У Городоцькому краєзнавчому музеї цілодобово підтримується стала температура — 22 градуси тепла. Все — завдяки енергоощадним газовим котлам, розповідає виконувачка обов’язків директора музею Наталія Гоцуляк.
“Продумано все настільки, що котли набирають відповідну температуру для того, щоб вона підтримувалася в приміщенні”, — розповідає Наталія Гоцуляк.
За її словами, при цьому музей платить за комунальні менше, ніж інші.
“Ми споживаємо вдвічі менше кубів газу, ніж інші, аналогічні, приміщення”, — каже жінка.
Крім котлів, які дозволяють економити, при будівництві використані й енергоефективні будматеріали, каже заступник начальника Городоцького відділу культури Сергій Щур.
“У нас використовуються і обігрів підлоги, і сучасні батареї якісних виробників, і все воно дає хороший результат зимою”, — говорить Сергій Щур.
Якщо городоцький музей це споруда нова, 2018-го року, яку проектували з урахуванням енергоощадних технологій. То у Чемеровецькій громаді шляхи енергоощадності шукали впродовж трьох років. І таки — знайшли, каже селищний голова Олександр Собань. За його словами, всі комунальні заклади громади в новому опалювальному сезоні працюватимуть на твердому паливі.
“Ми, фактично в усіх наших соціальних установах зробили паралельно до газових котелень — твердопаливні котельні. Якщо вигідно буде опалювати газом, ми легко перейдемо на газ, перекривши крани”, — додає Олександр Собань.
Твердопаливний котел встановили в Чемеровецькій лікарні. Він — українського виробництва, коштував бюджету громади 860 тисяч гривень, розповідає інженер-монтажник Артем Малишин.
Директор лікарні Іван Лаврент’єв каже: на обігрів 11-ти тисяч квадратних метрів площ 11-ти корпусів лікарні в рік витрачали — до п’яти мільйонів гривень.
Новий твердопаливний котел для опалення, облаштований на території Чемеровецької багатопрофільної лікарні. Фото: Суспільне Хмельницький
“Нам на опалювальний сезон на рік потрібно 1300 кубометрів дров. Ми очікуємо рентабельність від того, що ми зараз робимо 35-40 відсотків”, — говорить Іван Лаврент’єв.
Закінчують монтаж твердопаливного котла і в Летавському ліцеї. Його директорка Валентина Калуцька каже: наданих лімітів на газ не завжди вистачало, тому економили.
Коли буде потреба в заощадливості, вмикатимуть котельню на дровах ще на трьох місцевих об’єктах укупі: у дитячому садку, лікарні й старостаті, додає староста села Володимир Бучківський.
“Якщо взяти подобово, то десь приблизно йшло сто кубічних метрів газу. По собівартості взяти по 18 гривень куб, то це десь в місяць йшло 54 тисячі гривень. По економії твердопаливного котла, то можна сказати, що вони вдвічі менше по коштах. І більша віддача тепла”, — переконаний Володимир Бучківський.
“Є багато чого такого, що ми вирізаємо, наводячи порядок в населених пунктах, і, наприклад, ми на садочки фактично взагалі не купляємо палива. Ми прораховували, що десь 40 відсотків економічно вигідніше буде”, — каже Олександр Собань.
Із його слів, за гроші з бюджету громади купують дрова переселенцям, які мешкають в приватному секторі, самотнім літнім жителям, а родинам загиблих захисників надають гроші на закупівлю. Такі ініціативи рекомендовані і обласною програмою підготовки до опалювального сезону. Крім того, нею передбачені й інші заходи, каже перший заступник начальника обласної військової адміністрації Сергій Тюрін
“Обласні заклади комунальної власності отримають 32 мільйони на утеплення, на ремонт систем водопостачання, опалення, для заміни вікон і дверей. Усе задля того, щоб можна було якомога ефективніше зберігати в приміщеннях тепло”, — стверджує Сергій Тюрін.
За його словами, 32 мільйони — гроші з обласного бюджету, ще 167 — з місцевих бюджетів територіальних громад.
