Привокзальна площа у Хмельницькому десятиріччями була схожа на “місце зустрічі” для безхатьків. Загалом контингент, який збирався тут, змушував пришвидшувати крок навіть серед білого дня. Формувати перше позитивніше враження прибулих до Хмельницького залізницею взялись у 2016 році. Створили проєкт, виділили кошти і знайшли підрядників.

Але через чотири роки і майже дев’ять  мільйонів гривень загального бюджету виявилося, що фінальний результат, м’яко кажучи, відрізняється від презентованих проєктів. На одних елементах дуже зекономили, про інші – забули взагалі. Чи під час ремонтних робіт різко передумали, щоб прямо аж дуже гарно не вийшло?

Містяни помітили

Хмельничанин Денис Піменов проживає неподалік залізничного вокзалу. Щодня його маршрут пролягає через Привокзальну площу до центру міста. Тож він давно чекав на ремонт у цій частині Хмельницького. Врешті роботи закінчили, тільки ось реальність виявилась далекою від проєктів. Нещодавно на своїй сторінці в Instagram він оприлюднив відео того, як виглядає Привокзальна площа зараз.

«У 2018 році мала бути завершена реконструкція Привокзальної площі. І на це все виділили більше чотирьох мільйонів гривень. І я хочу спитати, де дерева, де лавочки? Коли фінал, рєбята? Хто взагалі відповідає за це? Бо це все зараз виглядає як могилки бюджетних грошей?» – обурюється Денис.

Учасників процесу реконструкції, схоже, все влаштовує. Проєктанти – громадська ініціатива ProProstir у своєму підсумковому дописі висловила неабияке задоволення результатами роботи.

 «Загалом ми дуже раді, що багато вдалось із задуманого. Дуже сподіваємось, що в зоні парковки перед вокзалом також вдасться реалізувати цікаві ідеї і тепер ми вже в них більш впевнені», – зазначили представники громадської ініціативи ProProstir на своїй сторінці.

Раді проєктанти навіть попри те, що у підсумку місто отримало не зовсім те, що вони запланували.

«…іще багато ідей поки що втілити не вдалось (велодоріжки, тактильна плитка, якісніші меблі тощо). Але, сподіваємось, все ще попереду», – оптимістично пишуть представники ProProstir.

Результатом задоволені і замовники робіт – тодішній начальник управління ЖКГ, а нині новоспечений заступник міського голови і депутат Хмельницької міської ради – Василь Новачок та двічі мер міста Олександр Симчишин.

 «У мене немає такої інформації, все робилось згідно проєктно-кошторисної документації. У будь-якому випадку на кожному об’єкті  можуть виникати уточнення чи у проектанта, чи згідно протоколів технагляду, але ті роботи, які не були виконані, то вони не оплачуються», – прокоментував невідповідності до проєктів Василь Новачок.

«Всі роботи, які ми планували там зробити, ми зробили.  І безпосередньо на території самого вокзалу і на території, де ми створили міні скверик, все зроблено. Я перевірю, якщо вони були у проєкті, вони мають бути. Якщо воно було в технічному завданні, а його насправді немає, то доробимо. Також піднімемо акти технагляду», – запевнив Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.

Інженери технагляду своїми підписами офіційно визнають, що об’єкт готовий і роботи виконані якісно.

Можливо, тоді справа не лише у гарній картинці, яку презентували на загал, а в проєктно-кошторисній документації, з якою насправді працював підрядник? Ми проаналізували те, що є у відкритому доступі. І цього вистачило аби зрозуміти, що справа не лише в деревах та тумбах.

Капітальний ремонт Привокзальної площі у профільному управлінні поділили на кілька етапів: ремонт зони відпочинку, ремонт покриття і ремонт тротуару. Для двох об’єктів провели тендери. А третій – віддали підряднику через укладення прямого договору. Розкажемо про всі – скільки коштувало, хто робив, як мало бути і що вийшло в результаті.

Роботи стартували із зони відпочинку з фонтаном. З них і почнемо.

Переможець на запрошення

Грудень 2016 року. Управління ЖКГ підписує договір із ПП «Бусел». Саме це підприємство мало не лише змінити лави та ліхтарі на площі, а й облаштувати у сквері фонтан. На це все запланували 1,84 мільйона гривень.

Процедура виглядає законною. Відкриті торги проводили двічі, куди кожного разу подавалось менше двох пропозицій. Підписали ж договір із приватним підприємством “Бусел”. В протоколі переговорів тендерного комітету управління ЖКГ зазначено, що запрошення підряднику направляло саме управління, адже у цієї юрособи наявний досвід виконання аналогічних робіт.

