Ми продовжуємо наш дискусійний клуб “Акцент”. Ми не обіцяємо легких запитань і не очікуємо на прості відповіді. Ви можете не поділяти нашу думку! Але придивіться – може не так вже ми і не праві?

Розміщення фотоматеріалів виключно з відкритих джерел, або надані інтерв’юером. Адміністрація блогу не несе відповідальності за достовірність інформації в невласних матеріалах і коментарях. Політичні демотиватори та анекдотичні паралелі, які не містять прямого посилання на певного суб’єкта виборчого процесу – шануються! Оціночні судження, образи, матеріали підозрілого, явно расистського, нацистського чи ксенофобського змісту видалятимуться, без заперечень, в односторонньому порядку на розгляд адміна. Матеріали чи їх фрагменти повинні містити обов’язкове посилання на авторський ресурс.

Редакція сайту може не поділяти думку автора і не несе жодної відповідальності за змістовну частину блогу та коментарі.

Наступна наша гостя Оксана Валеріївна Бочкарьова, кандидат по 188 виборчому округу, переконувала, що готова відповісти на любі запитання. Було сформовано декілька питань, так би мовити – «гуртом», і, незабаром, на кожне отримали відповідь. Кандидат оптимістична, ліберально-поміркована людина, прихильник НАТО, лікар «з баченням». Текст – аутентичний, переконайтесь самі.

• З чим і для чого Ви крокуєте до Верховної Ради? Якими властивостями, на Вашу думку, має володіти парламентар?

– Мій батько казав мені колись, якщо щось хочеш зробити добре, зроби це сама. Уже майже 25 років я спостерігаю, що коїться у нашій державі, у медицині. І мені це все дуже не подобається, як і більшості людей. У мене теж ростуть діти, і я хочу, аби вони залишилися жити, працювати, народжувати дітей в Україні, а не подивлялися на Європу. Я хочу приходити на роботу і допомагати людям, створювати для них комфортні умови для швидшого одужання, а не думати, з яким черговим чиновником мушу іти домовлятися, аби зробити усе можливе для якісного надання медичних послуг та гідного виконання своїх обов’язків. Гадаю, зараз просто настав той момент, коли зрозуміла, що ті зміни, яких прагну, мушу зробити сама. Маємо сьогодні довести до пуття медичну реформу, бо вже зараз бачимо, що вона потребує коригування, маємо нарешті прийняти Закон «Про загальнообов’язкове медичне страхування», який дасть можливість кожній працюючій людині отримувати якісні медичні послуги. Крім того, маємо створити для наших дітей, нашої молоді такі умови, аби вони залишалися в нашій країні. А це доступ до якісної освіти – як професійно-технічної, так і вищої. Це державна підтримка реалізації стартапів та пільги при започаткуванні власної справи. Це державні програми на придбання житла для молоді. Це всебічна підтримка молодих родин із дітьми. Я вірю у те, що зміни в нашій країні можливі. І я готова ці зміни робити.

•    Якими Ви бачите своїх виборців? Хто вони соціально, економічно, етнічно?

–  Мої виборці – це люди праці. Це ті, які цінують свою роботу і прагнуть, аби вона була гідно оцінена іншими. Це молодь, яка має величезний потенціал і хоче його реалізовувати вдома, поряд зі своїми рідними та друзями. Це ті, у кого ще хоча б жевріє надія на те, що у нашій країні можна щось змінити. І я не говорю про якісь глобальні речі. Так, я добре усвідомлюю, що ми не можемо за два тижні зупинити війну на Сході, але за недовгий період ми можемо перестати на ній наживатися. Ми можемо викорінити корупцію та «схеми і договорняки» у владі, повністю перезавантажити систему. Хоча б заради того, аби той боєць АТО, який мужньо захищав свою державу, повернувшись до мирного життя, не шукав собі заробітків за кордоном, щоб прогодувати свою родину. Щоб він не оббивав чиновницькі пороги та не плакав від несправедливості, випрошуючи той обіцяний державою клаптик землі чи якусь іншу, уже ніби й гарантовану державою, преференцію.

•  Реформа-реформі різниця. Сьогодні точиться доволі багато дискусій щодо реформ, ініційованих командою минулого президента. Зокрема, медичної. Опитування низки лікарів свідчить, що підвищення зарплат медпрацівникам за рахунок зменшення кількості штатних одиниць, виявилось не ефективним. Бюрократи від медицини, проти яких була спрямована медреформа, залишились де і були, а скоротили санітарок та медсестер. Серед мінусів медреформи лікарі також зауважують велику кількість неправильних діагнозів від сімейних лікарів, через які вони втрачають час на обслуговування профільних пацієнтів. Чи будуть Ваші пропозиції більш виважені, збалансовані та стратегічно-орієнтовані на загальний добробут?

