Державна служба якості освіти (ДСЯО) сформувала перелік вишів за ступенем ризику. 28 з них отримали статус «високого ризику», серед яких приватний заклад вищої освіти «Кам’янець-Подільський податковий інститут».

Список оприлюднили на сайті установи.

З-поміж 290 закладів вищої освіти до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать 28 (10%), середнім — 186 (64%), а з незначним — 76 (26%).

До закладів із незначним ступенем ризику потрапили:

• Хмельницький національний університет
• Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
• заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Критерії оцінки:

• кількість здобувачів вищої освіти протягом останніх трьох років;
• кількість науково-педагогічних працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
• стан оприлюднення на офіційному вебсайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
• кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• наявність відокремлених структурних підрозділів;
• наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
• частка неакредитованих спеціальностей та освітніх програм.

Ступінь ризику не вказує на якість закладу вищої освіти.

«Ступені ризику – це розрахунок ступеня ускладнення або ризиковості управлінської діяльності ЗВО. Вони демонструють, наскільки складно в закладі освіти організувати управління. Чим складніше, тим вищий ступінь ризику», – розповіла директорка департаменту контролю у сфері вищої, фахової передвищої і освіти дорослих Наталія Вітранюк.

Ступінь ризику впливає на періодичність планових перевірок вишу.

“Ризики розраховуються для визначення періодичності планового контролю. Вони показують, наскільки часто ми маємо право зайти до ЗВО з плановою перевіркою. Ці списки – це можливість закладів освіти подивитися, на що їм треба звернути увагу”, – пояснює Наталія Вітранюк.

За законом, заклади вищої освіти із високим ступенем ризику мають перевіряти один раз на два роки, із середнім – не частіше одного разу на три роки, із незначним – не частіше одного разу на п’ять років.

За словами Наталії Вітранюк, якщо кількість зауважень з кожною перевіркою закладу освіти не змінюється, то ДСЯО сповіщає про це вищий орган управління.

«У переважної більшості вишів йдеться про Міністерство освіти і науки. По-перше, ми пропонуємо перевірити заклад освіти на предмет дотримання ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, оскільки самі ми не маємо на це повноважень. По-друге, розглянути діяльність директора або ректора на предмет виконання умов контракту», – пояснює вона.