До Красилівського районного суду звернулася жителька одного із сіл Красилівського району із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання заповіту недійсним. Про це інформує прес-служба Хмельницького апеляційного суду. 

Позивачка пояснила: 13 травня 2015 року її двоюрідна тітка, яку вона доглядала, склала на неї заповіт. Та вже 14 вересня того ж року переписала його на ім’я свого співмешканця, який після смерті жінки у 2017 році прийняв спадщину. Через рік помер і він. Відтак спадкоємцем став його брат.

Жінка переконана, що заповіт тітки слід визнати недійсним. Позаяк вона написала його під тиском свого співмешканця. Стверджувала, що той погрожував і їй, у разі оскарження заповіту. Психологічний примус і погрози вважає «об’єктивними, непереборними та істотними труднощами, які заважали вчиняти дії щодо оспорювання заповіту та прийняття спадщини».

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Посилаючись на те, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки без поважних причин і заперечили про насильство чи погрози.

Жоден із допитаних у суді свідків також не підтвердив, що заповіт спадкодавиця писала під примусом та що співмешканець вчиняв щодо неї насильство.

На думку суду, позивачка не довела, що існували поважні причини вчасно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Оскільки її вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають, вона є такою, що не прийняла спадщину. Відтак, жінка є неналежним позивачем за позовними вимогами про визнання заповіту тітки на користь свого співмешканця недійсним.

Красилівський районний суд постановив: у позові про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання заповіту недійсним позивачці відмовити. Рішення ще не набрало законної сили і може бути оскаржене до апеляційного суду.

Довідково

 Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина 1 статті 1272 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Частина 2 статті 1257 ЦК України встановлює, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним (частина 3 статті 1254 ЦК України)