Ми заглянули і в тендерну історію самого підрядника. До цієї угоди ПП «Бусел», як правило, ремонтує покрівлі, укріплює стіни, робить поточні ремонти приміщень, санвузлів, підземного переходу, фасадів, постачає контейнери. Що з цього в’яжеться з ремонтом зони відпочинку? Ну, тендерному комітету, напевне, видніше.

Скріншот протоколу переговорів від 29.11.2016 року

Майже через рік – у жовтні 2017 року ПП «Бусел» отримало ще договір на загальну суму 875 тисяч гривень від управління ЖКГ. Ці кошти підрядник мав використати на загадкові «додаткові роботи». До речі, саме в цьому протоколі зазначено важливу фразу “…повністю виконало роботи…, що були передбачені початковим проєктом”, тобто все що передбачалось у кошторисній документації мало б бути виконане. За актами бюджету міста ці “додаткові роботи” обійшлися 800,6 тисяч гривень

Протокол переговорів від 02.10.2017 року на додаткові роботи

Встановити на що саме були спрямовані додаткові кошти надзвичайно складно, адже договоріна ціна, що була оприлюднена разом із підписаним договором, містить лише загальні фрази – заробітна плата, вартість матеріальних ресурсів, загальновиробничі витрати тощо. Однак важливим є інший документ – зведений кошторисний розрахунок будівництва. З нього видно, що на момент “підкидання” коштів, робіт було виконано та понесено витрат лише на 1,35 мільйона гривень. Ну, певно, замовнику вже тоді було видно, що підряднику коштів не вистачить.

Економна економія

Загалом за 2016-2017 роки ПП «Бусел» отримало  2,34 мільйона гривень. Пізніше у 2018 році ПП «Бусел» отримало ще 125 тисяч грн. Йшли вони майже рівними траншами у травні, серпні, листопаді та грудні. Ці кошти підрядник отримав за послуги поточного ремонту та технічного обслуговування фонтану на Привокзальній площі (зона відпочинку від вул. Проскурівської до вул. Шевченка). Ага, це саме того фонтана, який було збудовано напередодні.

Ось тут одразу маємо віддати належне – фонтан дійсно має стильний вигляд, без жодного натяку на постсовковий модернізм, який притаманний фонтанам на площі Свободи та в парку ім.М.Чекмана. Фонтан контактний та сучасний.

А тепер про погане. Для початку про ліхтарі. У проекті їх мало бути 15: п’ять з одинарним кронштейном і десять з подвійним кронштейном. Власне, в реальності їх і є 15. Тільки от одинарних – десять, а подвійних – п’ять. У документації ще є загалом чотири оцинковані опори на два і на три світильники. Встановили чотири опори, але лише на два світильники кожна.

Фото із допису на сторінці Proprostir від 12.10.2017 року

Фото авторок

У проєкті мова йде про 15 лав паркових та 15 урн для сміття. По факту – одну лаву та дві урни десь загубили. Підрядник вказав, що одна лава коштує 2 840 гривень, а урна – 260 гривень. При цьому їхня якість бажає бути кращою. Урни вже зараз погнуті та деформовані.

Скріншот тендерної документації

У проєктно-кошторисній документації заплановано висадити 100 айстр зимових, 1 250 незабуток і 1 250 тюльпанів. Вартість квітів у кошторисі, який надавало ПП “Бусел”, загалом трішки більше як 14 тисяч гривень. Ці квіти мали б ще бути висаджені під час виконання основних робіт капітального ремонту зони відпочинку. Усіх, хто цю красу бачив, чекаємо у коментарях і ще більше будемо тішитись вашими фото та відео з ними.

Скріншот проєктно-кошторисної документації

І були ніби бажання змінити цю відпочинкову зону на краще. І було виділено бюджетні кошти і навіть додано додаткових сотень тисяч гривень. І проєктанти були молодими та сучасними. А на папері та в реальності можна шукати з легкістю відмінності. Їх видно неозброєним оком. І тут нависло запитання – а що ж тоді робиться у внутрішніх роботах і чи все дійсно виконано як було заплановано. Питання риторичне. Однак на нього можуть дати відповідь контролюючі органи, до прикладу, Державна аудиторська служба, яка вже неодноразово перевіряла міське управління ЖКГ.

Ремонт, який ми заслужили?

ПП “Бусел” передав естафету вже наступному підряднику – хмельницькому ТОВ “БУДМАКСПЛЮС”. Тендер на капітальний ремонт покриття  був доволі неоднозначним. Хоч там і прийшли чотири учасники, два з яких навіть торгувались, але ось повний пакет документів подали лише два учасники, один з яких точно не пройшов кваліфікацію, адже не надав потрібну кількість аналогічних договорів за чітко визначений період. Правда до нього справа не дійшла, а от наявність конкуренції зіграла – тендер відбувся.  За 3,9 мільйона гривень згадане нами вище підприємство мало зробити капітальний ремонт покриття Привокзальної площі. У цей етап якраз увійшли роботи на парковці, пішохідному переході. І в цій частині площі знову реальність не відповідає оприлюдненому проєкту.

Коло пам’ятника Богдану Хмельницькому запланували зону відпочинку. Мало  бути 2 лавки та 5 квітників. Вартість цього добра у проєктно-кошторисній документації:  дві лавки – 6 152,28 гривень, урна вулична – 1 539,14 гривні, один ящик для квітів – 1 746,36 гривень та чотири ящики за 8 209,44 гривень. З усього перерахованого – лише пішохідний перехід. То де ж обіцяні вуличні меблі?

Не доставив підрядник і два стовпчики огороджувальні. Мало їх бути 28 штук, а насправді лише 26 штук. Вартість одного стовпчика майже 391,92 гривень. Так само недорахували ми по два острівця з кожного боку на парковці.

“Економія” лише на цих здавалося б дрібних штуках – більше 18,4 тисяч гривень. І це без облагородження чотирьох зелених острівців на парковці.

По-іншому мали б виглядати і зони біля самого приміщення залізничного вокзалу. Проєкт передбачав зелені острівці, які згодом заклали бруківкою. Як повідомив мер Хмельницького Олександр Симчишин, то справа рук працівників Укрзалізниці.

«Частину тих ячейок, які планувались під засадження Укрзалізниця взяла і самовільно заклала бруківкою іншого кольору тим самим спаскудивши трохи проект», – зазначив у розмові Олександр Симчишин.

Керівництво вокзалу заклало клумби бруківкою, аби пасажири не травмувались і прибирати було легше. Відновлювати їх не планують. Принаймні так нам відписали наш запит представники АТ “Укразалізниця”.

Копія відповіді на інформаційний запит

Фото з допису на сторінці Proprostir від 07.05.2018 року

Фото авторок

Не склалось у цій частині із озелененням. Ні поблизу приміщення залізничного вокзалу, ні біля будівлі поштампу. Як виявилось, дерева існують лише на проєкті. А в проєктно-кошторисній документації їх немає. Складніше із вуличними меблями. У проєкті вони є, і навіть згадуються у проєктно-кошторисній. Але у результаті їх спіткала доля дерев.

Кручу, верчу, грошей підкинуть хочу

ТОВ “БУДМАКСПЛЮС” у заплановані майже чотири мільйони гривень не вклався.  І в грудні  2018 року управління скорегувало документацію і накинуло цьому ж підряднику 643 тисячі гривень.

Паралельно управління ЖКГ проводить ще одну закупівлю пов’язану із Привокзальною площею. За майже 1,39 мільйона гривень ще один підрядник ТОВ «БУДКОМП» мав би відремонтувати … тротуар на Привокзальній площі. Фактично це тротуар біля приміщення залізничного вокзалу та поблизу житлових будинків. На проєкті це виглядає, як одне ціле з капітальним ремонтом покриття Привокзальної площі. Як пояснили в управлінні ЖКГ, поділили на дві окремі закупівлі, аби швидше закінчити роботи на цьому об’єкті.

“Капітальний ремонт згідно законодавства про публічні закупівлі є роботами, на проведення яких обов’язково виготовляється проектна документація (види та обсяг робіт). З наведеної ситуації видно, що Замовник спочатку оголосив відкриті торги на капремонт площі, а в наступному році ще уклав угоду на той самий об’єкт. У випадку якщо роботи, куплені за другим договором, все ж таки входили до першого проєкту, і друга закупівля не була додатковими роботами, то може йти мова про поділ предмету закупівлі, що заборонено законодавством”. Тут своє слово має сказати Держаудитслужба, – зазначає юристка Мирослава Примак.

Фото авторок

Водночас план благоустрою, що міститься в кошторисній документації на капітальний ремонт покриття Привокзальної площі в м. Хмельницькому, демонструє нам благоустрій не лише пішохідного переходу навколо пам’ятника та облаштування “зелених” острівців на парковці по обидва боки від цього пам’ятника, а також демонструє і наміри до покриття плиткою сірого та білого кольорів тротуару біля житлових будинків, тротуару біля приміщень залізничного вокзалу та поштампу. І це черговий аргумент для того щоб Держаудитслужба здійснила перевірку цих двох закупівель.

Фото плану благоустрою

На цьому підкидання коштів не завершилось. Щоправда, далі були копійки і вже не чужим фірмам, а комунальним. До прикладу, 60 тисяч гривень КП «Технагляд» за технічний нагляд за здійсненням капітального ремонту покриття Привокзальної площі. Про те, як саме працює це підприємство, можна почитати у нашому матеріалі.

Ремонтні роботи торкнулись і пам’ятника Богдану Хмельницькому в липні 2019 року. Спеціальне комунальне підприємство “Хмельницька ритуальна служба” за 95,7 тисяч гривень мала відремонтувати постамент пам’ятника. Щоправда, у листопаді 2020 року постамент потребує чергових бюджетних капіталовкладень.

Фото авторок

* суми взяті із закупівель, що відображені в е-системі Prozorro, тобто очікувану вартість закупівлі

Підрядники з «репутацією»

З трьох підрядників, які офіційно займались капітальним і поточним ремонтом Привокзальної площі та скверу, лише ПП «Бусел» офіційно не згадується у жодному кримінальному провадженні. Хоча при цьому його можна назвати фаворитом управління ЖКГ, бо отримує компанія підряди часто і багато. Так, з 2016 року підприємство уклало 66 договорів на понад 10 мільйонів гривень. Ще охоче з цим підрядником працює Хмельницьке міське управління соціального захисту населення – 32 угоди на 748 тисяч. А також майже всі управляючі кампанії міста мають з ним договори у середньому на 150 тисяч гривень кожна.

Дві інші компанії не просто згадувались у судових ухвалах. Їхня діяльність навіть призвела до обшуків в Управлінні ЖКГ.

За інформацією бізнес пошукового ресурсу “Youcontrol”, ТОВ «БУДМАКСПЛЮС» очолює Лариса Григорян з лютого 2017 року, а з червня того ж року – поноцінна власниця цієї юрособи. До того вона керувала житомирською юрособою – ПП «БУДМАКСПЛЮС».

ТОВ “БУДМАКСПЛЮС” та ПП “БУДМАКСПЛЮС ”згадувались в ухвалі Хмельницького міськрайонного суду засвітились в ході проведення фіктивних фінансово-господарських операцій під час здійснення будівельно-ремонтних робіт дорожнього покриття на території міста Хмельницького. Посадові особи останніх були у попередній змові із посадовими особами управління ЖКГ Хмельницької міськради.

Обшуки тоді проводили у кабінеті заступника начальника Управління ЖКГ Віталія Гурського.

Інша компанія, яка займалась ремонтом тротуару, – ПВКФ “Будкомп” – належить хмельничанину Віктору Войцеховському. У 2015 році фірма потрапила у корупційний скандал, адже посадовців фірми підозрювали у фіктивних роботах під час ремонту скверу ім. Т.Г.Шевченка у далекому 2013-му. Якщо конкретніше, то в перерахуванні коштів через фірму з ознаками фіктивності на іншу компанію Войцеховського – ТОВ “Рембудкомп”. В 2018 році ПВКФ “Будкомп” ще отримало один тендер на більше як 2,5 мільйона гривень для влаштування тротуарів і велосипедних доріжок в одному з мікрорайонів Хмельницького. Водночас ТОВ “Рембудкомп” отримало крихти – трішки більше як 390 тисяч на влаштування доріжок в центральному парку обласного центру і поточний ремонт, технічне обслуговування та експлуатацію фонтану в Дендропарку “Поділля” (двічі по 100 тисяч гривень).

Чи буде завершення ремонту на Привокзальній площі?  

У розмові з нами мер Хмельницького Олександр Симчишин обіцяв перевірити, чи дійсно є невідповідність реально виконаних робіт проєктно-кошторисній документації. Навіть обмовився, що загляне у акти прийому-передачі. Та чи варто загалом очікувати, що Привокзальна площа буде відповідати проєкту? Врешті, якщо доставлять вуличні меблі  і, можливо, навіть проведуть озеленення, то скільки це ще буде коштувати бюджету Хмельницького?

Ця історія про планування і реалізацію проєктних рішень. Про те, як можна багато пообіцяти та показати на проєктних зображеннях, але забути перевірити чи підрядник все виконав, що обіцяв. А можливо ніхто із представників замовника просто не хотів побачити в свій час ці недопрацювання? Як не хотілось це все побачити працівникам комунального підприємства, що здійснювало технагляд? Питання поки риторичні. Зробили хоч якось і на тому добре.Чудово, що в цій всій історії око тішить хоч сучасний фонтан.

Альона Береза, Марія Турчина

Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.