Як хмельницькі лікарні витрачали кошти на боротьбу з COVID-19

Як хмельницькі лікарні витрачали кошти на боротьбу з COVID-19
Фото: Фото: ілюстративне shutterstock.com

У березні уряд своєю постановою спростив правила публічних закупівель – ніяких тобі відкритих торгів між постачальниками. Звіт про договір і се ля ві. Такі нововведення стосувались виключно вузького переліку робіт, товарів та послуг, які потрібні для боротьби з поширенням коронавірусу. Тобто не чекати, поки МОЗ зробить централізовану закупівлю для всіх, а потім все це поділить, а купувати вже і готуватись до пандемії на місцях в залежності від потреби конкретного медзакладу.

У рамках проєкту «РозCORONовані закупівлі: Вінниця, Хмельницький, Тернопіль» ми проаналізували як гроші на боротьбу з коронавірусом витрачали опорні лікарні на Хмельниччині: Шепетівська, Славутська, Дунаєвецька центральні районні лікарні, а також Хмельницька міська інфекційна лікарня. З березня по липень ці медустанови оприлюднили 159 звітів  з позначкою COVID-2019 на загальну суму 14,3 мільйона гривень. І традиційно – без помилок не минулось. Однак, деякі з них потягнули додаткові витрати на загальну суму понад 258 тисяч гривень.

Славутська ЦРЛ переплатила 55 тисяч гривень

З 15 березня по 1 серпня КП “Славутська центральна районна лікарня ім. Ф.М. Михайлова” отримала з місцевих бюджетів 309,5 тисяч гривень для заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19. Водночас з цієї суми витратили трохи більше  297 тисяч гривень на закупівлю необхідних медзасобів.  За кошти Національної служби здоров’я України Славутська ЦРЛ придбала засобів на загальну суму 5,011 млн.грн.

Загалом до усіх закупівель славутські медики оприлюднили відповідні пункти річного плану, і вчасно опублікували.

Та не може бути все ідеально. Так, під позначкою COVID-2019 примудрились купити те, чого немає у постанові КМУ №225. Зокрема в урядовому переліку немає бинта.

Наприклад, купили півтори тисячі медичних засобів на 8 653 гривень. І лише з договору стає зрозуміло, що це за секретні медзасоби – системи для вливання інфузійних розчинів. І знову ж, жодних технічних характеристик, щоб розуміти, які вони мають бути.

Але якщо розібратись із попередньою закупівлею можна завдяки договору, то 15 травня Славутська ЦРЛ придбала на 58 тисяч захисних костюмів і не оприлюднила договір. Такі закупівлі є найбільш цікавими для громадськості, оскільки замовники, зазвичай, не оприлюднюють документи саме у підозрілих закупівлях.

Скріншот із сайту DOZORRO

З 23 березня 2020 року діє Постанова КМУ №224, яка звільняє продавців від сплати вказаного податку за відповідні товари. І таких договорів, укладених з ПДВ з березня по червень у Славутській ЦРЛ було 10. Таким чином по цим договорам замовник сплатив 55 тисяч гривень податку на додану вартість.  Зокрема контролюючі органи трактують такі договори, як безпідставне завищення ціни, яке призводить до зайвих витрат замовників та необґрунтованих прибутків постачальників, що у свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів. До прикладу, прокуратура Хмельницької області досить активно взялась за закупівлі із ПДВ та вже повернула 375 тисяч гривень. То чи дійсно це було порушення – із документів, які оприлюднені на Prozorro, перевірити неможливо. Водночас зазначимо, що за 55 тисяч гривень можна придбати, до прикладу, майже 30 безконтактних термометрів чи більше тисячі респіраторів FFP3.

Водночас юрист Мирослава Примак наголошує, що встановлювати факти порушення може Держаудитслужба, як і перевірити, чи не було закуплено товарів, що звільнені від сплати ПДВ.

Відповідно до нових вимог законодавства, закупівлями (в тому числі з відміткою COVID) має займатись уповноважена особа, тобто у системі розміщувати всю інформацію, у тому числі і звіт, має уповноважена особа. Логічно, що і цифровий підпис на ці документи мала б накладати ця посадова особа Та це мало б бути так. Однак, у Славутській ЦРЛ у всіх закупівлях зазначено контактною особою Наталію Каминінку, а електронний підпис накладає Віктор Іващук – головний лікар. До речі, у деяких закупівлях в річному плані електронний підпис накладено не вірно.

Шепетівська ЦРЛ – це вам не статистика

Як і сусідня Славутська, Шепетівська ЦРЛ відповідально підійшла до питань закупівель – договори згідно річного плану закупівель і оприлюднені вчасно з відповідними документами (договір, додатки, якщо передбачено).

Але і без витрат за межами дозволеного урядом списку не минулось. Наприклад, шпателі дерев’яні за процедурою про договори COVID-2019 (такий товар ми не знайшли в Переліку, затвердженому постановою КМУ №225). Дерев’яні шпателі купували двічі, другий раз у липні і теж за спрощеною процедурою. Також необґрунтовано застосували процедуру щодо закупівлі послуг з обслуговування та ремонту апарату ШВЛ.

«Неприпустимим є закупівля товару/послуги, якого немає в Переліку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №225 від 20.03.2020 року, за процедурою звітування про коронавірусні закупівлі. Наприклад, якщо говорити про послуги з ремонту та обслуговування апарату ШВЛ (вартість 70,4 тис. грн.), якої немає в згаданому Переліку, то це можна розцінити, як уникнення проведення спрощеної (конкурентної) процедури. За що вже штрафи йдуть від 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян», – коментує юрист Мирослава Примак.

Так само, як і Славутська ЦРЛ, має деякі договори зі сплатою ПДВ. Таких договорів менше – усього 5.

Серед традиційних недопрацювань, які виявились і у Шепетівської ЦРЛ, – це відсутність інформації про кінцевого бенефіціарного власника, про технічні характеристики предмету закупівлі, а також ще не до всіх договорів оприлюднені відповідні звіти про його виконання.

Цікаво, що в липні 2020 року лікарня здійснювала закупівлі за благодійні кошти, тому отримати детальну інформацію про те, чи були проплати, на жаль, неможливо.

Закупівлями із позначкою COVID-19 повинна займатись уповноважена особа, яку своїм наказом призначає керівник установи.  Але в цій лікарні не зрозуміло, хто ж такою особою є, адже накладають то цифровий підпис головного лікаря Валентини Савчук, то підпис самої лікарні,  як от наприклад у закупівлі моніторів, що відбулася 9 квітня 2020 року, то підпис головного лікаря.

На інформаційні запити лікарня відповіді не надала у визначені законодавством строки. А те, що нам вдалось «вибити» вже просто з цікавості, складно назвати відповіддю. Так, медустанова відмовилась повідомити про суми коштів та перелік медзасобів, які лікарня отримала на боротьбу з коронавірусом.

Скріншот відповіді на запит від Шепетівської ЦРЛ

Дунаєвецька ЦРЛ: закупівлі за благодійні кошти та невідомі уповноважені

Як і північні лікарні, Дунаєвецька ЦРЛ усі договори укладала відповідно до розміщених пунктів річного плану, оприлюднювала вчасно і з відповідними Додатками. Але Замовник практично до жодного звіту не зазначає інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та про технічні характеристики предмету закупівлі, як це вимагає законодавство.

Так само, як і Славутська, і Шепетівська центральні районні лікарні є укладені договори з ПДВ. Загалом таких договорів було дев’ять на 5,5 тисяч гривень.

У лікарні закупівлями займались декілька осіб – Валентина Баран, Валерій Кобзар та Тетяна Ярова. Є закупівлі, які планувала та оприлюднювала інформацію одна особа, а є закупівлі, які планувала одна, а інформацію та договір оприлюднювала інша. До прикладу, закупівля дезінфікуючих засобів в липні 2020 року – планувала Баран Валентина, а сам звіт оприлюднював Валерій Кобзар. І тому виникає питання, хто ж у лікарні є уповноваженою особою на здійснення закупівель із позначкою COVID-2019 та чому плануванням та здійсненням деяких закупівель займаються декілька осіб одночасно.

«Замовники повинні пам’ятати, що В Постанові № 225 чітко зазначено, що планувати та проводити закупівлі для запобігання поширенню коронавірусної хвороби має лише Уповноважена особа, а Постанова №224 – звільняє ряд товарів від сплати», – наголошує юрист Мирослава Примак.

На інформаційні запити лікарня відповіді не надала у визначені законодавством строки.

Хмельницька міська інфекційна лікарня не зекономила 190 тисяч гривень

У Хмельницькій області вона є опорною лікарнею першої хвилі, тому від початку поширення COVID-19 в Україні до неї була прикута увага. Саме в цій лікарні до останнього часу стаціонарно лікувалась левова частка хворих на коронавірусну хворобу.

Тож у них було найменше часу для підготовки. Відповідно вже у березні медустанова допустила перші неточності у закупівлях, зокрема не оприлюднила пункти річного плану закупівель, що здійснювались 24 та 25 березня.

Пізніше в березні та квітні Хмельницька інфекційна лікарня придбала фармацевтичну продукцію із ПДВ. Нагадаємо, що це є недотримання положень законодавства, адже більшість препаратів включені до переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість.  Таким чином лікарня сплатила ПДВ на 191 532 грн. А це, доприкладу, три монітори пацієнта, стаціонарний кисневий концентратор чи понад три сотні ізольованих захисних костюмів.

Із 49 звітів, що оприлюднені до липня 2020 року, 23 звітів оприлюднені без додатків, специфікацій та накладних.

На відміну від районних лікарень, Хмельницька міська інфекційна лікарня має єдиного уповноваженого по закупівлям. Однак, і це не врятувало від помилок:

  • не оприлюднення змін до договорів, а лише оприлюднення інформації про те, що ці зміни були;
  • у деяких закупівлях не вірний підпис, що накладався під час створення пунктів Річного плану;
  • у деяких закупівлях відсутня інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, що б могла дозволити визначити, що саме було придбано. До прикладу, закупівлі матраців протипролежневих та ліжок медичних функціональних.

Юристка Мирослава Примак зазначає, що замовники доволі часто припускаються подібних помилок саме з оприлюдненням інформації про закупівлі.

«Якщо не публікувати інформацію про технічні, якісні та інші характеристики запланованого товару/послуги, чи не зазначати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника фірми, з якою уклали угоду (зокрема, щодо договорів, укладених з 16 травня), то можна наразитися на штраф згідно ст. 164-14 КУпАП за неоприлюднення чи порушення порядку оприлюднення відповідної інформації, а це -1700 гривень», – нагадує норми законодавства юристка.

 Також Хмельницька інфекційна лікарня купувала те, що не передбачено Переліком товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України. До прикладу, “Vancomycin”, “Imipenem+Cilastatin”, “Imipenem+Cilastatin” тощо.

З 15 червня по кінець червня 2020 року лікарня закуповувала засоби за кошти міського та обласного бюджетів, менше – за рахунок благодійної допомоги та власного бюджету.

У липні ситуація із оприлюднення інформації щодо закупівель із позначкою COVID-19 дещо краща. Цього місяця на закупівлі лікарня витрачала кошти від власної господарської діяльності.

 

Відсутність публічних торгів, а публікація виключно звітів про результати закупівель, – це можливість для корупційних зловживань. Однак, в умовах пандемії – це заледве не єдиний спосіб швидко реагувати на виклики. Бо інакше довелось би чекати місяцями на необхідні медикаменти та обладнання. А це – людські життя.

У 2014 році волонтери рятували українських військових, а у 2020 – українських медиків.

*Аналіз закупівель здійснювався із березня по липень 2020 року. Дані графіку прораховані виключно по тим закупівлям, які вже мають оприлюднені звіти про виконання.

Зокрема, благодійні кошти становлять значну частину саме у закупівлях Дунаєвецької, Шепетівської центральних районних лікарень. Доволі потужну допомогу отримали і Славутська ЦРЛ та Хмельницька міська інфекційна лікарня. Варто зазначити, що саме благодійники мобілізувались швидше і почали надавати посильну допомогу медустановам, поки розкачувався потужний бюрократичний апарат. То чи дійсно державна система працює належним чином? Чи у нашій країні вже шостий рік відбувається імітація реформ?

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.

#ПрямуємоРазом

#MovingForvardTogether

#розCORONованізакупівлі

 

 

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне