Хмельницький посів 21 місце у рейтингу українських обласних центрів за кількістю водіїв, що пристібаються пасками безпеки. Тільки 14,4% пристебнутих водіїв у Хмельницькому – такі результати всеукраїнського дослідження, проведеного ГО “Vision Zero” та Центром демократії та верховенства права в рамках кампанії “За безпечні дороги”. Інформує НГП.

За словами експертів, для того, щоб покращити ситуацію, потрібно підвищити відповідальність за ігнорування ременів безпеки, яка сьогодні становить 51 грн, посилити контрольз боку поліції та проводити систематичні інформаційно-просвітницькі кампанії.

Кампанія “За безпечні дороги” проводила дослідження упродовж осені 2019 року у 22 обласних центрах, а також Сєвєродонецьку та Маріуполі. Учасники кампанії перевірили 31 тис. 501 водіїв. Його метою було визначити, який відсоток водіїв в Україні насправді користується ременями безпеки та чи змінився він за попередній рік.

За даними дослідження, лідером рейтингу став Київ – у столиці ременями безпеки користуються 51% водіїв. До топ-5 також увійшли Черкаси (40%), Львів (37%), Чернівці (34%) та Чернігів (33%).

Однак у більшості досліджених міст рівень пристібання є вкрай низьким і не досягає навіть 30%. Найгіршими є показники у Маріуполі, Сєвєродонецьку та Кропивницькому – тут ремені безпеки ігнорують понад 85% водіїв.

“Рівень користування ременями безпеки не змінився у порівнянні з минулим роком через те, що штраф й досі залишається 51 гривень. Депутати минулого скликання двічі провалили законопроект про підвищення штрафу, спочатку у грудні 2018-го і потім у червні 2019-го. Розраховуємо, що новий парламент, виправить цю помилку та ухвалить зміни в законодавстві, які дозволять зберегти життя та здоров’я українців” – наголосив директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко.

Як відомо, у 2018 році кампанія “За безпечні дороги” ініціювала законопроєкт №8492, який передбачав збільшення штрафу за ігнорування пасків безпеки з 51 до 850 гривень. Законопроєкт спричинив публічну дискусію про важливість ременів безпеки, наслідком якої стало суттєве зростання рівня пристібання. Однак Верховна Рада попереднього скликання не ухвалила законопроєкт у другому читанні, а потім не змогла розглянути аналогічний проєкт №10131, поданий повторно.