Як пройшов рік у журналістів на Хмельниччині

Фото: авторки

Не встигли українські журналісти підвести підсумки попереднього року та почати працювати в новому 2022, як в Україну прийшла війна. Вірніше її принесла росія, яка 24 лютого здійснила перші масовані ракетні обстріли всієї нашої території та почала заводити свої війська. Перші місяці для журналістів та загалом як і для всіх українців характеризуються ракетними обстрілами, захопленнями населених пунктів, евакуацією та переїздами, пошуками засобів індивідуального захисту та звичайно ж волонтерством. Наступні місяці – відновленням діяльності, однак у дещо скорочених масштабах, адже доходи медіа та можливості для роботи значно скоротились. У жовтні, після перших обстрілів енергетичної інфраструктури, журналісти стикнулись з новим викликом – відсутністю чи частими відключеннями електроенергії після масованих обстрілів енергетичної інфраструктури. Цього разу розглянемо про рік, який минає, для журналістів Хмельниччини. Але все по порядку.

Комунікація з органами влади на Хмельниччині

Перші місяці принесли у роботу журналістів деякі зміни. Вони повязані із запровадженням воєнного стану та введенням значної кількості обмежень. Якщо в перший місяць журналістські чати, які ведуть органи влади, просто розривались від повідомлень, то от у квітні – відбулись кардинальні зміни. До прикладу, чат прес-служби Хмельницької ОВА взагалі затих. І з того часу там можна побачити лише рідкісне оголошення про організацію чи проведення якогось заходу. На цьому все. Вся комунікація із журналістами відбувається виключно через телеграм-канал голови Хмельницької ОВА Сергія Гамалія. Ця ж інформація зазвичай розміщується на його профілі та на сторінці адміністрації у фейсбуці. Зустрічей чи брифінгів з квітня місяця не було. Лише були поодинокі випадки надання коментарів та інтерв’ю обмеженому колу медійників, в тому числі знімальним групам національних телеканалів.

До цього ж часу в області діє певне негласне правило щодо висвітлення результатів ворожих обстрілів. В мережі можна побачити лише їх наслідки, до прикладу, для житлової інфраструктури. Також після декількох місяців постійних розмов із прес-службою медійникам вдалося все ж таки переконати військову адміністрацію поширювати від себе фото та відео контент результатів ворожих обстрілів у тому форматі, який можливий для подальшого поширення. Як результат – оприлюднений контент від голови ХОВА декілька разів підхоплювали навіть національні медіа.

Дещо краща ситуація з комунікацією в Хмельницької міської ради, однак вона також далеко не ідеальна. Журналістський чат значно частіше оновлюється. Там медійників повідомляють про організацію заходів, акцій, проведення прямих ефірів та виходів до преси. Поряд з тим там не побачиш інформування про скликання та проведення, до прикладу, сесійного засідання чи засідання депутатських комісій. Цю ж інформацію не можна побачити на офіційному сайті. Тобто проведення таких засідань під грифом «секретно». З початку повномасштабного вторгнення міська рада воліє не повідомляти про такі засідання. Однак на такі засідання безперешкодно допускають знімальні групи комунального каналу. Їх також запрошують на всі заходи, на які не запрошують інших медійників, а опісля в групі розміщують посилання на відзнятий матеріал для користування інших медіа.

Якщо ж говорити про Хмельницьку обласну раду, то онлайн трансляції засідань сесій не проводяться нею від кінця лютого. Також не оприлюднюються і записи засідань цих сесій на офіційному веб сайті облради. Поряд з тим обласна рада повідомляє журналістів про проведення сесійних засідань та надає можливість бути на них присутніми. Облрада зберегла звичний підхід до роботи – оприлюднюються проєкти рішень та рішення ради на офіційному сайті, з якими безперешкодно можуть працювати медійники.

Після звернення медійників з Кам’янець-Подільського до ІМІ та оприлюднення матеріалу про перешкоджання роботі журналістам з боку влади, Кам’янець-Подільська міська рада взагалі відновила онлайн-трансляції засідань сесій.

Хакерські атаки та звинувачення медійників

17 березня 2022 року низка сайтів центральних та регіональних медіа зазнавали хакерських атак з боку ворога. На головних сторінках медіа в результаті відбувалось розміщення російського триколора та георгіївської стрічки. Серед цих медіа був хмельницький інтернет-ресурс «Незалежний громадський портал». Коректну роботу сайту було швидко відновлено.

А вже наприкінці березня Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України повідомила, що протягом 15–22 березня російські хакери атакували українські медіакомпанії, використовуючи вразливості рекламного застосунку Redtram. Цей застосунок застосовувався й хмельницьким медіа.

