У Хмельницькій області з початку повномасштабної війни не зареєстровано жодного кримінального провадження за фактами перешкоджання журналістській діяльності. Водночас журналісти й далі стикаються з проблемами: хтось — із затягуванням розслідування справ, хтось — із відсутністю доступу до інформації. На цьому тлі важливого значення набуває діяльність Омбудсмана, який щороку фіксує десятки скарг від жителів області — не лише журналістів — на порушення права на доступ до публічної інформації. Втім і самі медійники можуть щось порушити в контексті нового медійного законодавства. Щоб ці порушення виявлялись та мінімізовувались свої перевірки проводить Нацрада.

Кримінальні провадження не відкривались

У відповідь на запит регіональної представниці ІМІ в Хмельницькій області про захист прав журналістів на Хмельниччині, поліція повідомила, що з 24 лютого 2022 року не зареєстровано жодного кримінального провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів. Водночас, за цей час надійшло три офіційні звернення, які правоохоронці кваліфікують, як такі, що пов’язані з неправомірними діями щодо медійників.

Відповідь Головного управління Нацполіції в Хмельницькій області по кількості кримінальних проваджень. Скрин: Альона Береза

Зокрема, до правоохоронців зверталася Національна спілка журналістів України, яка просила надати правову оцінку діям громадян. Про що саме йшлося, на момент публікації, з’ясувати не вдалося. Також до поліції надійшли скарги від журналіста ГО «Журналісти проти корупції» через дії поліції в Ізяславі та від журналіста газети «Міжнародна правова асамблея» щодо конфлікту з військовослужбовцем ЗСУ. За обома зверненнями тривають перевірки в межах закону «Про звернення громадян».

Окремо поліція поінформувала про розслідування за фактом нападу на журналістку Альону Березу в листопаді 2021 року, яке спочатку кваліфікували як хуліганство, а потім перекваліфіковували на статтю “Погроза або насильство щодо журналіста”. На 25 червня 2025 року провадження триває.

Нагадаємо, що 3 листопада 2021 року у Хмельницькому невідомий чоловік облив невідомою речовиною журналістку-розслідувачку, регіональну представницю ІМІ в Хмельницькій області Альону Березу. Це сталось тоді, як журналістка виходила зі спортивного клубу.

Спочатку слідчі кваліфікували дії нападника як хуліганство, а вже 1 грудня 2021 року слідчий виніс постанову про зміну кваліфікації — на погрозу або насильство щодо журналіста. Така зміна тоді означала, що слідство офіційно визнало те, що йдеться не просто про хуліганство, а про тиск на журналістку через її професію.

За інформацією Окружної прокуратури Хмельницького, у квітні 2025 року кваліфікацію знову змінили і повернули статтю “Хуліганство”. У відповіді прокуратури на запит повідомляється, що слідство продовжується, підозру нікому не оголошено.

“16 квітня 2025 року слідчим слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області за погодженням із прокурором Хмельницької окружної прокуратури прийнято постанову про зміну раніше повідомленої правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 345-1 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України”, – йдеться у відповіді прокуратури міста.

Водночас Хмельницька обласна прокуратура підтвердила, що з лютого 2022 року і до червня 2025 року на Хмельниччині не  реєстрували кримінальні провадження за статтями, що безпосередньо стосуються перешкоджання журналістській діяльності або погроз журналістам.

Також в обласній прокуратурі зазначили, що окремо статистику звернень саме від журналістів не ведуть, тому надати інформацію не можуть.

Перевірки Нацради в Хмельницькій області

Упродовж 2024 року представниця Нацради з питань телебачення і радіомовлення у Хмельницькій області Олена Гавінська повела дев’ять перевірок суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа. У двох знайшли порушення законодавства, решта медіа — відпрацювали без зауважень. Всі перевірки, які мали на меті виявити порушення у структурі власності, контентній політиці та дотриманні умов ліцензування, проводились, зокрема, через завершення строків дії ліцензій на мовлення. Штрафи за  порушення дотримань умов ліцензії або умов дозволу на тимчасове мовлення ТОВ «ПРО МЕДІА ГРУПП» (Городок)  – 3 633,60 гривень і  ТОВ ТРК «ЛАЙК ТВ» (Шепетівка) – 682,06 гривень.

