Тисячі смертей та руйнування інфраструктури – далеко не єдиний наслідок російського вторгнення на українську територію. Існує ще один фактор, про який поки що згадують не часто, але який вочевидь матиме довготривалий вплив. рф чинить екоцид на українській землі: псує повітря, ґрунти, природно-заповідний фонд, флору й фауну. Станом на кінець травня росіяни завдали шкоди понад чверті усіх екосистем.

Вже 1 березня при Держекоінспекції України утворили оперативний штаб. Його головна мета – фіксація й упорядкування інформації та формування єдиного реєстру збитків, заподіяних довкіллю внаслідок російської агресії. З початку вторгнення фахівці штабу зафіксували понад 400 надзвичайних подій, що несуть прямі та непрямі збитки навколишньому середовищу. Орієнтовна сума збитків в Україні майже 202 мільярди гривень. І ця сума постійно зростає.

Хмельниччина у порівнянні з багатьма іншими регіонами України від воєнних дій агресора постраждала дещо менше. Але шкідливий вплив “прильотів” ігнорувати неможливо. Як фіксуються такі події, яким чином оцінюється шкідливий вплив та обліковуються збитки – про це ми поговорили із начальницею відділу організаційно-аналітичної діяльності, документування та контролю, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Наталією Сологуб.

Оцінювання збитків

Хто в області відповідає за фіксацію шкоди навколишньому середовищу після ракетних ударів росії?

9 березня в Держекоінспекції в області утворили оперативну групу швидкого реагування для фіксації надзвичайних ситуацій та упорядкування інформації щодо нанесених навколишньому природному середовищу збитків на території Хмельниччини. До її складу увійшли фахівці ресурсних відділів інспекції та керівник відділу інструментального лабораторного контролю.

надані Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області

Які задачі у цієї робочої групи?

Фахівці групи після отримання оперативних дозволів виїздять на той чи інший об’єкт та проводять відбір необхідних проб природних ресурсів. Потім проводять лабораторні дослідження і розрахунок збитків. Тобто якщо ми маємо факт потрапляння ракети, до прикладу, в інфраструктурний об’єкт, то, окрім забруднення земельних ресурсів, можуть бути і викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Раніше ми не мали такого досвіду. Методику розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин та їхніх сумішей, а також методику визначення розміру шкоди для землі й ґрунтів внаслідок збройної агресії фахівці Держекоінспекції розробили на початку квітня 2022 року.

Яка шкода навколишньому середовищу Хмельниччини в грошовому еквіваленті?

На Хмельниччині внаслідок збройної агресії не нанесено такої шкоди, як на інших територіях. Наразі йдеться про суму у понад 50 мільйонів гривень. Наразі озвучувати всі обставини не можу, тому що за всіма фактами відбуваються кримінальні провадження.

Давайте порівняємо це з нанесеною шкодою внаслідок інших факторів.

Загалом за три місяці 2022 року сума нанесених збитків довкіллю області через інші, окрім війни, фактори складає понад 4 мільйони гривень. Наприклад, щодо водних ресурсів йдеться про 1,5 мільйони гривень.

Наслідки для землі, води, флори і фауни

Якщо ракета влучила у поле, де вирощується сільгосппродукцією, ця продукція може потім реалізовуватися?

Це складно сказати – немає методики проведення таких досліджень, оскільки донині не було досвіду. На сьогодні оперативний штаб при Держекоінспекції працює над розробленням способу розрахунку збитків навколишньому середовищу саме через збройну агресію. Цю методику використовуватимуть у міжнародних судах, щоб стягнути відшкодування збитків з росії.

В результаті обстрілів можуть забруднюватися і грунтові води. Згодом і сільгосппродукція, і питна вода можуть потрапити у харчовий ланцюг. І якщо опиняться в організмі людини, то в майбутньому це може призвести до суттєвих проблем зі здоров’ям.

Як ви дієте, коли влучання відбувається в інфраструктурний об’єкт?

За кожним фактом прильоту відкривають кримінальне провадження. В його рамках також надається інформація, який вид палива міг бути на тому чи іншому об’єкті, куди влучила ракета, і кількість палива на об’єкті. І вже в залежності від цієї інформації фахівці проводять розрахунок нанесених збитків.

Як детонація ракет впливає на навколишнє середовище?

Під час детонації ракет, артснарядів, мін утворюється низка хімічних сполук. Це може бути чадний, вуглекислий, бурий газ, водяна пара, азот. Додатково утворюється велика кількість токсичної органіки, яка окислює навколишні ґрунти. Такі токсичні елементи, як оксид сірки і азоту під час окислення можуть призвести до кислотних дощів. Вони можуть змінювати pH ґрунту, викликати опіки рослин, слизових тканин дихальних шляхів органів людини, птахів, ссавців.

Які снаряди з тих, які використовує рф, найнебезпечніші для навколишнього середовища?

На сьогодні дослідити вплив цих ракет на навколишнє середовище неможливо. Тому що для цього потрібно знати, що саме міститься в цих ракетах. З того, що ми вже знаємо: росія по Україні використовувала фосфорні бомби. Вони заборонені міжнародними конвенціями для застосування проти військових цілей в житлових районах. Ці бомби мають дуже негативний вплив і на навколишнє середовище, і на людей, спричиняють пожежі та хімічні опіки. Навіть коли маленька кількість білого фосфору потрапляє на тіло людини, це здатне призвести до смертельних наслідків. Горіння фосфору також може спричинити загибель тварин, рослин у всього навколо, оскільки фосфор у реакції з киснем дуже швидко загоряється. Горить він при температурі 800 градусів, і його неможливо загасити, поки відбувається реакція. Зупинитися вона може, тільки якщо не буде кисню або вигорить увесь фосфор. Радіус ураження досягає 150 метрів.

А далі які завдання Держекоінспекції?

Як утилізують те, що прилітає?

Спочатку треба розуміти, які речовини були в крилатій ракеті чи іншому бойовому снаряді. Утилізувати буде потрібно, але поки ми не аналізували взагалі, чи в Україні є потужності для цього. Методики утилізації на сьогодні також ще не існує. Скоріше цим питанням займатиметься Міноборони.

Хто забирає рештки боєприпасів і потім досліджує?

Скоріше цим займається також Міноборони. Ми такою інформацією не володіємо. Але паливо, яке може залишатися в ракеті після прильоту, теж небезпечне. В ньому міститься меланж – окислювач, який вважається забруднюючим. Треба розуміти, що ракета із дальністю 5 тисяч кілометрів, але яка пролетіла лише тисячу, майже повністю заправлена паливом. Тобто після влучання воно ще залишається в ракеті. Цими нафтопродуктами забруднюються земельні ресурси. І це підтверджують вже перші результати аналізів, які ми маємо.

Які заходи повинні вживатися для відновлення навколишнього середовища після прильотів?

На мою думку, це буде проводитися не один, не два роки, а протягом кількох десятиліть. Процес відновлення довготривалий. Буде розроблена відповідна програма відновлення навколишнього середовища. І вже в рамках цієї програми будуть вживатися певні дії.

Чи можна говорити про кліматичні зміни внаслідок російської агресії?

Під час вибухів викидаються парникові гази – вуглець і водяна пара. Вони не токсичні, але напряму впливають на зміну клімату. Бойові дії в Україні впливають на кліматичні зміни не лише в нашій державі. Цей вплив глобальний. Наприклад, внаслідок лісових пожеж зміна клімату іде загалом по Європі. Більші ризики для навколишнього середовища створює не сама детонація снарядів, а влучення в промислові чи хімічні об’єкти.

Спілкувалась: Світлана Русіна