Поряд з тим відбулась і нестандартна ситуація. Редакція Інтернет-видання «Всім» отримала низку обурень і погроз від читачів через матеріал під назвою «Куди ведуть вагітних під час сирени в Хмельницькому: показуємо і розповідаємо», який було опубліковано 18 березня 2022 року. Авторка цього матеріали звернулась до Комісії з журналістської етики з проханням оцінити на предмет відповідності професійним стандартам журналістики її матеріалу. Комісія в свою чергу через декілька днів оприлюднили висновок, що цей матеріал відповідає вимогам Кодексу етики українського журналіста. Інших випадків цькування журналістів не було зафіксовано.

Зміни у роботі регіональних медіа

Медіа на Хмельниччині загалом оптимізували свою роботу та почали приділяти більшу увагу діджитал-платформам, групам в соцмережах. Деякі медіа почали співпрацювати з міжнародними донорами та отримувати грантову підтримку. Як приклад, Медіакорпорація «Є», новинний ресурс «Всім», сайт Поділля.NEWS. На базі громадської організації «Жіночий Антикорупційний Рух» з початку квітня запущено повноцінну роботу редакції під назвою ЖАР.INFO. Журналісти цієї редакції раніше працювали над специфічним контентом – писали журналістські розслідування та аналітичні матеріали. Зараз же редакція почала випускати як відео контент, так і друковані матеріали на актуальні теми в умовах війни. Також редакція нещодавно повернулась до проведення журналістських розслідувань.

Суспільний мовник «Суспільне.Хмельницький» влітку під час проведення інтерв’ю повідомив, що їм не вдалося реалізувати аутсорсні програми, передбаченні проєктом  “Створюй із Суспільним”. Проте вони створили цикли відео на ютубі про волонтерство та переселенців – “Мистецький стрій” і “Якби не війна…”. Інші медіа також значну кількість контенту присвячують війні та життю українців під час неї.

Проведений у вересні моніторинг регіональних онлайн-медіа ІМІ показав, що ЗМІ на Хмельниччині зберегли тенденцію, що їм була притаманна до війни, – найчастіше пишуть про кримінал, надзвичайні події, дорожньо-транспортні пригоди. Серед топових тем також соціальна тематика, однак більшою мірою вона пов’язана з війною в Україні. У зв’язку з вимогою часу медіа досить часто, як уже говорилось вище, пишуть про війну, волонтерство та активізм.

Одним редакціям на Хмельниччині вдалось зберегти колективи, інші ж змушені були скорочувати свої штати чи переводити медійників на мінімальне забезпечення. Ті ж медіа, яким вдалось зберегти свої колективи, прагнуть їх зберігати й надалі, однак це можливо лише за наявності стабільної фінансової підтримки. Це питання для хмельницьких медійників актуальне всі ці майже 11 місяців війни. Особливо це стосується грантової підтримки, адже типові доходи медійників, до прикладу, від реклами наразі чи навіть у близькому майбутньому навряд чи відновляться.

Актуальним для медіа залишається і придбання техніки. До потреби у вигляді компютерної техніки чи техніки для зйомки/трансляції, додалась потреба у вигляді потужних генераторів та старлінків. Наразі жодне медіа не забезпечене генератором потрібної потужності та немає стабільного інтернет-зв’язку у випадку відсутності світла в обласному центрі. Медійники в Хмельницькому, на жаль, не мають окремого простору, де б могли працювати в умовах блекауту. Єдиний можливий варіант – працювати в приміщенні міської ради чи у пунктах незламності. Останні журналісти і використовували у найгірші випадки.

Водночас завдяки підтримці ІМІ та міжнародних партнерів в цьому році медійники Хмельниччини отримали засоби індивідуального захисту, аптечки, мобільні телефони, павербанки та ноутбуки. Це все обладнання наразі допомагає їм далі працювати та продовжувати інформувати своїх читачів/глядачів.

Замість висновків

Загалом рік у медіа на Хмельниччині був непростий. Як загалом цей рік був непростим для всіх українських медійників. Та і для всіх українців загалом цей рік був непростим. Однак ми не здаємось. Кожен у своїй сфері тримає оборону. Українці тримають тил з перших днів повномасштабного вторгнення, волонтерять, донатять ЗСУ та продовжують це робити кожного дня. Медійники ж тримають свій медійний фронт та продовжують інформувати про події, які відбуваються в Україні. Вони продовжують висвітлювати події та документувати злочини, які країна-терористка робить на нашій землі. І продовжуватимуть це робити до нашої перемоги.

Альона Береза, регіональна представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне