Як піариться обласна влада на Хмельниччині: інтерв’ю, урочистості, покладання та “паркети”

Фото: https://zhar.org.ua/

А ви колись думали про різницю між Хмельницькою обласною державною адміністрацією та Хмельницькою обласною радою? От скільки разів пробігали повз і читали ті таблички і хоч на секундочку задумувались, що це не одне і теж? Відчуваємо, що ні. А це насправді як парламент й уряд на центральному рівні. Відчуваєте різницю?

Так ось, на те, щоб ви цю різницю відчували – і обладміністрація, і облрада щорічно витрачають наші ж з вами гроші. Мільйони гривень тут йдуть на піар, ну або ж на “висвітлення своєї діяльності”, якщо говорити мовою документів. Знали про це? Певні, що ні.

Про це і поговоримо зараз. Ця розповідь – продовження циклу, бо раніше ми вже розповідали як інвестує кошти у власний піар на бордах та засобах масової інформації міське керівництво. Якщо раптом пропустили – клікайте хутчій на посилання.

Тож, ще раз. За 5 років сумарно дві обласні структури витратили 3,1 мільйона гривень на висвітлення своєї діяльності. За що конкретно? Погнали.

Глава 1: Хмельницька ОДА

Під прикриттям

Хмельницька ОДА заклала кошти на свій піар у … «Програму сприяння розвитку громадянського суспільства». Ну, тобто, купуючи рекламні площі чи розміщуючи новини про себе за гроші, тут розвивають громадянське суспільство. Звучить трохи абсурдно.

Бо що мало би бути у такій програмі? До прикладу, форум громадських організацій, регулярний аналіз громадської думки, створення умов для розвитку цих самих організацій, налагодження ефективної комунікації тощо. Так, наприклад, зробили у Чернігівській області, де теж є така програма. А от на Хмельниччині чиновники мають інше бачення – розвиток громадянського суспільства – це розповісти народу про те, як тяжко працює чиновницький апарат.

“Досить незначні суми передбачені на висвітлення. І на нашу думку недоцільно було створювати окрему програму для висвітлення. Якби мова йшла про мільйони, тоді інша ситуація, тоді варто працювати над розширенням програми. Більше того, ця програма пройшла всі депутатські комісії і зауважень не було”, – пояснює директорка департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Інна Михайлова.

Загалом, у цій програмі дивні не лише гроші на висвітлення діяльності. Нещодавно через неї протягнули 5 мільйонів гривень на прапор до 30-річчя Незалежності України. На таку собі “хотєлку” Офісу Президента України. Але зараз не про це. Скидається на те, що вона слугує для прикриття доволі сумнівних витрат. Поговорити про це можемо на нашій сторінці. А зараз гайда глянемо, за що ж насправді платили в адміністрації, кому і скільки.

Попрацювавши з цифрами і статистикою, робимо висновок – піар обласних чиновників з роками обходиться нам дорожче, а самого піару стає більше. Дивіться. У 2016 році на це закладали 135 тисяч гривень. У 2017-2020 – вже майже по 400 тисяч гривень на рік. Тоді кошти витрачали на модернізацію свого офіційного сайту, вивчення громадської думки і виготовлення/розповсюдження реклами про держполітику і громадянське суспільство. На цей же, 2021 рік, а також на два наступні роки заклали вже по 850 тисяч гривень. Витрачати збираються на брифінги, престури, пресконференції, рекламні матеріали в ЗМІ.

“Ми запланували більше коштів, щоб охопити не лише традиційні ЗМІ – телеканали і газети, а й сайти. В області досить багато онлайн-ЗМІ, які мають широке охоплення аудиторії. Тому плануємо висвітлювати діяльність адміністрації і там”, – пояснює збільшення сум Інна Михайлова.

А на підтвердження тримайте орієнтовний розрахунок по обласній програмі “Програма розвитку громадянського суспільства”. Нависвітлювати діяльність на вебсайтах плануюють на півмільйона гривень.