Відповідь Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення. Скрин: Альона Береза

Вже у цьому році Нацрада вже двічі за останні кілька місяців оштрафувала загалом на 2787,5 гривні телеорганізацію “Полонський ТВ-канал” (м. Полонне, Хмельницька область). Цьому передували дві планові перевірки. Суть порушення – у день перевірок, в тому числі повторної, за адресою каналу не було ані мовника, ані особи, уповноваженої представляти його інтереси.

Робота Омбудсмана з доступом

За шість місяців 2025 року запитувачі інформації, які живуть в Хмельницькій області, подали 63 звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Усі вони стосувались порушення права на доступ до публічної інформації. Люди скаржилися, що їм відмовляли в наданні інформації, надсилали відповіді із запізненням або не повністю відповідали на запити. Також були випадки, коли посадовці не публікували потрібну інформацію на офіційних сайтах органів влади.

У 21 випадку після втручання Представництва на Хмельниччині запитувачам інформації таки надали потрібну дані чи документи. Ще в понад двадцяти зверненнях працівники надали роз’яснення про захист інформаційних прав. У десяти випадках Омбудсман надіслав запити або ініціював перевірки. Сім звернень наразі перебувають ще на розгляді.

Цього року в області ще не склали жодного адміністративного протоколу щодо посадовців, які порушили законодавство про доступ до публічної інформації.

Якщо ж говорити про минулий рік, то Представниця Уповноваженого в Хмельницькій області Оксана Кізаєва повідомила ІМІ на початку цього року, що у 2024 році їх команда поновила 59 прав за зверненнями громадян, провела 21 перевірку дотримання права людини і громадянина на інформацію в умовах воєнного стану, а також чотири перевірки у сфері захисту персональних даних. Також Представництво області допомогло поновити право громадян у 59 випадків, а в чотирьох склало протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за порушення права на інформацію та права на звернення.

Цього року, після перевірки офіційного сайту Щиборівської сільської ради представництвом Омбудсмана в Хмельницькій області, громада оновила й доповнила важливу  для мешканців інформацію на сайті: тут з’явились контакти, адреси, графік роботи, порядок подання запитів на інформацію та способи, як громадяни можуть впливати на рішення ради. Крім того, рада почала публікувати відеозаписи своїх засідань і подала заяву на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі відкритих даних. Тепер на сайті та фейсбук-сторінці регулярно з’являються новини про роботу ради та важлива інформація для жителів.

Головна сторінка сайту Щиборівської сільської ради з оновлено іофнмацією. Скриншот: schyborivska-gromada.gov.ua

У Заслучненській сільраді теж були порушення щодо доступу до публічної інформації – відсутність документів, які пояснюють, як подати запит чи скаргу, відповідального за це. Запити реєструють разом з іншими листами, а відповіді надсилаються із затримками. Також на сайті бракує даних про відкриті набори, повноваження ради та способи участі громади. Також рада не зареєстрована на порталі відкритих даних. Представники Уповноважено надіслали раді рекомендації для виправлення ситуації, що склалася.

Також до Омбудсмена звернувся мешканець Хмельниччини зі скаргою на Розсошанську сільську раду. Чоловік подавав інформаційний запит,  аби отримати фінансові звіти за 2023 і 2024 роки та дані про надходження до бюджету по кожному старостату. Але відповіді так і не отримав.

Після втручання Представництва Уповноваженого ВРУ в Хмельницькій області раді надіслали офіційного листа з вимогою поновити право громадянина на доступ до інформації. У результаті, частину документів на 10 сторінках заявнику надали безкоштовно. Ще 386 сторінок готові надати після оплати вартості копіювання. Про це йдеться на офіційній сторінці Представництва у фейсбуці.

Проігноровані запити, відсутність відповідей або публікацій, а також формальний підхід до розслідування справ про напад на журналістів ставить під сумнів належний рівень захисту інформаційних прав в Україні. Хоча окремі громади починають змінювати підходи до відкритості, системних рішень, які гарантують свободу слова та якісний доступ до інформації, одна досі ще бракує ефективної роботи правоохоронних органів.

Альона Береза, регіональна представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області