– Ми уже зараз бачимо, що медична реформа потребує коригувань. Якщо на первинці усе виглядало гарно, бо ми справді мали можливість укласти декларацію з тим лікарем, якому довіряємо, то тепер ми бачимо, що уже і тут починаються проблеми, особливо, коли людину потрібно направити до вузького спеціаліста. Знищуються ФАПи…. Ми продовжуємо втрачати медичні кадри…. І в кінці-кінців страждають люди – і пацієнти, і медичні працівники. Законопроект про «Загальнообов’язкове державне медичне срахування» вродовж 2 років лежить у Верховній Раді на розгляді. І перший законопроект, яким би я зайнялася – про медичне страхування.

• З якими політсилами Ви би мали справу, а з якими – ні?

– Я би мала справу з тими новими політичними силами, які готові об’єднатися навколо наших ідей. А ось з ким точно не мала б справу, то це з «Опозиційним блоком» та «Опозиційною платформою – За життя!». Не створювала б коаліції і зі старими силами, які уже понад 20 років сидять у парламенті, але нічого не змінюють….

• Припустимо, що майбутній парламент розділився на два табори: «за» продовження бойових дій на сході та «проти». В якому таборі Ви би опинились? Ваше ставлення до цієї неоголошеної війни?

–  Це складне питання. Звісно, я «проти» бойових дій на сході, бо майже щодня я бачу очі тих хлопців, які пройшли те пекло. І чую їх. На їхню фізичну та, головне, психологічну реабілітацію доведеться використати не одне десятиліття. Тому я, звісно, проти того, аби у цій неоголошеній війні ми втрачали нашу молодь, цвіт нації. Але я і проти того, аби ми просто розвернулися, віддали ворогу Донбас чи, ще гірше, дозволили йому просунутися ще далі вглиб нашої країни. Хоч, думаю, окрім бойових дій на Сході, які нас вимотують, справжня війна триває усередині країни – за наші думки та уми. Оцієї, внутрішньої війни потрібно боятися найбільше. На жаль, попередня влада нічого не зробила, аби не настало реваншу проросійських сил, і ми бачимо, який нині рейтинг має «Опозиційна платформа – За життя». Це дзвіночок для політиків, що люди втомилися, що їм усе одно з ким – Європою, Росією, аби тільки був мир та кожен зміг у своїй державі прогодувати свою сім’ю. Тому я б, мабуть, опинилася у тому таборі, який готовий дипломатичним шляхом тиснути на Росію, щоб та забрала свої війська з Донбасу і повернула Україні Крим, та у тому таборі, який забезпечить достойні та комфортні умови життя та роботи нашим громадянам у нашій країні, але без нав’язування нам чи то проросійських, чи то проєвропейських умов вирішення економічних питань.

• Прибічником якого зовнішньополітичного вектору розвитку країни Ви будете: Євро-Атлантичного, Євро-Азіатського чи Позаблокового статусу?

– Євроатлантичного. У парламенті підтримуватиму ті законопроекти, які сприятимуть євроатлантичному вектору розвитку країни.

•     Чи зголосились би Ви на угоду з дияволом заради блага   українського народу?

–  Ні. Що таке угода з дияволом? Це втрата честі та совісті, це зрада моральних принципів. Угода з дияволом – це переступити через християнські цінності заради якогось блага. Але ж не треба забувати, що саме такими благими вчинками вистелена дорога до пекла. Тому ні, ніяких угод з дияволом.

•  Як Ви оцінюєте шанси політсили, яку Ви представляєте, стати найбільшою фракцією та стати політичною платформою для утворення парламентської більшості?

– Президентські вибори показали, що Схід та Захід прагне змін, що люди втомилися від старих політиків та старих підходів у реалізації влади. Тому я вірю, що люди ще раз підтримають нашого Президента, бо насправді ці парламентські вибори – це третій тур президентських. Я дуже високо оцінюю шанси партії «Слуга народу» стати політичною платформою для утворення парламентської більшості та формування нової політики у державі, політики, направленої на задоволення потреб простих громадян.

• Яким Ви бачите майбутній парламент?

– Звісно, у майбутньому парламенті ми б не хотіли створювати ні з ким ніяких коаліцій, хотіли б узяти на себе одноосібну відповідальність. Якщо ж цього не вийде – будемо розглядати пропозиції від тих нових політсил, що увійдуть до парламенту, плани та позиції яких, будуть співпадати з нашими.