Загалом, за 5 років адміністрація витратила на висвітлення своєї діяльності 1,692 мільйона гривень. Принаймні саме таку суму вони вказали у відповіді на запит.

Візити перших осіб держави, призначення, державні програми

“Теплі ванни”, правильні коментарі, акцент на позитивних здобутках – ось насправді за що платять з бюджету.  До прикладу, у 2018 році інтерв’ю тодішнього голови ОДА Олександра Корнійчука коштувало 3 000 гривень і вийшло п’ятьма частинами. Опісля вже його наступник Вадим Лозовий теж давав платні” інтерв’ю. Ось ця телевізійна розмова коштувало бюджету майже 16 тисяч гривень. Мало того, що спілкування не марковане, так ще й це спілкування у програмі “Основний інформаційний вечір області”.

Скріншот із youtube телеканалу

Не гребував спілкуванням за гроші з пресою і ще один голова облдержадміністрації Дмитро Габінет. Наприклад, його розмова для “Голосу України” коштувала бюджету 15 тисяч гривень, а для місцевого інтернет-видання “Незалежний громадський портал” – три з половиною тисячі гривень.

Скріншот із сайту газети “Голос України”

І найголовніше – ці інтерв’ю хоч і є іміджевими, але вони не марковані, як реклама.

“У нас немає такого пункту в договорі. ЗМІ теж не виставляли нам подібної вимоги. Якщо це дійсно передбачено законодавством, то надалі ми будемо розглядати можливість внесення змін в договори та маркування подібних матеріалів”, – запевняє директорка департаменту Інна Михайлова. 

Також бюджетні гроші платять за рерайт пресрелізів. Це коли держустанова пише свій пресреліз, мовляв “зробили ось таке і ось таке, досягли ось цього, відкрили ось це” і не лише розміщують його в себе на сторінці, а й купують площі у ЗМІ, щоб ці релізи поставили у стрічку. Так ось, платили за розміщення інформації по програмі “Доступні ліки”, по реалізації об’єктів за кошти Державного фонду регіонального розвитку, щодо передачі земель тергромадам, щодо допомоги фермерам, щодо програми “Доступне житло”. Усе це по суті звітування про виконання на теренах області державних програм. І саме з тих матеріалів, за які платимо ми з вами, можна чітко прослідкувати, які теми були пріоритетні для влади в різний час: медична та освітня реформи, децентралізація, будівництво об’єктів за кошти ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку) за минулого президентства, “Велике Будівництво” та пандемія зараз.

Окрім реалізації державних програм адміністрація заплатила кошти ЗМІ і за висвітлення поточної діяльності структури. Традиційно медійний аншлаг збирають колегії. Це коли всі, ну або майже всі чиновники збираються в одному залі, щоб … щоб в черговий раз поговорити про плани, стратегії і піклування про область. Їх показують усі місцеві телеканали, про них пишуть в газетах і в онлайн ЗМІ. За гроші публікують й аналіз виконання бюджету. Звісно, традиційні червоні дати календаря нікуди не ділись. За них теж платять (вітання,  покладання квітів і решта урочистих подій). В період пандемії додалось ще висвітлення брифінг їв щодо стану ситуації в області.

2020 рік. Рік боротьби з Ковідом. Він чітко розмежував тих, хто з пандемією бореться і тих, хто на пандемії заробляє. Ви пам’ятаєте скандал з мережею магазинів “Епіцентр” і літаком, який зустрічав президент Володимир Зеленський? А історію з розсилкою комерційної пропозиції із приймальні народного обранця Олександра Гереги? Так отож. В нашій історії “Епіцентр” теж засвітився – окремі хмельницькі ЗМІ розміщували пресреліз компанії за … за бюджетні кошти. Також представники цієї компанії неодноразово світились під час брифінгів ХОДА щодо ситуації з ковідом, про які вже згадувалось.

Скріншот із сайту pvisti.km.ua

Коштувало це нам з вами понад 10 тисяч гривень. Повторимо, ми заплатили за піар компанії народного депутата.

Але іноді розібратись за що платять з бюджету – нереально. Цим часто грішать саме місцеві телеканали, які в актах вказують так звану “робочу” назву відеопродукції, а не ту, під якою випустили в ефір чи залили на Youtube. А дехто взагалі не ускладнює собі життя та зазначає – “відеопослуги – 30 тисяч гривень”. І у профільного департаменту до таких надавачів послуг не було жодних претензій.

В адміністрації кажуть – справа в тому, що не всі ЗМІ готові висвітлювати діяльність безкоштовно, у тому числі візити перших осіб держави, кадрові призначення, реалізацію державних програм. І … і погодьтеся, це ж дивно –  за бюджетні кошти “купувати” розміщення інформації, яка взагалі мала би бути важливою і цікавою сама по собі. І ось виникає питання – чи справді вона важлива і цікава. Якщо ні, то ці гроші просто йдуть на вітер. Тут же виникає ще одне питання – а чи не для тримання окремих ЗМІ на фінансовому гачку все це й робиться? Бо ж кому потрібні ЗМІ, які ставлять незручні запитання, якщо є медіа, які за бюджетні кошти розміщуватимуть те, що їм дадуть?

На бюджетній голці

Отже, кому йдуть “піарні” гроші? В списку постійних отримувачів – три телеканали, три газети і три інтернет-сайти. Решта – ситуативні гравці, які отримали бюджетні крихти, поки функціонували. Але не забуваємо, що з цього року пул отримувачів коштів на висвітлення планується розширити, про що свідчить орієнтовний розрахунок, оприлюднений нами вище.

Деякі платні матеріали, так би мовити, просто “не налазять на голову”. До прикладу, майже 7-хвилинна ода майбутньому голові облдержадміністрації, де Дмитра Габінета нахвалюють нардепи, викладачі навчального закладу, депутати обласної ради.

Або приліт 5-го Президента України Петра Порошенка на спільні військові навчання з американцями. Голова ХОДА мелькнув там на 15 секунд. Решта – іноземні військові та головнокомандувач.

Або висвітлення  олімпіади між учнями профтехнічних закладів “WorldSkills Ukraine”. Не знали, що таке існує? Так, існує. І олімпіади це круто. Але от  популяризують це … ну звісно, через політику. От власне, за сюжет, де згадується народний депутат Лабазюк як меценат, ми теж з вами заплатили ще й каналу, який пов’язують із цим нардепом.

Скріншот з сюжету

Що цікаво, у облдержадміністрації зацікавлена у більшій кількості лояльних ЗМІ. Тож і дроблять суми договорів. Ну а розбиваючи її – не проводять відкриту закупівлю чи спрощену закупівлю. Яскравий приклад, договір із ТОВ “Продюсерський центр “Ексклюзив” на загальну суму 49 940 гривень, тобто лише на 60 гривень менше суми, від якої мала б застосовуватись процедура «спрощена закупівля». І хоч сутність співпраці для всіх регіональних медіа однакова, в кожному випадку розпорядник застосовував різний код класифікації CPV, тобто Єдиного закупівельного словника.

“Моя позиція, що державний орган не може співпрацювати виключно з одним телеканалом чи однією газетою. Це не на користь нікому. Тому ми укладаємо угоди з усіма і висвітлюємо діяльність на різні цільові аудиторії. Хтось не читає газету, а хтось не дивиться телевізор. Хтось навпаки надає перевагу якомусь одному телеканалу”, – пояснює це Інна Михайлова.

Купуємо висвітлення у “своїх”

У 2018 році писати про Хмельницьку ОДА за бюджетні кошти взялась столична “Молодь України” (ТОВ «Видавничий Дім «Молодь України»). Такий інтерес всеукраїнського видання можна пояснити … ні, не тим, що Хмельниччиною раптово зацікавилися на національному рівні. Банальніше – зміною засновників цього видання. У 2018 році тодішній нардеп, а за сумісництвом на той момент однопартієць очільника Хмельницької ОДА Андрій Шинькович, увійшов до складу засновників цієї газети. Так, за час керування Вадима Лозового (голова Хмельницької ОДА 19.05.18 – 11.06.19) ЗМІ, підконтрольне його товаришу, отримало 66 750 гривень. Дрібниці, а цьому медіа було приємно. Матеріали були різного об’єму, їх було доволі багато, всі не зможемо перелічити і проаналізувати. Але у них настільки красномовні заголовки, що ви і самі можете оцінити рівень висвітлення. Вони якнайкраще пояснюють за що ж власне платили бюджетні кошти ці роки. Ось кілька прикладів:

  • “Губернатор контролює особисто”
  • “Вадим Лозовий: найближчим часом Хмельницький аеропорт прийматиме перших пасажирів”
  • “Вадим Лозовий: формула успіху проста: не будете брати хабарі – громада розвиватиметься”, 
  • “Здобутки і перспективи об’єднаних громад”
  • “Пріоритети Вадима Лозового”

У 2019 році в області починає мовити новий телеканал “Перший Подільський” (ТОВ “ПРО МЕДIА ГРУПП”), який входить у сферу впливу нардепа Олександра Гереги (мережа гіпермаркетів “Епіцентр”, політична партія “За конкретні справи”, фактичний роботодавець Вадима Лозового до і після керування областю). Наприкінці року їм профільний департамент облдержадміністрації перерахував 20 тисяч гривень. Усього цей канал станом на момент публікації отримав 74 тисячі гривень – за “відеопослуги”. А нащо ж розписувати що то за відеопослуги були? Були, та й на тому добре.

Що ж, з цього року нас чекає ще більше цікавих новин від Хмельницької ОДА. І побачити їхні пресрелізи можна буде не лише в кількох газетах та на кількох сайтах. 800 тисяч це не мільйон, але і не копійки, особливо в умовах пандемії та нестачі місць із киснем у пікові періоди. Але ж про медичне обладнання та медичний кисень в обласній адміністрації починають говорити лише тоді, коли кількість хворих йде на тисячі в області, а от про висвітлення діяльності та встановлення прапорів ціною 5 апаратів ШВЛ розмови завжди на часі. Особливо коли з Офісу Президента України приходять “поганяї” із вимогою прискорити процеси встановлення флагштоків. Стримує це прискорення лише вимога законодавства, яка передбачає проведення відкритих торгів …!

 Глава 2: Хмельницька обласна рада

Обласна рада на висвітлення своєї діяльності за п’ять років витратила 1,5 мільйона гривень. А це приблизно по 300 тисяч гривень щороку. На цей рік, наприклад, передбачили 380 тисяч гривень. Звучить скромно, але в області є багато, дуже багато, та просто достобіса різних проблем, вирішення яких роками потребує цих грошей. Тож ці витрати мають бути дуже виправдані. Чи вони виправдані?

Скріншот відповіді Хмельницької облради

Сесії, комісії, президії і депутатські ініціативи за наші гроші

Ну дивіться. Платимо ми за те, що медіа знімають сесії облради. Тут же часто буває весело. То депутати зірвуть виступ російськомовного керівника атомної, то президію фракція заблокує. І знову – за це  платять з бюджету. Ну, щоб ви точно знали, як обласні депутати проводять час на сесії.

Взяв слово на сесії? Про тебе точно напишуть, а потім ще й заплатять за те, що про це написали. Наприклад, виступи депутата Віталія Олуйко регулярно потрапляли в ЗМІ, а потім в акти на оплату. Вір потім в прислів’я про “мовчання – це золото”, ага.

А ще не мовчали голови фракцій –  екс батьківщинець Михайло Бойко та аграрник Сергій Іващук. За них теж потім заплатили з бюджету. З бюджету платять і не лише за сказане на сесіях. Платять і за прості інтерв’ю. Наприклад, 10 тисяч гривень за інтерв’ю депутатки Валентини Гладій від Солідарності (наразі ПП “За майбутнє”), де вона розповідає про проблеми роботи районної лікарні в умовах медичної реформи. Платно побалакала з пресою і депутатка Уляна Ткаченко від ПП “За конкретні справи” нардепа Олександра Гереги. Ну і ще ті самі Іващук та Бойко також давали небезкоштовні інтерв’ю. А незмінний голова бюджетної комісії Іван Гладуняк (на той момент ПП “Солідарність”, наразі – ПП “За майбутнє”) за бюджетні кошти не лише інтерв’ю онлай-ЗМІ роздає, а й сходив на ефір на один з місцевих каналів. А ще ж потрібно повисвітлювати роботу депутатських комісій перед сесією за бюджетний кошт. Можна це вважати вже усталеною традицією.

Окрім сесій і комісій, з бюджету платять і за урочисті події: голова ради відкриває майданчики, дарує ключі від квартир, відкриває амбулаторії,  вшановує чорнобильців. До прикладу – День Хмельницького. Побіжні згадки про тодішнього керівника облради у репортажі з дня свята коштували бюджету неповні сім тисяч гривень. Або приїзд голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова. Висвітлення цього задоволення теж виявилось “платним” для наших гаманців.

“Взагалі поняття «висвітлення діяльності місцевих органів влади» – передбачає публікацію рішень. За те і мали б платити органи влади медіам. Але вони всіляко шукали, як можна використати цю норму, та вирішили витрачати кошти на свій піар за рахунок платників податків. Фактично, громадяни самі платять за джинсу від влади. Медіа керуються принципом соціальної важливості і вони точно не проігнорують такої інформації. Все інше то піар, а піар має належно маркуватися і точно не повинен бути оплачений з коштів платників податків”, – пояснює медіаекспертка Інституту масової інформації Ірина Земляна.

Це, до речі, стосується і висвітлення діяльності Хмельницької обласної державної адміністрації.

Серед усього цього добра знаходимо трохи ще більш смішних випадків. А саме – 15 тисяч гривень на рекламні послуги у ФОП Сергеєв Володимир. Підприємець  модернізував сайт обласної ради і сторінку у ФБ. За дивним збігом обставин працює пан Володимир на телеканалі “ТВ7+”, бенефіціаром якого є мама голови обласної ради Віолети Лабазюк – Наталія Сердечна.

Так от про смішне. Гляньте на новий стиль сайту. А тепер на сторінку політсили, яку представляє Лабазюк. Знову на стиль сайту. І знову на сторінку політсили. Відчувається стиль, підібраність кольорів, правда? Тут явно мова йде про використання брендбуку облради. Ага.

Чисто для порівняння. Ось так сайт виглядав до “ремонту” рекламними послугами. Жодних тобі натяків на партійність.

Коментувати в обласній раді відмовились. Новопризначена керівниця профільного відділу Леся Кондратенко, отримавши список запитань, припинила виходити на зв’язок.

Листа від обласної ради ми таки отримали. Що відповіли? Що у них все законно, а нам в більшій мірі то все здалося чи показалось.

Копія листа

Кожному ЗМІ своя закупівля

Ймовірно, в обласній раді теж переконані , що багато коштів на висвітлення, а головне в різних медіа не буває. Ну бо як інакше пояснити підлаштування закупівель під конкретні ЗМІ, коментувати ж там також відмовились. Мусимо здогадуватись. До прикладу, взимку обласна рада купувала послуги з висвітлення діяльності у друкованих ЗМІ. Зекономити вдалось лише 5 тисяч. На торги прийшла лише газета “Актуально для подолян”. І ось технічні вимоги і документація учасника ідентичні.

Скріншот тендерної документації

Скріншот тендерної пропозиції учасника

У ще в одній закупівлі ситуація аналогічна. Щоправда, тут сума вдвічі більша – 100 тисяч гривень.  Один учасник газета “Подільські вісті” (ПП «Медіа-центр «Подільські вісті») і отримала підписання цього договору. І знову вимоги “підігнали” під переможця.  Єдина різниця у кількості сторінок. У вимогах “більше 6 сторінок”, а в пропозиції – “6-8 сторінок”. От така “суттєва” різниця.

Скріншот тендерної документації

Скріншот тендерної пропозиції учасника

До речі, 8 квітня 2021 року за цим договором переможець вже отримав за надання послуг майже 22 тисячі гривень.

Про те, що ці закупівлі “підганяли” під конкретні ЗМІ свідчить і той факт, що конкурувати між собою вони не могли б, якби це була повноцінна процедура – спрощена закупівля чи навіть відкриті торги. Чому? А згадуємо виставлені технічні характеристики, порівнюємо їх між собою, накладаємо на ті підтвердження, що надали дві газети, і розуміємо, що наявність таких вимог не дала б можливості тут бути конкуренції.

Замовники досить цікаво підходять до процесу планування та проведення закупівель щодо висвітлення діяльності. І вся справа в спеціальному коді CPV.  Обрав різні коди і вже ніби не уникнення спрощеної закупівлі чи відкритих торгів. Спокійно обираєш процедуру звітування про укладений договір і підписуєш його з тим, з ким душа забажає.

“Законодавство про публічні закупівлі змушує тих, хто витрачає кошти платників податків, по-перше, робити це ефективно і максимально економно, а, по-друге, згідно певних правил. Є таке правило про те, що предмет закупівлі визначається згідно 4-го знаку Єдиного закупівельного словника (ЄЗС) та залежно від його вартості визначається і процедура закупівлі. Досвідчений замовник знає, якщо довго дивитися на Єдиний закупівельний словник, то конкурентних торгів можна не проводити. Це такий собі лайфхак, який використовується, як на мене, недобросовісними замовниками для уникнення конкурентних закупівель. Особливо явним це стає, коли намагаються придбати не якийсь соціальноважливий товар, послугу чи роботу, а послуги для власного піару”, – роз’яснює юристка Мирослава Примак. 

Загалом як і Хмельницька облдержадміністрація, так і Хмельницька обласна рада з обласного бюджету витратили за 5 років приблизно однакові суми на висвітлення своєї діяльності – це 1,7 мільйона гривень та 1,6 мільйона гривень. Одна через обласну Програму сприяння розвитку громадянського суспільства (і тут є безліч запитань до такого підходу виділення коштів), інша – через кошториси. Водночас спільним для двох розпорядників є один підхід – жоден із них не передбачає у договорах із регіональними медіа маркування таких матеріалів, що є порушенням законодавства України про рекламу.

Понад три мільйони гривень за те, щоб ми знали про участь топ-посадовців області в урочистих заходах, під час покладань квітів, про перерізаннях червоних стрічок, вручення нагород і їхні вітання на сторінках тижневиків та в ефірах місцевих телеканалів. І, окрім цього, ми з вами заплатили за висвітлення візитів перших осіб держави. Тут ще не забуваємо про проведення престурів, на організацію яких теж витрачаються бюджетні кошти. Звісно, рішення, розпорядження, засідання комісій та сесії теж висвітлювались платно. Хоч для здорового розуму такі б події мали за замовчуванням цікавити медійну спільноту, адже це пряме повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування. Проте щось на Хмельниччині пішло давно не так.

Злити наші з вами податки на “піар” сумнівної якості? Радянський союз пішов, але він залишився в головах і, на жаль, не лише чиновників, а й у багатьох медіа. Щоправда, вже під назвою “демократія” та через висвітлення діяльності обласної влади за бюджетні кошти.

Альона Береза, Марія Турчина

Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Вперше опубліковано на сайті ГО “Жіночий Антикорупційний Рух

Приєднуйтесь до нашого каналу у Viber та Telegram
Поділіться в соціальних мережах:

Популярне