Як через комунальне підприємство продовжують забудовувати комерційним житлом

Фото: https://zhar.org.ua/

Міські комунальні підприємства. Що ми про них знаємо? Та практично нічого. Ні, є звичайно ті, до яких ми періодично звертаємося з побутовими проблемами. Або ті, з роботою яких ми стикаємося в повсякденному житті. Але переважна більшість хмельницьких КПшок для пересічного громадянина – справжня terra incognita.

Власне, ось ця непублічність окремих комунальних підприємств в сумі з певними їхніми повноваженнями часом дає доволі сумнівний результат. Вивчаючи мультивсесвіт хмельницьких КПшок, ми особливу увагу звернули на одну з них. Бо схоже, що вона слугує ширмою для масової роздачі дорогої хмельницької землі для нечужих місцевій владі забудовників.

“Тримайся міцно моє КП”

“Хмельницькбудзамовник”. Колись потужне комунальне підприємство, яке займалося будівництвом, нині переживає не кращі часи. 2020-й КП закінчило з “мінусом” у 336 тисяч гривень. Штат з 300 працівників зменшився до 22-х, 14 з яких працюють з погодинною оплатою. Та і з будівництвом КП вже давно “зав’язало”, осівши на дрібних підрядах з ремонту прибудинкових територій.

Втім, в.о директора “Хмельницькбудзамовника” Олександр Бондар, не зважаючи на ситуацію, налаштований оптимістично: “Я взяв молоду дівчину на напрямок закупівлі. Розбираємось. Навіть пробуємо. Є успішні результати по управлінню ЖКГ”. При цьому директор визнає – підприємство наразі живе на кошти, які отримує за виконання для міста підрядів.

Підприємство ніби хоче й будувати, але за словами мера міста Олександра Симчишина – це практично нереально в нинішніх умовах:

“Комунальне підприємство не конкурентне і з приватними забудовниками, і з гаражними кооперативами – це я маю на увазі нинішні житлово-будівельні кооперативи. Тому що  комунальне підприємство зобов’язане показувати і білу зарплату, і всіх оформити, і всі податки сплатити. Ми його витягнули. Воно живе. Це моя позиція, що комунальне підприємство по будівництву має бути. Нині воно займається ремонтами, пробує займатись виробництвом прогумованого покриття. Ми тримаємо його на плаву, бо рано чи пізно закінчиться ера гаражних забудовників. Загалом сюди потрібен якісний керівник”.

Може здатися, що місто “витягує” збиткове комунальне підприємство виключно через його суттєвий потенціал. Який, можливо, колись в далекому майбутньому буде реалізовано. Втім, в нас є власна версія цієї підтримки. На комунальному підприємстві “висіло” і “висить” ряд земельних ділянок в дуже привабливих для забудовників куточках міста. Ці ділянки могли б продаватися через відкриті й чесні аукціони, на яких бізнес повинен був би конкурувати за право щось на них будувати. Але ж для чого так ускладнювати життя бізнесу, правда?

Роздача для своїх

Виявляється, обійти процедуру аукціонів не надто складно. Для цього потрібно потенційно цікаві для інвесторів земельні ділянки розподілити між комунальними підприємствами і структурними підрозділами, надаючи їх в постійне користування з призначенням “для будівництва багатоквартирних будинків”. Далі ці комунальні підприємства і структурні підрозділи вже самостійно можуть знаходити інвесторів, заключати з ними договори і передавати отримані ділянки для забудови в обмін на якийсь відсоток майбутньої житлової площі.

Одним з таких підприємств і стало “Хмельницькбудзамовник”. На балансі підприємства – 15,6 гектарів комунальної землі, три чверті якої вже роздали бізнесменам, які, за іронією долі, паралельно є місцевими депутатами. Фантастичний збіг, правда?

Ну і ось перший приклад. Березень 2015-го. “Хмельницькбудзамовник” б’є по руках з приватною фірмою “Діта”, яка отримує від КП 2,12 гектари для будівництва котеджів для себе і трансформаторної підстанції для міста. Вас теж бентежить якась не дуже ринкова пропорція цього договору?

Більше того, фірма вже звела 6 будинків першої черги на цих двох гектарах і планує будувати далі – ще 42 таунхауси. А як там справи з підстанцією? Ну, вона нібито збудована, але, за словами керівника комунального підприємства – досі не передана на баланс КП.

Цей кейс дратує навіть міського голову. Олександр Симчишин каже – це прямо таки кричущий факт заниження вартості робіт. Але при цьому нічого вдіяти він нібито не може:

“Я ще не був мером і голосував проти цього рішення. Там взагалі жах – два гектари віддали за трансформаторну будку. Вплинути на забудовника ми не можемо ніяк. Виходить будується елітне житло, а місту – нічого”.

Кому належить ПФ “Діта”? Михайлу Кіперману – колишньому депутату Хмельницької міської ради. Несподівано, правда? Земля під забудову отримана якраз в період депутатства.

В “Діти” була ще одна спроба через “Хмельницькбудзамовник” отримати земельну ділянку під будівництво третьої черги багатоквартирного житлового будівництва на Інститутській, 6/4 В. Правда мешканці будинку, до якого планувалась добудова виступили проти такої ініціативи забудовника і через суд домоглися зупинки цього будівництва.

Так, наступний приклад. 2011-й.  “Хмельницькбудзамовник” планує забудувати дві ділянки загальною площею 2,65 гектара на Панаса Мирного 16/1. Але між “планувати” і “зробити” утворилася прірва.

“Ми почали готувати ділянки, розгортати їх на Панаса Мирного 16/1, дороги прокладати… Але тоді вже у підприємства було сутужно з грошима. Об’єктів майже не було. Так там все і зупинилось”, – пригадує в.о. директора КП “Хмельницькбудзамовник” Олександр Бондар. 

Тож, у 2015-му КП укладає два договори з ТОВ «Інтер-світ». Підприємство отримало право будувати тут житло, а в обмін на землю і це право мало б віддати місту по 3% площ квартир і “комерції” плюс 250 тисяч гривень за користування землею. Все це КПшка мала отримати до 1 січня 2019-го – це фінальна дата передачі майнових прав.

Вже після цієї дати плани забудовника змінилися і стали масштабнішими. І житлової, і комерційної нерухомості в його об’єкті мало стати більше. Це мало б означати, що більше має отримати і місто. За нашими підрахунками мало б йтися про 21 квартиру і під 300 квадратів “комерції”.

Наскільки це вигідно для міста? Ми не хочемо перетворювати історію на олімпіаду з математики, але дуже грубі й загальні розрахунки нам все ж необхідні. Ринкова вартість цієї землі зараз – приблизно 28 мільйонів гривень, принаймні так нарахував експерт з продажу нерухомості, а середня вартість квадратного метра житла у Хмельницькому складає 15 тисяч гривень. Місто могло б (чому саме “могло б” – зрозумієте далі) отримати квартир десь на 21 мільйон гривень, плюс “комерція” – ще під 5 мільйонів. Виглядає, що місто в таких розрахунках не дуже виграє, але аукціон ще проводити треба, а тут вже здавалося б готовий інвестор. Для якого цей процес виглядає ще вигіднішим, адже собівартість будівництва нижча за ринкову (що логічно). За даними Мінрегіонбуду, нині у Хмельницькій області собівартість будівництва одного квадрату житла коштує 13 900 гривень.

Але і це не найважливіше. Є велика різниця між обіцянками і реальністю. Так ось, провівши аукціон і продавши ділянку на торгах, місто мало шанс швидко отримати навіть більшу суму, адже учасники конкурували б між собою за право будувати на ділянці. Але комунальники вирішили інакше і тепер… живуть обіцянками. Бо за весь час з моменту підписання двох угод на баланс КП передали зі згаданого об’єкту лише 5 квартир плюс ще одну, але вже в зовсім іншому об’єктів. Це 350 квадратних метрів житла і цю інформацію нам підтвердив сам в.о. директора комунального підприємства. Чи буде решта обіцяного? Інформації про це поки немає. І ось тут програш міста виглядає очевидним. Коли буде решта? Чи буде вона? Чи буде вона саме в цьому об’єкті, а не в якомусь іншому, дешевшому? Виглядає так, що ці питання стають риторичними. Але різниця між вирученими з продажу на аукціоні коштами сьогодні і “обіцяними квартирами” колись – разюча.

А, до слова, хто цей забудовник? Власником “Інтер-світ” є інша фірма ТОВ “СК Інвест Груп”, а вже нею володіє депутат Хмельницької міської ради від ВО “Батьківщина” Олександр Скочеляс. Знову депутат. Прямо тенденція якась.

СКРІН “Схеми забудови із перших МУО”

В наступному році комунальники підписалися ще й з компанією “Єврооптторг-Плюс”. Підприємство отримало право забудувати ділянку в самісінькому центрі міста – на Проскурівського підпілля, 111, а взамін зголосились віддати місту 8% площ квартир, але не квартирами, а грошима – в розрахунку 7 000 гривень квадратний метр “за послуги по організації спорудження об’єкту”. Будинок вже готовий, це ЖК «Проскурів» на 63 квартири з метражами від 38 до 80 квадратів. Відповідно, комунальному підприємству мали б віддати орієнтовно під 2 мільйони гривень. Це за будівництво в самісінькому центрі міста. Що таке 2 мільйони гривень? Ну, наприклад, одна двокімнатна квартира в Києві не в центральному районі.

Скріншот схеми із містобудівного розрахунку та зображення будинку на сайті продажу

Кому належить  “Єврооптторг-плюс”? Тій же фірмі ТОВ “СК Інвест Груп” депутата Хмельницької міської ради від ВО “Батьківщина” Олександра Скочеляса.

Є ще один хороший приклад.  Старокостянтинівське шосе, 7/2-А. Тут має з’явитися новий мікрорайон, сюди вже прокладають дорогу. 1,4 гектари тут “Хмельницькбудзамовник” отримав у постійне користування у березні 2017 року, коли міська рада погодила підприємству проєкт землеустрою з традиційним цільовим призначенням для зведення багатоквартирного житлового будинку. Що з цією землею? Довго в комунальників вона не пробула, бо ті підписали договір спільної забудови із ТОВ «Платинумбуд». За умовами договору “Хмельницькбудзамовник” отримає 5% від всієї площі квартир та нежитлових приміщень. Втім, поки невідомо скільки ж насправді квадратних метрів житла чи комерції тут буде зведено. Та й не про це зараз і йдеться.

Скріншот публічної кадастрової карти

“Не бачу проблем тут. Так, мав би проводитись конкурс, за виключенням якщо тут є договір про спільну забудову. А він тут є. Я за договори спільної забудови, щоб комунальне підприємство могло залучатись до будівельних робіт. У них є працівники, які можуть виконувати різні роботи. Підприємство буде працювати”, – пояснює свою позицію мер.

Така позиція має право на існування. Але Олександр Симчишин не розповідає про одну важливу деталь. Співвласником ТОВ “Платинумбуд” є Руслан Лещишинколишній радник Симчишина, а нині депутат обласної ради від політичної партії “Команда Симчишина”.

Як виконуються ці угоди між комунальним підприємством та інвесторами-забудовниками? М’яко кажучи, не дуже активно. Принаймні, як стверджує директор КП “Хмельницькбудзамовник”, підприємство станом на зараз отримало майнові права лише на шість квартир – ті самі, про які ми згадали вище – по всім діючим договорам. Що  це значить? Підприємство по факту ними ще не володіє, їхнє право зафіксовано лише на папері.

Висновок з цієї історії дуже простий. Якщо міській владі байдуже, то вона знаходить тисячу і одне пояснення цій байдужості. Аргументи в стилі “в нас не вистачає ресурсів”, “це не наші повноваження”, “на жаль, ми не можемо виправити ситуацію” ми чули тисячі разів. Але якщо ця ж міська влада зацікавлена в чомусь, то вона раптово знаходить в собі сили тримати на плаву навіть збиткове підприємство. Ні, саме підприємство, ймовірно, нікого не цікавить. А от можливість виводити через нього землю для депутатського оточення – без аукціонів і головного болю – вже значно цікавіша. І прибутковіша. Не для міста, правда…

Альона Береза, Марія Турчина

Матеріал створено в рамках проєкту “Лабораторія викриттів 3.0”. Проєкт реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.

Вперше опубліковано на сайті ГО “Жіночий Антикорупційний Рух

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне