Село Марківці розташоване в 40 кілометрах від Хмельницького, на березі Щедрівського водосховища – орнітологічного заказника місцевого значення. Це землі екомережі Хмельницької області і саме тут проходять міграційні коридори тварин та птахів. Вони важливі для відновлення біорізноманіття не лише області, а й всієї Європи. Територія настільки унікальна, що охороняється Бернською конвенцією, ратифікованою і Україною. 

Але Берн десь далеко. А граніт – близько. Так, на цій території є ще й величезні запаси граніту. А це автоматично означає, що є і люди, готові його добувати, перетворивши природну зону на кар’єр, а життя місцевих мешканців – на пекло. 

Мабуть, ви не здивуєтеся, коли ми скажемо, що ці люди пов’язані з місцевими посадовцями. Втім, про все це далі.

Заповідні території vs кар’єр

Екомережу області, за якою згадані території потрапляють до Південнобузького національного екокоридору, Хмельницька обласна рада затвердила у 2016-му.

Регіональної схеми формування екологічної мережі Хмельницької області

Для чого це було необхідно? Бо тут зосереджені і червонокнижні рослини, і  регіональні рідкісні види флори. Частину видів занесено до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи та Європейського Червоного списку. А ще ця територія входить до так званої Смарагдової мережі, яка охороняється Бернською конвенцією про охорону дикої флори, фауни і природних середовищ існування в Європі. Україна приєдналась до неї ще у 1996 році.

Але у 2009-му понад 40 гектарів землі тут опинилися в приватній власності. Почалося все з того, що Летичівська районна адміністрація роздала 17 ділянок для ведення особистого селянського господарства. Втім, схоже, розвивати це саме селянське господарство тут ніхто не планував з самого початку. Бо у переліку отримувачів землі тоді значилися родичі Юрія Кореганова – засновника ТОВ “Русанівський кар’єр”, що вже натякало на майбутню долю ділянок. Нині ж землі у власності ТОВ “Марковецький кар’єр”, до якого свого часу теж мав відношення Кореганов і яке вже навіть отримало право добувати тут граніт.

Не зовсім законно отримало, правда.

Гроші під ногами

В розповідях про Бернську конвенцію і рідкісні види, ми зовсім забули про один важливий факт – тут же також живуть і люди. Долина, де планують бурити кар’єр, є прилеглою територією до сіл Марківці та Головчинці. Людські городи та хати зовсім поруч, тож місцеві не в захваті від перспективи жити під акомпанемент постійних вибухів і дихати гранітним пилом.

В офіційних висновках оцінки впливу на довкілля, які затвердив профільний департамент Хмельницької облдержадміністрації, йдеться про те, що кар’єр буде за межами села – на відстані 500 метрів, як це і має бути відповідно до державних норм.  Але місцеві переконують, що заміри робились невірно.

“Ви знаєте, як вони відстань заміряли? Ні? То я вам розкажу! Від цієї крайньої сосни і до тої їхньої кантори. І сказали, що все гаразд, до села далеко. Але ж жодне не пішло і не зміряло від крайньої хати до долини, де мають взривати! Там 300 метрів не буде! Діти в інтернетах міряли, кажуть, 190!”

Приблизно таку відстань і показує публічна кадастрова карта.

Скріншот з публічної кадастрової

Але і вона помиляється, запевняє адвокат Віталій Лівандовський.

“Підприємство ТОВ “Марковецький кар’єр” надали недостовірні дані. Зокрема йде мова про географічні координати кар’єру. На запит Державне підприємство “Українське державне аерогеодезичне підприємство центральна регіональна філія “УкрДПяАГП” надало роз’яснення,  у якому чітко зазначено, що некоректні координати та відстані і що ділянка насправді заходить на землі державної власності для ведення лісового господарства”, – коментує адвокат мешканців села Марківці Віталій Лівандовський.

Скріншот відповіді

Втім, ця проблема виявилася не єдиною на етапі підготовки до видачі дозволу. Обов’язковою умовою для отримання звіту з оцінку впливу на довкілля (а цей документ, в свою чергу, потрібен для отримання дозволу) є проведення громадських слухань. Хочете проводити діяльність, яка явно впливатиме на життя людей, які мешкають поруч? Їх потрібно зібрати і з ними порадитися. У 2018-му місцевих і зібрали для розмови про кар’єр.

“Уявіть, нас прийшло чоловік двадцять може від сили, та й гляньте на нас… Більшість бабки з паличками, а вони воєнізованих тітушок нагнали”, – пригадує 2018 рік марківчанин Валерій. 

– Ми тоді думали, що нас через вікна повикидають, – підтримує його односельчанка Лариса. 

Про ці збори розказують і в сусідньому селі Головчинці, життя якого теж зачепить майбутній кар’єр.

– Вони тоді такий цирк зробили! Навезли тих тітушок, робочих з Русанівського кар’єру, ще позбирали людей, а тут ми прийшли. Вони не чекали. Але найгидкіше те, що всім керувала там жіночка з Департаменту екології, вона ж бачила, що все підставне, але зробила вигляд, що все гаразд, с*ка продажна, – спльовує на землю житель Головчинець Василь. 

Представник “Марковецького кар’єру” та адвокат Ярослав Лісовий все це заперечує. Чоловік каже – не було двох автобусів і тітушок. Були нібито люди, які забезпечували охорону громадських слухань. Втім, назвати кількість охоронців та згадати фірму, яку вони представляли, юрист не зміг.

Чим закінчилися громадські слухання? Місцеві очікувано “насипали” бізнесменам своїх зауважень та пропозицій. Що з цими зауваження і пропозиціями сталося потім? За документами – їх відхилили.

Раз ОВД, два ОВД, три ОВД

Проблеми нам вдалося знайти і на наступних етапах. В Україні майже вся діяльність, яка передбачає втручання у навколишнє середовище, підлягає обов’язковій оцінці впливу на довкілля (ОВД). Види діяльності, що потребують такої оцінки, поділено на дві категорії, які умовно відрізняються рівнем впливу на довкілля. До першої категорії входять потенційно більш небезпечні проекти, тому по ним висновки має давати Міндовкілля. Другою категорією можуть займатися місцеві органи.

Без таких висновків неможливо отримати спецдозвіл на користування надрами.

“Марковецький кар’єр”, оформлюючи документи, заявляв про роботу на площі 21.44 га, хоча у власності підприємства опинилося понад 40 гектарів з гранітними покладами. І висновки до цього ОВД давали не в міністерстві, а у місцевому департаменті, бо кар’єри до 25 га входять до другої категорії. Звісно ж, місцевий департамент ніяких проблем не помітив.

Втім, помітили екологи.

«Інформація про поточний стан флори і фауни, біорізноманіття, наявність територій ПЗФ, екологічної та Смарагдової мережі – відсутня, що викликає подив, адже ця територія входить в екологічний коридор національного значення та межує з територіями Смарагдової мережі. У подальших розділах Звіту розглядаються потенційні зміни факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності, проте зрозуміло, що неможливо якісно оцінити зміни, якщо не розглянути поточний стан!» – коментує завідувач кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету Наталя Міронова.

Експертка наголошує, що в ОВД відсутні підстави, а це означає ґрунтовні наукові дослідження, які б підтвердили, що флора та фауна зазнають виключно локального впливу. За словами екологині, підприємство не врахувало, а отже і не відобразило інформацію про вплив на ПЗФ, екологічну мережу та території Смарагдової мережі.

Розібравшись з частиною родовища, “Марковецький кар’єр” береться за дооформлення ще однієї ділянки площею 10.27 га. Це ж також менше, ніж 25 га, вірно? Вірно. А отже це знову друга категорія і знову документами займається місцевий департамент, а не міністерство.

Тобто, загальна площа кар’єру – більше 30 гектарів, а отже звіт з ОВД мав би отримати висновки від міністерства і бути єдиним. Для всіх же очевидно, що отримати “добро” від центрального органу владу складніше, ніж від місцевих чиновників? Так отож.

Втім, робити третій звіт, вже на всю площу, “Марковецький кар’єр” таки почав. Але почав вже маючи на руках спецдозвіл – теж на всю площу, понад 30 гектарів.

“Я вважаю, що є всі підстави, як мінімум для зупинення дії спецдозвілу від квітня 2021 року, адже на момент видачі цього спеціального дозволу у суб’єкта господарювання не було оцінки впливу на довкілля на всю ділянку площею понад 25 га, чого вимагає законодавство і навіть на цей момент і досі не має. Підтвердженням цьому є те, що  зараз вони розпочали процес виготовлення цього звіту. Відповідно, допоки цього документу не має, здійснювати будь-яку планову діяльність не можна”, – зазначає адвокат мешканців Віталій Лівандовський.

Ми трохи забігли наперед. Бо в процесі отримання спецдозволу “Марковецьким кар’єром” ми теж знайшли цікаве.

Спецдозвіл без аукціону

Компанія отримала спецдозвіл без аукціону. Чому це важливо? Зараз спробуємо пояснити.

Для роботи з українськими надрами необхідно отримати спецдозвіл, а спецдозвіл можна отримати виключно через аукціон. Це звучить як правильний і “здоровий” процес: хочеш працювати з надрами – поконкуруй з іншими охочими і зроби державі найкращу пропозицію. Але як і в будь-якій іншій сфері, тут існує виняток. Ним скористався “Марковецький кар’єр”. Аукціон можна не проводити, якщо підприємство вже за свої гроші провело геологічне вивчення родовища і підрахувало запаси корисних копалин. Це дуже дорогий і ризикований процес, адже тоді бізнесмени інвестують в щось, в чому вони не впевнені. Це ж вивчення і воно може показати, що родовище не дуже й перспективне. І тоді логічно, що після цього вони отримують право на спецдозвіл без аукціону. Але згадане нами підприємство геологічне вивчення не проводило, а просто купило інформацію. Розвідку частини цього родовища зробили ще у 1975 році.

“У грудні 2018 року ТОВ “Марковецький кар’єр” отримав спецдозвіл на користування надрами №6311 на підставі пп1. п.8 Постанови Кабміну №615. У цьому пункті йдеться, що особа за власні кошти провела геологічну розвідку і потім ці дані були затверджені у ДЗК і тільки тоді особа має право отримати без аукціону спецдозвіл. Цього не було зроблено ТОВ “Марковецький кар’єр”. Тобто на той момент спецдозвіл був виданий Держгеонадрам без дотримання всіх вимог і це перше та одне з найсуттєвіших порушень” – каже адвокат мешканців села Марківці Віталій Лівандовський.

Перший спецдозвіл стосувався частинки у 21 га. Але ж у “Марковецького кар’єру” є і друга ділянка, трохи більше 10 га. Яка по суті – частина все цього ж родовища. Тож після отримання першого спецдозволу, бізнесмени взялися за другий. Який вони в результаті і отримали у 2021-му, вже на всю ділянку – 31.71 га. Теж без аукціону.  Як ділянки роз’єдналися для ОВД – так і з’єдналися вже для спецдозволу.

“Щебеневий король”

Тепер саме час поговорити про людей, які весь цей процес спланували і запустили. Вище ми вже згадували, що ще у 2009-му ці ділянки опинилися в руках людей, які, схоже, з самого початку планували тут займатися не сільським господарством, а видобутком. Вони в подальшому і створили “Марковецький кар’єр”. Керівницею, а в подальшому і власницею підприємства стала Світлана Гурман. Саме вона “зібрала” всі діляночки у велику кар’єрну ділянку площею у 31.71 гектарів.

Хто така Світлана Гурман? Найімовірніше це дружина Володимира Гурмана – одного з бенефіціарів ТОВ “Русанівський кар’єр”, а також головного інженера “Хмельницького облавтодору”. Так, підприємства, яке теж регулярно має справу з щебенем. А точніше регулярно його закуповує і потребує, аби його десь перевозили. Що ж, доволі перспективно і зручно одночасно і добувати, і купувати, і транспортувати.

Саме Гурмана місцеві мешканці називають ключовим власником майбутнього кар’єру, і саме Гурман записаний як “представник “Марковецького кар’єру” в протоколі зборів села Головчинці.

Скріншот протоколу зборів

(Не) мовчазне сприяння

Заблокувати появу кар’єра могли ще у 2018 році депутати Хмельницької обласної ради. Саме вони мали погоджувати надання спецдозволу.

Тут зараз знову буде про юридичні нюанси. Процес погодження не може тривати вічно, тож депутати мають чітко визначений проміжок часу аби висловити свою позицію “за” чи “проти”. І тут ніби все логічно й зрозуміло. Але що відбувається, якщо час вийшов, а позицію депутати так і не висловили? Такі дії прийнято вважати мовчазною згодою.

Хмельницька обласна рада спочатку активно розглядала звернення ТОВ “Марковецький кар’єр”. Профільні комісії виписували свої рекомендації, заслуховували представників кар’єру. І за крок до сесії депутати раптово вирішують зняти це питання з порядку денного. Нібито через  “турботу про громади сіл Марківців та Головчинці”.

Ця турбота і призвела до “мовчазної згоди”. Нічого не зробивши, депутати і дали підприємству можливість отримати спецдозвіл.

Ми не можемо знати про істинні причини такого рішення депутатів, але ми помітили одну цікаву деталь. До складу постійної комісії з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології тоді входив В’ячеслав Антонюк від партії “Самопоміч”. Його матір – Ніна Антонюк – власниця компанії “Фінден”. Саме це підприємство було вписане в оцінку впливу на довкілля “Марковецького кар’єру” як те, що мало забезпечувати майбутній кар’єр технікою.

Скріншот із висновку оцінки впливу на довкілля

Так, вам не здалося, це справді виглядає як типовий конфлікт інтересів. Але сам Антонюк в розмові з журналістами все спростовує:

“Перший раз таке чую. Писати у висновку оцінки впливу на довкілля все, що хочеш. Це якась лажа. Взагалі ніяких договірних відносин немає. Прямих стосунків з паном Гурманом у мене немає”.

Ми спробували отримати коментар від керівника ТОВ “Марковецький кар’єр”, але спілкуватися він відмовився, порадивши звернутися у письмовій формі. На письмовий запит, вони теж надіслали відмову і Держгеонадрам, і журналістам.

Замість висновків

Тим часом в Летичівській ОТГ переконують: підтримували, підтримують і будуть підтримувати жителів громади, які виступають проти кар’єру. З 2018 року активно звертаються в усі інстанції, пишуть листи і до прокуратури, і до міністерства, і до обласної ради. Та надія на те, що людей почують, тане на очах. Особливо після того, як підприємство вже перенесло високовольтну лінію ближче до води.

“Відкритим способом будуть добувати, нам тут каміння на голову буде летіти…” – каже марківчанка Лариса.

Роботі кар’єру більше нічого не заважає…

Альона Береза, Марія Турчина

Матеріал створено в рамках проєкту “Лабораторія викриттів 3.0”. Проєкт реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.