Субвенції на округи: гроші на розвиток територій чи на політичну рекламу?

Субвенції на округи: гроші на розвиток територій чи на політичну рекламу?
Фото: zhar.org.ua/

Минулого року розподіл субвенцій на округи відбувався за зміненим порядком, мета якого – зробити виділення державних коштів на соціально-економічний розвиток регіонів рівномірним. Нові правила спрацювали: з інформаційного простору зникли звичні для виборців численні повідомлення про дрібні проєкти, профінансовані «за сприяння депутата». Водночас окремі політичні гравці не втрачали можливості акцентувати на власній ролі у наданні субвенцій, натомість їхні опоненти звинувачували Кабмін у «партійному принципі нарізання коштів». 

Як розподіляли субвенції

Тривалий час активісти, зокрема Громадянська мережа ОПОРА, били на сполох, акцентуючи на непрозорому розподілі коштів субвенції на соціально-економічний розвиток територій. За таких умов лояльні до влади нардепи отримували на свої округи значно більше коштів, аніж парламентарі з опозиційних сил. Звичною була ситуація, коли з державного бюджету фінансувалися дрібні проєкти на кшталт дитячих майданчиків, оргтехніки для навчальних закладів та навіть будиночків над колодязями. А відтак ці «здобутки» нардепи активно використовували у власних піар-кампаніях.

Зрештою у владних кабінетах дослухалися до пропозицій і 19 лютого 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №160 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», відповідно до якої розпорядником субвенції став Мінрегіон замість Мінфіну, а субвенції мали розподілятися між областями та м. Києвом рівномірно, з дотриманням таких критеріїв:

  • 80 відсотків коштів – з урахуванням чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;
  • 20 відсотків коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких такий показник становить менше 75 відсотків середнього показника по Україні).

Фактично змінений порядок діяв упродовж року. І саме за цими правилами уряд розподілив у липні минулого року 1 мільярд 682 мільйони гривеь субвенцій на соціально-економічний розвиток, профінансувавши понад тисячу об’єктів та заходів у різних областях України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 891-р на Хмельниччині державні гроші дісталися обласному бюджету, а також бюджетам колишніх Шепетівського, Славутського та Полонського районів(190 виборчий округ), бюджетам Гуменецької сільської, Новоушицької селищної, Староушицької селищної громад, бюджетам Кам’янець-Подільського району та міста Кам’янця-Подільського (193 виборчий округ), бюджетам Білогірського, Ізяславського, Красилівського, Теофіпольського районів, бюджету Антонінської селищної та Нетішинської міської громад (189 виборчий округ). Загалом було профінансовано понад 30 об’єктів на загальну суму майже 41 мільйон гривень.

Проте відповідно до інформації на сайті Кабміну, окрім коштів на соціально-економічний розвиток, область отримувала гроші й на інші потреби.  З-поміж яких:

  • освітні й дотичні до них (на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа»; на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів»; на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами; на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти; на закупівлю засобів захисту учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час карантину);
  • соціальні (на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження; на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їхніх сімей; на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України; на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав; на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей; на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України);
  • медичні й дотичні до них (на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я, на реалізацію проектів з реконструкції, капітального ремонту приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров’я у госпітальних округах; на здійснення доплат медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з COVID-19; на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я; на забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з COVID-19; на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я; на забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19; для забезпечення опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах медичним обладнанням).

Кошти субвенції також дісталися місту Хмельницькому на будівництво Палацу спорту по вулиці Прибузькій.

І чи не про кожну  субвенцію мешканці області могли дізнатися із соцмереж – зі сторінок нардепів-мажоритарників та політичних партій. Як правило, про надходження в регіон державних грошей повідомляли представники пропрезидентської політичної партії «Слуга народу».

Нардепи: одні «залучали», інші нарікали

Для початку треба нагадати, що сім мажоритарних округів Хмельниччини в парламенті дев’ятого скликання представляють чотири народні депутати від фракції партії «Слуга народу» (Микола Стефанчук, ВО №187; Олена Копанчук, ВО №189; Олексій Жмеренецький, ВО №190; Ігор Марчук, ВО №193) та троє обранців з депутатської групи «Партія «За майбутнє» (Сергій Лабазюк, ВО №188; Віктор Бондар, ВО №191; Олександр Герега, ВО №192). Субвенція на соціально-економічний розвиток, як уже йшлося вище, на Хмельниччині дісталася трьом округам із семи – 189, 190 та 193.

І саме нардепи від провладної політичної сили найчастіше згадували про субвенції на своїх сторінках у соцмережах.

Хоч на округ нардепа Миколи СтефанчукаКабмін минулого року не виділив субвенції безпосередньо на соціально-економічний розвиток, проте цієї теми депутат увагою не оминав. На своїй публічній сторінці в фейсбуці він переважно поширював дописи про розподіл державних грошей зі сторінки обласного партійного осередку: про ремонт дороги в Летичівському районі за рахунок коштів з державного бюджету, про освітню субвенцію для шкіл Ярмолинеччини, гроші на спортмайданчик у Волочиську, на “Нову українську школу” в місті Кам’янець-Подільський, поліпшення житлових умов військовослужбовцям, створення центрів професійно-технічної освіти тощо.

Ще одна представниця Хмельниччини у парламенті від провладної фракції Олена Копанчук поширювала допис Ізяславської РДА, у якому схвально відгукувалися про роботу депутатки: «Так, за  її (Олени Копанчук. – Авт.) сприяння за рахунок коштів субвенції Державного бюджету України місцевим бюджетам для соціально-економічного розвитку територій для КНП «Ізяславська центральна районна лікарня» було придбано спеціалізований санітарний автомобіль екстреної (швидкої) допомоги та базі FIAT Dolbo  А1 XL Professional вартістю 1,198 млн.грн».

Народна обраниця також повідомляла про виділення коштів на житло для військових Хмельниччини, гроші для місцевих громад у розмірі 1,68 мільярди гривень, в тому числі понад 2 мільйони гривень на заклади та потреби мешканців Красилівщини; про майже 10 мільйонів гривень субвенції на округ; 222 тисяч гривень на школу села Михнів; додаткові кошти на медицину.

До слова, відповідно до інформації Громадянської мережі ОПОРА округ Олени Копанчук увійшов у ТОП-12 округів, яким минулого року дісталося найбільше субвенцій на соціально-економічний розвиток: тоді уряд виділив фінансування на 18 об’єктів у 189-у виборчому окрузі на Хмельниччині.

Нардеп Олексій Жмеренецький про своє несхвалення піару парламентарів на темі залучення державних субвенцій на округи говорив ще в статусі кандидата.«Не депутат будує дороги, не депутат будує школи. Це будується за гроші платників податків, за гроші самих же людей… Як можна дякувати депутату-мажоритарнику за те, що держава профінансувала дорогу? Депутат не має жодного відношення до цього», – зазначав напередодні парламентських виборів майбутній народний депутат.

Водночас наразі депутат не забуває інформувати своїх виборців про кошти, які надходять на округ. Так, на своїй публічній сторінці в соцмережі “Фейсбук” у 2020 році він згадував, що спільно із обласною адміністрацією та Міністерством регіонального розвитку працював над залученням коштів за рахунок соціально-економічної субвенції на медицину округу; повідомляв про можливість завершення будівництва школи у Новолабуні Полонської громади за рахунок субвенції з державного бюджету; писав про гроші з субвенції на соціально-економічний розвиток для Шепетівської центральної районної лікарні та кошти на обладнання для Полонської центральної районної лікарні; поширював посилання на інформацію про фінансування створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти; детально розповідав, скільки коштів отримають об’єкти його округу за рахунок субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів.

«Кошти цьогорічної держсубвенції, враховуючи важливість медицини, згідно з особистим баченням та з узгодженням органів місцевого самоврядування прийняли рішення спрямувати саме на лікарні округу. Тому за моїм дорученням помічниця Інна Тимощук ще навесні зібрала всю необхідну інформацію про потреби від головних лікарів Шепетівки, Славути і Полонного. Ці подання ми відстояли на рівні області та Кабміну і нарешті перемога – Кабмін затвердив субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», – розповідав нардеп у липні минулого року.

Крім того, він сповіщав своїх виборців про гроші на славутську медицину:«Я, як депутат мажоритарник, працював над розподілом 10 мільйонів гривень субвенції на окрузі. Через проблеми саме в медичній сфері та загрозі Covid-19 вирішили розподілити кошти між центральними районними лікарнями нашого краю».

Народний депутат Ігор Марчук теж тему субвенцій не ігнорував. Парламентар поширював допис Староушицької громади щодо реконструкції спортивного майданчика в селі Грушка, на що «були виділені кошти субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток окремих територій у сумі 1 мільйон 700 тисяч гривень»; повідомляв про 571 мільйон гривень субвенції в регіони для забезпечення киснем ліжок в опорних лікарнях, зокрема про 3,066 мільйона гривень для Кам’янець-Подільської міської та районної лікарень.

Натомість зовсім по-іншому висловлювалися на тему субвенцій представники депутатської групи «Партія «За майбутнє» – Олександр Герега, Віктор Бондар та Сергій Лабазюк. Тут не зайве нагадати, що усі троє представляють свої округи в парламенті уже третю каденцію поспіль і зазвичай активно хизувалися «залученими» коштами. Та у 2020 році риторика депутатів змінилася.

Якщо на партійній сторінці політичної сили Олександра Гереги«За конкретні справи» згадували гроші нібито залучені нардепом і його командою в попередні роки, то сам нардеп на своїй сторінці обурювався зміненим принципом розподілу субвенцій:

«Вже третю каденцію поспіль я залучаю кошти на розвиток свого округу та усієї Хмельниччини, відновлено сотні об`єктів соціального значення і я обурений тим фактом, що такі необхідні кошти зараз розподіляються згідно політичних мандатів! Кошти, на які заслуговують усі українці, отримали лише депутати від партії «Слуга Народу»‼ Сьогодні наша депутатська група «Партія «За Майбутнє», яка складається з 24 депутатів мажоритарників і представляє у Верховній Раді інтереси 4 млн. українців! звернулась до Президента України стосовно нечесного розподілення коштів на соціально – економічний розвиток! Ми вимагаємо врахувати інтереси усіх українців і не розділяти Україну на політичні партії!» – такий допис розмістив парламентар на своїй сторінці в фейсбуці у липні 2020 року.

Про «партійний» принцип розподілу коштів на соціально-економічний розвиток регіонів зазначав і Віктор Бондар, який є співголовою депутатської групи «Партія «За майбутнє» у Верховній Раді. На своїй сторінці в соцмережі він опублікував три відео, у яких звинувачує уряд в «нарізанні коштів» лише на округи, від яких обрано представників партії «Слуга народу», і вимагав рівного розподілу грошей та оприлюднення інформації. В одному з відео у відповідь нардепу прем’єр-міністр Денис Шмигаль заперечує звинувачення й говорить, що формула розподілу передбачає пропорційне і рівномірне розподілення коштів по областях.

Що стосується нардепа Сергія Лабазюка, то він здебільшого говорив про свої пропозиції із впровадження програм субвенцій. Таку інформацію поширювали на сторінці обласного осередку партії «За майбутнє».

Партії про субвенції: звітують, обіцяють, згадують кращі часи

Як і у випадку з нардепами, минулого року дописи на тему субвенцій, як правило, можна було побачити на сторінці обласної організації партії «Слуга народу» Йшлося про 571 мільйон гривень субвенції на регіони для забезпечення киснем ліжок в опорних лікарнях, де приймають хворих на коронавірусну інфекцію COVID-19; кошти на будівництво амбулаторії в Ізяславському районі та інфекційного відділення лікарні в Славуті; реалізацію в області програми «Велике будівництво» (дороги, спортмайданчик у Волочиську); освітню субвенцію для підвищення зарплат вчителям та для придбання меблів та обладнання в школи Ярмолинеччини; субвенцію на створення центрів сучасної професійної освіти обіцянку сприяти виділенню коштів на добудову Палацу спорту в Хмельницькому та 80 мільйонів гривень, уже виділених для цієї мети; 1,7 мільярда гривень на розвиток регіонів; про кошти для грошової компенсації для покращення житлових умов українським військовим; 1,8 мільйона гривень державної субвенції на «Нову українську школу» в Кам’янці-Подільському; понад 683 мільйонів гривень державного фінансування на ремонт доріг в області; 96 млн грн медичної субвенції для регіону.

На сторінці обласного осередку партії «За майбутнє» субвенції згадують у коментарі нардепа Сергія Лабазюка щодо Державного бюджету України на 2021 рік. Тему розподілу субвенцій активно використовують напередодні місцевих виборів: 10 і 12 жовтня 2020 року в дописах про зустрічі нардепа і кандидатів від партії з виборцями напередодні місцевих виборів (йшлося про обмеження субвенцій для громад владою); про потребу в державних грошах для оснащення медичних закладів області говорив кандидат до обласної ради Андрій Кланца; у цей період повідомляли й про пропозиції Сергія Лабазюк впровадити низку програм субвенцій у Держбюджеті-2021, зокрема для поліпшення інфраструктури в громадах, в галузі професійної освіти, для ремонтів шкіл та садочків.

Партія представника депутатської групи «Партія «За майбутнє» про субвенцію на своїй сторінці згадувала в грудні минулого року, коли повідомляла, що доклала всіх зусиль для виділення субвенції з державного бюджету на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості.

«Зусиллями наших депутатів 13 новеньких службових авто для сімейних лікарів сільських амбулаторій Хмельниччини відправляються в Городоцьку, Смотрицьку, Дунаєвецьку, Антонінське, Новоушицьку, Теофіпольську, Чемеровецьку, Грицівську, Шепетівську та Ярмолинецьку ОТГ», – писали партійці.

Нагадували підписникам і про свої давні заслуги із «залучення коштів»: згадували про кошти на терапевтичне відділення лікарні у Городку, виділені «за сприяння народного депутата України Олександра Гереги та усієї команди «За конкретні справи», гроші на відновлення та реставрацію будинку культури, «залучені в Корчівську сільську раду Красилівського району за сприяння народного депутата України Олександра Гереги та команди «За конкретні справи» ще в 2017 році.

Що стосується інших активних в області політичних сил, то про субвенції на регіон вони писали нейтрально або ж взагалі цю тему не порушували.

Що далі?

Незважаючи на переваги порядку розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток, що діяв минулого року, важко не помітити, що нівелювати медійну складову виділення державних грошей, все ж не вдалося. На Хмельниччині нардепи від «Слуги народу» систематично інформували виборців про субвенції, при цьому нерідко акцентуючи на власній ролі чи подаючи це як досягнення однієї політичної сили.

Водночас з депутатських сторінок зникли численні дописи про дрібні проєкти, які начебто вдалося профінансувати з державного бюджету за сприяння обранців, адже змінений порядок не передбачав фінансування таких потреб.

Однак, попри схвальні оцінки громадськості, на початку лютого 2021 року порядок розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток фактично скасовано. Відповідно до нових умов надання субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій головним розпорядником коштів знову став Мінфін, більше не застосовуватимуть вимогу про пропорційний розподіл коштів між регіонами відповідно до кількості населення, а на які об’єкти й заходи надавати субвенцію, визначатиме підконтрольна депутатам комісія.

Громадянська мережа ОПОРА назвала кроком назад скасування порядку розподілу субвенцій, ухваленого в лютому 2020 року. За словами аналітика організації Анатолія Бондарчука, через те, що остаточне рішення про надання субвенцій тепер прийматиме комісія, яка практично складається з депутатів – членів бюджетного комітету, процес може мати політичне забарвлення.  До того ж нові умови, на відміну від минулорічних, не містять обов’язкової норми про розміщення на об’єктах, виконаних за державні гроші, табличок, які б інформували виборців, що роботи профінансовано коштом платників податків. А це знову дозволить маніпулювати, адже не завжди виборці розуміють походження коштів і сприймають новий об’єкт на окрузі як безпосередню заслугу народного депутата.

«Щоб забезпечити ефективне витрачання бюджетних коштів, розподіл субвенцій має відбуватися за прозорим механізмом і передбачати чіткий спосіб визначення об’єктів, на які спрямовуватимуться гроші. Безумовно, це мають бути і консультації з мешканцями територій, і комунікація з місцевою владою. Наразі такого механізму немає»,– констатує Анатолій Бондарчук.

Щодо використання бюджетних коштів у медійних та агітаційних цілях з боку народних депутатів та політичних партій, то, на думку аналітика, саме прозорий і зрозумілий  розподіл субвенцій допоможе вирішити проблему.

Та поки що можемо лише сподіватися, що в Україні колись таки запрацює на повну силу механізм розподілу державних коштів, коли кожен виборець розумітиме причини фінансування певних об’єктів чи заходів і не вбачатиме в цьому лише заслуги нардепа-месії чи політичної сили.

Оксана Банкова

Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Вперше опубліковано на сайті ГО “Жіночий Антикорупційний Рух

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне