

– Хто як називає. Навіть не можу сказати, як записана відведена земельна ділянка. Я би цей об’єкт розділяв на дві частини. Перша – та, яка за межами плитки і де ми травичку посіяли – то, власне, мав би бути скверик. А те, що зроблено на місці понівеченого  асфальту із запаркованими хаотично автомобілями, кавунами і цибулею – це, мабуть, варто назвати озелененою площею. Для мене і, думаю, для більшості мешканців неважливо, як воно називається, а важливо, як виглядає. А виглядає воно, як сучасний європейський урбаністичний простір – з твердим покриттям, газонами, зеленими насадженнями. Через 6 років дерева ще дадуть тінь навколо лавок. Звичайно, люди можуть переглядати гарні ролики в ютубі й фейсбуці, де приїздить трактор і висаджує дерево, якому 20 років, зразу на місце. Але нехай подивляться, скільки це коштує. Таких грошей й обладнання в Хмельницькій області та й у всій Західній Україні поки що немає.

“Цей урбаністичний простір мусить мати власну назву, якою користуватимуться хмельничани та гості міста. Ідентифікація важлива і для балансоутримувача, і для Генерального плану міста. Чому досі це просте питання зависло у владних кабінетах, невідомо. Екологічна громадськість Хмельницького не погодилася з назвою “сквер”, адже згідно з державними будівельними нормами рівень озеленення скверів має становити не менше 75%”, – пояснює доцентка кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету, кандидатка біологічних наук, керуюча ботанічним садом Людмила Казімірова.

Офіційна зелена зона – запобіжник для забудови?

За інформацією міського управління комунальної інфраструктури, у Хмельницькому ледь не в кожному мікрорайоні заплановані нові парки і сквери. Ці ділянки потрапляють у землекористування КП по зеленому будівництву та благоустрою міста та КП “Парки і сквери”. Наприклад, найбільший із зарезервованих парків – аж на 26 гектарів – має з’явитися між вулицями Степанкова та Болохівською. А, приміром, у середмісті, де відбувається активна забудова, на території між вулицями Свободи та Старокостянтинівським шосе у майбутньому повинні облаштувати парк на 4,4 гектари.  Але про роботи там ніхто не чув.

Площі виділених під зелені зони ділянок у Хмельницькому

АдресаПлоща ділянки, кв. мПризначення ділянки
Львівське шосе, навпроти будинків 27,29,3118198сквер
Перехрестя вул. Федунця і Проспекту Миру4231сквер
вул. Кам’янецька2981сквер
Вул. Щедріна та Холодноярців551292парк
Вул. Мирного 31/11300сквер
Вул. Залізняка, 11000сквер
Вул. Бандери, район міського пляжу39824Парк «Молодіжний»
Вул. Молодіжна, за автостоянкою4918сквер
Вул. Мирного1375сквер
Вул. Трудова, в районі будинків №11-131544сквер
Вул. Степанкова та Болохівської260000парк
Пров. 2 Трудовий20000парк
Вул. Залізняка, в районі будинків 30-32/23682сквер
Вул. Молодіжна, 2Б5576сквер
Вул. Ярослава Мудрого, 2А1914сквер
Вул. Франка20058парк Франка
Вул. Холодноярців515095парк
Між вул. Свободи та Старокостянтинівське шосе та44414парк
Біля садівничих товариств «Будівельник» та «Сонячний»4428сквер
Вул. Лермонтоаа280сквер
Вул. Курчатова, навпроти магазину «АТБ»252сквер
Вул. Степанкова, в районі колишнього цегляного заводу1520сквер
Вул. Нижня Берегова, 2/4Б3800об’єкт благоустрою
Між. вул. Мирного та Старокостянтинівське шосе86849парк
Вул. Старокостянтинівське шосе, в районі ЖБК «1-ий Парковий»4869сквер
Вул. Кам’янецька, в районі будинку побуту «Південний Буг»1595сквер
Вул. П’ятисотенниць14356сквер
Вул Кам’янецька, в районі зупинки «Торговий центр»1006сквер

Щоправда, цьогоріч знайшлися кошти для старту змін у парку “Молодіжному” в районі міського пляжу.  За результатами тендеру переміг підрядник ТОВ “Архітектоніка”  із сумою майже 14 мільйонів гривень на виконання робіт першої черги. За ці гроші фірма має демонтувати бетонні конструкції та шлагбаум, провести земляні роботи,  зрізати 22 дерева, вимостити доріжки бруківкою, встановити нові схiдцi з декоративного бетону.

У міській раді значну кількість необлаштованих парків і скверів  пояснюють наміром зарезервувати ділянки під зелені зони і таким чином убезпечити їх від багатоповерхової забудови. Але ж і дозволи на будівництво теж залежать від посадовців тої ж міської ради. Ось як пояснює ситуацію Василь Новачок.

От ви кажете, що це гарантія того, що це не може бути забудовано? А хто ж дозволи дає на забудову?

– Хмельницька міська рада…

Ну, так можна тоді не давати такі дозволи.

– Ні в Хмельницькому, ні в Україні, ні в світі нема нічого стабільного. Зараз ці земельні ділянки відвела під сквери Хмельницька міська рада. Через певний час будуть вибори і люди оберуть іншу міську раду. Інша рада без проблем може змінити призначення цієї ділянки, виставити на аукціон оренди чи продажу і забудувати. Але тоді це вже буде набагато складніше і з більшим інформаційним  супроводом від громадськості, ніж віддати під забудову вільну земельну ділянку без призначення “зелена зона”.

То чому у цих місцях нічого не починають  облаштовувати? Скільки загалом коштів може бути потрібно для створення одного невеликого скверу?

-Це залежить від дуже багатьох чинників: від бачення, як воно має виглядати і до того, якими рослинами хочемо засаджувати. Коли при Радянському Союзі створювали парк, який зараз носить ім’я Михайла Чекмана, брали просто з лісу тонесенькі, як пальчик, саджанці, і комсомольці їх щільненько засаджували.  Це переважно дешеві лісові дерева. Зокрема, тополі, берези. Частина прижилася, частина – ні. Але зараз ми маємо великий парк у центрі міста площею 50 гектарів. Насправді цінні дерева там можна перерахувати на пальцях двох рук.

Ситуації, коли у Хмельницькому зрештою таки почали забудовувати території, де запланована зелена зона, вже були.

“Схвалюю  рішення Хмельницької міської ради про виділення нових 30 ділянок під зелені зони загального користування. Це гарна новина, адже згідно з чинним Генеральним планом Хмельницького 2008 року у нашому місті бракувало 226 гектарів таких зелених зон. З того часу місто інтенсивно розбудувалося, проте без збільшення кількості парків та скверів. На жаль, громадськість міста у 2016 році програла суди проти Хмельницької міської ради щодо таких рішень, які суперечать чинному законодавству України”, – коментує Людмила Казімірова.

Дерева рубають – друзки летять?

На перехресті вулиць Прибузька та Свободи у квітні 2020 року зрізали 24 тополі, які росли там протягом пів століття. У міській раді таке рішення пояснили наміром створити на місці хащ сквер коштом приватних осіб. Рішення про видалення приймала спеціальна комісія у складі представників Державної екологічної інспекції, управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста, фахівців зеленого господарства та заявника, який і подав заявку щодо видалення дерев.

Тоді ж з’ясувалося, що лише третина зрізаних дерев аварійні, а решта – живі. За живі насадження заявник (забудовник житлового комплексу поруч) сплатив 90 тисяч гривень відшкодування до міського бюджету. Водночас епізод обурив деяких хмельничан.

“Нема впевненості, що зрізані дерева були дійсно аварійними. Ну, і хотілось би мати гарантії, що забудовник дійсно висадить замість зрізаних рослин нові”, – розмірковує хмельничанка Наталія.

Згадана ділянка – комунальна власність міської ради. Зараз на цю терторію навезли землі і частково розрівняли поверхню.  До речі, забудовник житлового комплексу поруч ще у 2016 році, за даними заступниці начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інни Куцки, зніс на ділянці під забудову зелених насаджень на суму понад 300 тисяч гривень. Василь Новачок зазначає: відновлювальну вартість забудовник  до завершення зведення споруди має  компенсувати у бюджет. Але чіткого терміну для сплати немає.

Тополя – це не те дерево, яке мало би використовуватися для озеленення міста. Дерево дуже крихке і під час сильних вітрів часто ламається. Плюс ще й тополевий пух. Тополями засаджували Хмельницький ще в радянські часи. І це дуже добре. Але їх треба поступово замінювати, незалежно від їхнього  стану. Якби там росли дуби, ясени або платани віком 50-70 років, їх би ніхто не зрізав, тому що термін життя такого дерева 300-500 років. А тополі – це ті насадження, якими можна жертвувати, якщо ми на їхнє місце насаджуватимемо нові і кращі дерева”, – вважає посадовець.

Натомість Людмила Казімірова зазначає: саме тополі – той рід деревних рослин, які вирізняються з-поміж інших не лише швидкістю росту, але й здатністю очищати повітря від шкідливих газів та пилу. Такі розкішні рослини зараз зростають на вулиці Кам’янецькій, неподалік від її перетину з Тернопільською та на Пілотській.

“У містах, де дбають про комфорт місцевих жителів, їхнє здоров’я й  сприятливий мікроклімат, старі дерева вписують у нові урбаністичні простори. А не поводяться за принципом комуняк  Весь мир мы разрушим, до основанья, а затем, мы наш, мы новый мир построим”, – переконана Людмила Казімірова.

Посадили дорівнює виростили?

За висадженими рослинами, придбаними за кошти міського бюджету, у Хмельницькому доглядають два підприємства. Якщо зелень вздовж вулично-дорожньої мережі – КП по зеленому будівництву та благоустрою. Якщо ж на території парків і скверів – КП “Парки і сквери”.  У випадках, коли висаджують, наприклад, школи, про зелень дбають освітяни.

“Відверто – коефіцієнт корисної дії від цих великих толок насправді не дуже то й високий. Бо купують зелені насадження такі, як ті, що садили колись у парку ім. М. Чекмана. Це тоненькі деревця з маленькою кореневою системою, які коштують насправді копійки. Вони не всі приживають ще й тому, що в деяких людей є бажання нашкодити, а такі дерева легко ламаються”, – коментує Василь Новачок.

Нещодавній приклад, коли висаджене згодом не прижилося – на території нещодавно створеного Нового парку на вулиці Трудовій. Про цей факт написав місцевий житель Юрій Даценко.

З’ясувалося, що восени 2020 року зелень там за свої кошти придбав Василь Новачок. За словами посадовця, висадив рослини разом зі знайомими. Але навесні всі дерева посохли. Жодне дерево не пережило зиму.

“Я живу там неподалік, колись катався з дітьми на санях. Звернув увагу, що є земельна ділянка у дуже поганому стані – з горбами, з ямами глибиною до 5 метрів, з купами будівельного сміття. Запитав Чорнієвича (ред. – тодішній директор Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Хмельницької міської ради)що це за вільна земля. Він відповів: тут планують забудову. Не розказуватиму, наскільки важко було переконати багатьох, що не треба там цього робити. У 2020 році її відвели під  сквер і передали на баланс КП “Зеленбуд”. Я обіцяв, що не проситиму туди ніяких великих бюджетних призначень. Разом  з багатьма знайомими і за свої кошти вивіз багато будівельного сміття. Не афішував цього, поки не прочитав пост зради. За своє мене ж ще й б’ють – як там все погано зробив. Можливо, деревам допоміг засохнути той, хто хотів там будуватися. Але нічого страшного. На осінь знову висаджу. Можливо, більше”, – переконує директор департаменту інфраструктури міста.

Нині у Хмельницькому надають перевагу липам, кленам, ясенам. На Староміській вирішили обрати платани. А от від каштанів довелося відмовитися через каштанову міль, яка почала знищувати ці рослини.

За 2020 рік  комунальники висадили понад 2 тисячі зелених насаджень. Василь Новачок стверджує: 97% з них прижилися. Тому шукати, чому не прижилися решта, не збираються. А от скільки приживається під час  великих толок, коли бюджетники садять придбані за свої кошти рослини, невідомо.  Але, вірогідно, цей відсоток незначний.

“Згоден, що треба змінювати підхід. Створена робоча група, яка розроблятиме концепцію розвитку зелених насаджень в місті. В неї входять посадовці міського та обласного рівнів. Також залучили поважних представників громадськості Людмилу Казімірову та Наталію Міронову. В нас вже були перші передустановчі збори. На серпень заплануємо наступні. Звісно, на це треба виділяти багато грошей”, – каже Василь Новачок.

 

Хочеться, щоб якість рослин була кращою. Справді, ми захоплюємося відео, де пересаджують 50- чи 100-річні дерева. Це приклад для наслідування і з огляду видатків бюджету міста на озеленення. Від цієї практики відмовлятися не можна. Садити треба 10-20-річні рослини з професійним комом. Тобто коренева система багаторазово обрізана, а не лісовий підріст. І з розсадників тої зони, яка відповідає нашій. А ще – не забувати про полив, підрізку”, – наголошує Людмила Казімірова.

 Зелені висновки 

Інвентаризацію зелені у Хмельницькому востаннє влаштовували в 2014 році. І лише у середмісті Хмельницького. Про її результати у відповіді на запит в управлінні комунальної інфраструктури не повідомили.  При обліку в таких випадках не беруть до уваги землі спеціального та обмеженого користування, дерева вздовж доріг, зелені насадження шкіл та вищих навчальних закладів. За даними Вікіпедії, нині у Хмельницькому 6,4 квадратних метри зелені на одного жителя. Згідно з міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 квадратів.

За три роки у Хмельницькому висадили 13,6 тисяч дерев й кущів. Найбільше зелені – понад 12 тисяч – у 2020 році, більшість з якої – за кошти ОСББ, муніципальних управляючих компаній та приватних управителів. На озеленення протягом 2018-2020 років з міського бюджету виділили майже 444 тисячі гривень.

 

Зелений піар влади у медіа-просторі відбувається постійно. Проте, наприклад, ефективність ініційованих радою загальноміських толок залишається низькою. Оскільки цей процес часто обмежується закопуванням саджанців невисокої якості, за якими потім далеко не завжди хтось доглядає. Адже офіційно на баланс зелень не передається. І цей зелений хаос триває роками.

Ще прикріша ситуація зі створенням нових зелених зон. Поки більшість з таких ділянок, за інформацією комунальників, це не придатні для перебування пустирі. Адже на їхнє облаштування посадовці не можуть чи не хочуть шукати у міській скарбниці гроші. Ба більше, статус “зеленої зони” – це навіть не гарантія того, що цільове призначення цієї території у майбутньому не змінять.

Світлана Русіна

Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне