Хмельницький – одне з майже трьох десятків українських міст, де разом з традиційною поліцією громадський порядок охороняють комунальні вартові. Подібні підрозділи можна зустріти, зокрема, у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі. А на Хмельниччині – окрім обласного центру, також у Кам’янці-Подільському та Славуті. Муніципальні дружини (варти, охорони або гвардії) в Україні почали виникати ще понад 20 років тому, багато в чому дублюючи функції силовиків та деколи  перетворюючись на опричників місцевих можновладців.

Хронологія  перевтілень

Історія виникнення парамілітарного утворення  в Хмельницькому сягає 1996 року. Тоді у місті започаткували патрульно-постову службу муніципальної поліції охорони громадського порядку. В статуті формування зазначалося: “муніципальні поліцейські можуть використовувати  не лише радіостанції, а й газові пістолети, балончики, гумові кийки, а також – службових собак і коней”. 24 роки тому наряди муніципальної поліції мали право тимчасово обмежувати права й свободи громадян, доставляти їх в міліцію за вчинення адміністративних порушень, затримувати у громадських місцях нетверезих осіб тощо.  

У 2017 році служба трансформувалася у міське комунальне підприємство “Муніципальна дружина”. Відтоді статут оновлювали тричі. З документу зникли спецзасоби та службові тварини, а діяльність сфокусувалась переважно на сфері благоустрою. Не дарма нині підприємство підпорядковується управлінню житлово-комунального господарства Хмельницької міськради.

Витрати на “дружинників”

Сьогодні тут працює 24 працівники: директор, його заступник, бухгалтер, юрист, діловод, 2 прибиральники службових приміщень та 17 інспекторів. Утримання підприємства щедро фінансується з міського бюджету. За 10 місяців 2020 року на це витратили трішки більше як 3,25 мільйони  гривень. Зокрема, інспектору-дружиннику в квітні тут офіційно були готові платити понад 10,7 тисяч гривень на місяць. Як свідчить надана на запит відомість, у 2020 році дружинникам  на практиці нараховують навіть більші суми.

скріншот відповіді на інформаційний запит

Для порівняння працівникам іншихміських комунальних підприємств пропонують меншу зарплату: озеленювачу КП “Парки і сквери” – 5 тисяч гривень,  машиністу автогрейдера КП “БРЕД” –  8,9 тисяч гривень, електромонтеру з ремонту електроустаткування КП “Південно-Західнітепломережі” – 7,1 тисяч гривень. Заробітну плату в понад 10 тисяч гривень можуть отримати лише деякі фахівці КП  “Хмельницьктеплокомунерго” та “Хмельницькводоканал”.

Директору КП “Муніципальна дружина” Роману Цимбалюку  встановили посадовий оклад 15 тисяч гривень та щоквартальну премію розміром до 150 %  цього окладу. Водночас згідно з наданою на запит інформацією, за 10 місяців  2020 року керівник хмельницьких дружинників заробив майже 267,5 тисяч гривень. За минулий рік його доходи становили майже 240 тисяч, а у 2018 – 136 тисяч гривень зарплати.

Бюджетні гроші йдуть не лише на зарплату. Цьогоріч підприємство придбало формений  одяг на майже 150 тисяч гривень, ще 60 тисяч витратило на послуги з розробки программного забезпечення з автоматичного обдзвону мобільного чи стаціонарного зв’язку. Торік муніципали також закупили форму – на суму понад 120 тисяч гривень. Ще 65 тисяч пішло на нагрудні реєстратори, а понад 500 тисяч гривень – на новенький легковик  Rеnault Duster Techboard 1.6. Водночас, наприклад, комунальне підприємство “Муніципальна телерадіокомпанія “Місто”, утворене у 2002 році,  досі не має свого службового авто, необхідного для роботи знімальних груп.

Чи виконують муніципали свої завдання?

Основне завдання хмельницьких муніципалів – контроль за дотриманням правил благоустрою на території міста Хмельницького, виявлення та припинення торгівлі з рук на вулицях, площах, у дворах, скверах та інших невстановлених для цього місцях контроль за дотриманням розпоряджень міського голови та рішень виконкому.

За перше півріччя 2020 року вони, до прикладу, влаштували більше 20 рейдів містом. Зокрема, у травні навідувалися на хмельницький блошиний ринок, який функціонує в сквері імені І. Франка щонеділі вже понад 20 років. Місцевим продавцям комунальники пророкували ймовірне припинення роботи базару.

Протягом 10 місяців 2020 року  інспектори склали понад 580 протоколів за адміністративні порушення за статтею 152 КУпАП “Порушення держстандартів, норм і правил благоустрою території населених пунктів”. За цими протоколами адміністративна комісія при виконавчому комітеті Хмельницької міськради винесла стільки ж постанов. Найбільша кількість – накладення штрафів на суму майже 90 тисяч гривень за самовільно встановлені  кіоски, павільйони, лавки-автопричепи, відкриті майданчики для харчування тощо. Загальна сума цих штрафів від січня до листопада цього року – понад 270 тисяч гривень. Утім до міського бюджету станом на початок грудня надійшло менше чверті зазначеної суми – 65,1 тисяча гривень.

Пріоритетною діяльністю за перше півріччя 2020 року  для муніципалів стало “інформування громадян  про дотримання карантинних заходів у зв’язку із поширенням коронавірусної інфекції”. Про це повідомив директор  підприємства Роман Цимбалюк у своєму звіті. 

У березні й квітні дружинники спільно з поліцією та представниками Держпродспоживслужби перевіряли, чи закрилися супермаркети та ринки, робили  зауваження батькам, які гуляли з дітьми на майданчиках, ганяли відвідувачів парків і скверів, зупиняли людей без масок просто посеред вулиці.

Скріншот із відеосюжету МТРК “МІСТО”

Досі незрозуміло, яку саме функцію виконували під час рейдів муніципали. Адже ці комунальні працівники не мають медичної освіти, як, до прикладу, працівники “Держпродспоживслужби”,  та дублюють в цьому випадку просто повноваження правоохоронців. Окрім того, разом з поліцейськими лише створювали  зайві скупчення. Результатом такої активності став “аж” один протокол за статтею 44-3 КУпАП “Порушення правил щодо карантину людей”.

Дружинники в інших українських містах

Хто ж  насправді ці люди у формі кольору хакі, придбаній за кошти міського бюджету, – чи то просто комунальні працівники, чи то справжні вартові? Відсутність спеціального закону чи хоча б підзаконного нормативно-правового акта зумовлює певну свободу  при  виборі назви для такого підрозділу. Ба більше – не скрізь такі формування поводяться однаково. Наприклад, в Одесі працівники “муніципальної варти” використали сльозогінний газ проти журналістів. А у Дніпрі муніципали брали участь у демонтажі МАФів та у сутичках з місцевими підприємцями.

Натомість у Чернівцях питаннями стихійної торгівлі займається поліція. Лише у вересні 2020 року там замислилися про створення муніципального силового підрозділу. При  цьому експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Михайло Каменєв застеріг: муніципали зрештою матимуть “повноваження пересічних людей”, а єдиною їхньою законною діяльністю може бути лише надання охоронних послуг.

До речі, за статутом хмельницькі муніципали можуть здійснювати не заборонену законом господарську діяльність задля отримання прибутку. Можуть, проте чомусь не здійснюють. Згідно з фінансовим звітом керівника, до прикладу, за перше півріччя 2019 року  “Муніципальна дружина” працювала навіть у збиток, який складав 22,6 тисяч гривень.До слова, у Харкові вартові постійно беруть участь у закупівлях на здійснення охорони міської власності.

Законність муніципальної поліції

Чим же  може регламентуватися діяльність муніципального формування?  Відповідно до статті 38 Закону України “Про місцеве самоврядування”  одне із повноважень виконавчих органів місцевих рад – внесення на розгляд ради пропозицій щодо створення міліції. Утримуватися вона має за рахунок коштів місцевого самоврядування. Органи влади можуть створювати окремі бюджетні програми розвитку під власні комунальні підприємства. До речі, для фінансування КП “Муніципальна дружина” з міського бюджету пропонується більше як 6,5 мільйонів гривень у 2021 році та майже 7,2 мільйона гривень у 2022 році.  Стартувало ж підприємство з отримання менше як 580 тисяч гривень у 2017 році.

За законом, протокол про адмінпорушення мають право складати не  лише представники правоохоронних структур, а й і посадові особи, уповноважені на те виконавчим комітетом. Про це йдеться у ст. 255 КУпАП. Однак, виявляється, постанови адмінкомісії за протоколами “Муніципальної дружини” нерідко потім “розсипаються”. Зокрема, Хмельницький міськрайонний суд за останні два роки виніс  низку рішень, якими складу адміністративного порушення у діяннях оштрафованих дружинниками громадян не побачив. Це може бути однією з причин, чому сума накладених штрафів та розмір коштів, сплачених до міського бюджету за постановами, суттєво різниться.

Незначна кількість надходжень до бюджету після винесених постанов, часті оскарження постанов у судах, низька ефективність протидії порушенням правил карантину, дублювання функцій поліції, відсутність особливих вимог до інспекторів – все це дозволяє сумніватися у доцільності існування такого формування у місті. Особливо зважаючи на  щорічне збільшення вартості утримання муніципалів.

Та головне – проєкт закону “Про “муніципальну варту” лежить у Верховній Раді з 2015 року. Востаннє його відкликали у серпні 2019 року. Лише в разі ухвалення закону діяльність таких формувань стала би цілком законною. Поки ж цього не відбулося, місцеві владці для легалізації дружинників використовують  мікс з різних законів. Саме тому в кожному місті обов’язки муніципалів трактують на власний розсуд, що потім відображається у їх статутах.

Світлана Русіна 

Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.